Штучний інтелект в журналістиці: юридичний аспект та ризики використання

У Луцьку відбувся восьмий West Media Forum. Однією із тем, яку обговорювали журналісти, редактори, медіаексперти, стало використання штучного інтелекту (далі – ШІ) у роботі ЗМІ.
Керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси, медіаюристка, адвокатка Оксана Максименюк розповіла про юридичні аспекти та ризики використання ШІ в роботі журналіста.
Паризька хартія щодо використання ШІ
У листопаді минулого року журналісти з різних країн підписали Паризьку хартію, в якій визначили 10 принципів використання штучного інтелекту в роботі медіа. Наразі до цього відкритого меморандуму може долучитися будь-хто з журналістів.
У Хартії йдеться передусім про дотримання стандартів журналістської етики. Саме на них має ґрунтуватися використання штучного інтелекту у роботі медіа.
Оксана Максименюк детально зупинилися на декількох основних принципах роботи журналістів з ШІ:
-
медіа використовують технології, аби підсилити журналістів для досягнення своєї головної мети – забезпечувати право людей на якісну, правдиву та перевірену інформацію;
-
журналісти, а не ШІ, мають ухвалювати рішення як у довгострокових стратегіях, так і в щоденних редакційних завданнях;
-
медіа беруть на себе відповідальність за використання штучного інтелекту під час збору, оброблення й поширення інформації, а редакція відповідає за контент, створений ШІ.
Відповідно до Паризької хартії, увесь контент, створений ШІ, необхідно маркувати, щоб бути чесними з аудиторією та підтримувати її довіру. Крім того, в контексті Паризької хартії, важливо проводити межу між автентичним контентом і створеним штучним інтелектом.
Читати також: Можливості, інновації, трансформації та виклики: про що говорили на VIII West Media Forum у Луцьку
Пише ШІ – відповідає журналіст
Оксана Максименюк також зупинилася на ризиках використання технології для редакції ЗМІ та журналіста.
При використанні ШІ для створення новини чи статті журналіст ризикує подати читачам недостовірну інформацію. Штучний інтелект збирає інформацію з усіх джерел, і може додати у текст пропаганду чи фейк. Тобто, ШІ не може розрізняти наскільки інформація, яку він збирає та обробляє, перевірена, правдива, достовірна і звідки вона.
Штучний інтелект під час генерації контенту використовує матеріали, створені раніше іншими авторами, тобто текст від ШІ може містити плагіат. У такому випадку журналіст порушує законодавство про авторське право. За це несе відповідальність редакція або сам автор.
«ШІ не відомий принцип захисту приватного життя та він не може розмежувати свободу слова і право на приватність. Якщо штучний інтелект знайде інформацію і надмірно її використає, то втрутиться у приватне життя. У цьому випадку редакція відповідатиме за використання такої інформації», – зазначила медіаюристка.
На думку експертки, штучний інтелект наразі лише допоміжний інструмент, за допомогою якого можна написати новину чи частину статті. Перекладати на нього повністю створення контенту ризиковано. При цьому журналіст повинен перевіряти всі факти, дані, цифри у контенті, створеному ШІ.
Штучний інтелект варто використовувати для вирішення технічних завдань, аби полегшити роботу редакції.
Читати також: Фінансова незалежність, інновації та партнерства: як Internews в Україні допомагає медіа
«Фото і відео, яке доповнює журналістські матеріали, особливо новини, краще використовувати оригінальні, створені людиною. Штучний інтелект часто генерує специфічні, нереальні фото, відео, які не відповідають дійсності. Якщо ж журналісти використовують фото, генероване ШІ, то їх обов’язково необхідно маркувати», – додала Оксана Максименюк.