Єноти зайшли туди, куди я не доходила: фактчекерка Альона Романюк розповіла, як зробити медіаграмотність не нудною

У Луцьку на восьмому West Media Forum журналісти, редактори, медіаексперти обговорили, як зробити медіаграмотність не нудною і заробити на ній.

Навчати дітей основ роботи з інформацією та функціонування медіа – це не лише вирощування свідомих та освічених громадян. Це може бути хоч і довгострокове та без жодних гарантій, але – рішення кадрової проблеми в українській журналістиці. Про це пише «Медіамейкер».

Альона Романюк – фактчекерка, авторка антифейкового проєкту «НотаЄнота». Вона не лише проводить ігри для розвитку критичного мислення, а й викладає в КНУ імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянській академії.

Вона починала з квізів про фейки та маніпуляції для невеликих і середніх підприємств. 

Читайте також: Стереотипи щодо ВПО у регіональних медіа: презентація результатів дослідження на West Media Forum

«Бізнес зацікавлений у розвитку медіаграмотності своїх співробітників і своєї аудиторії. Але переважна більшість ініціатив у цій сфері живе на грантах і не шукає додаткових способів заробітку. Бізнес не завжди готовий давати вам гроші, але він готовий давати ресурси: наприклад, робити розсилки по своїй клієнтській базі, готувати й верстати матеріали, ще якось залучати своїх співробітників. Але чомусь мало хто це розуміє та звертається до бізнесу», – пояснює Альона Романюк.

Медійниця й далі займається фактчекінгом на волонтерських засадах, але не дуже вірить, що класичне навчання його основ може стати масовим явищем.

Читайте також: Трансформація медіа у період війни: як відродити газету редакторства Олени Пчілки

«Я за це не беру жодних коштів, причому що є приклади того, як це стає вірусним, коли ти правильно це запакувала. Якщо пам'ятаєте один із наших найкращих постів – я роблю публікацію про те, що там на фото не Херсонщина під час повені після підриву росіянами дамби (фото кота у мисці, який пливе вулицею під час великої води) – це В'єтнам. Підписники забирають собі цей пост в Tik Tok, де один тільки цей пост як відеоролик зібрав 1,3 мільйона переглядів», – розповіла фактчекерка.

Читайте також: Досвід, який здобули українські журналістки через війну: гендерна дискусія на West Media Forum

Вона наголошує, щоб перевірити новину, треба мати навички, час і бажання. 

«А людина заходить у соцмережі, щоби розслабитися, а не сидіти й перевіряти інформацію. Але я переконана в тому, що є такі собі показники: от хліб з цвіллю – він поцвів і ти його не будеш їсти тому, що він поцвів, або коли береш якесь м'ясо, ти його понюхав і воно має поганий запах. Я впевнена в тому, що з інформацією це має працювати так само, ось тут є такі певні гачки, які нам кажуть: не лізь, не чіпай», – вважає Альона Романюк. 

В умовах перенасичення інформацією класичний фактчекінговий підхід, де фейк спростовується не в першому абзаці, не спрацьовує — люди не дочитують матеріали до кінця, а якщо дочитують – то в поодиноких випадках.

Читайте також: Фінансова незалежність, інновації та партнерства: як Internews в Україні допомагає медіа

На допомогу приходять ігри, які здатні показати «гачки», за допомогою яких нас «чіпляють» маніпулятори і фейкомети, та як на них не вестися. 2022 року Альона Романюк запустила проєкт «НотаЄнота» – антифейкову командну інтелектуальну гру.  

Адже війна йде не тільки на фронті – йде війна символів, і Росія краде наші символи скрізь, де тільки може. В тому числі відвойовує нашого єнота, але ми його ніяк не віддаємо.           

Учасники вирушають із Єнотом у різні пригоди – в ідеалі гра складається з п’яти раундів по 4–10 питань у кожному. Усього гра містить понад 1250 завдань, розроблених на основі фейків та маніпуляцій, які поширювалися в Україні й не тільки. Завдання містить питання, відповідь та пояснення, яке ведучий має розповісти учасникам після озвучення правильної відповіді.

Читайте також: Можливості, інновації, трансформації та виклики: про що говорили на VIII West Media Forum у Луцьку

2022 року Альона Романюк із цим проєктом узяла участь в акселераторі Mediangeist від медіа «Куншт» і Goethe-Institute – там виграла 30 тисяч євро на масштабування проєкту по всій Україні. 

«Єноти зайшли туди, куди я не доходила іншими способами. Маленькі села та громади, які не читали фактчек-проєкти в Facebook, півтори години сиділи й грали в ігри «НотаЄнота», – каже фактчекерка.

Читайте також: Штучний інтелект в журналістиці: юридичний аспект та ризики використання

Понад 15 тисяч учасників уже зіграли в гру, серед них – не лише учні, батьки та вчителі, а і психологи, журналісти, представники Нацполіції, низки Міністерств, органів місцевого самоврядування. Крім того, приклади із гри не раз набирали мільйони переглядів у соцмережах, куди їх викладали учасники проєкту. На сайті проєкту питання та правила відкриті для всіх охочих зіграти.

Крім ігор, є й інші можливості. «НотаЄнота» та «Європейський Інститут Чорнобиля» організували XR-виставку «Справжні причини війни, або як працює російська пропаганда». Із використанням смартфона глядач побачить не просто плакати, а 3D-моделі, аудіо, відео та VR-портали, щоби глибше зануритися в тему та краще засвоїти матеріал.

Читайте також: Як захистити сайт від викликів війни: поради від СЕО ІТ-компанії «ideil.» та ГО «Алгоритм дій» Вадима Махомеда

«Ця виставка була представлена в Лондоні, у Німеччині, Словаччині, Чехії, Польщі.  І це про те, як приваблювати увагу за допомогою нових технологій. Насправді це дуже важливо через те, що за кордоном до нас увага падає, і ми можемо запропонувати більше культурних ініціатив, хочеться більше мистецьких проєктів, тому що це виходить за межі просто там якихось статей або подкастів», – зауважує фактчекерка.

Зараз є в Україні проєкт, який називається «Змінотворці» і спрямований на підлітків з маленьких громад і сіл. Це 12 курсів, які викладають кращі практики в країні.

Читайте також: Пояснювальні тексти та сайт з «людським обличчям»: Андрій Яніцький розповів, як зробити цифрову платформу

«Я маю честь курувати курс «медіа та інформація». Для мене надзвичайно важливим є вкладення в голови наших підлітків, наших дітей тому, як влаштований цей світ, щоби ці діти не виїжджали з країни, а мали мотивацію її відбудовувати і знали як це робити. Я сподіваюсь що цей проєкт буде успішним. Боротьба триває на інформаційній напрямку точно так само, тому – нам своє робити», – підсумувала Альона Романюк.