Стереотипи щодо ВПО у регіональних медіа: презентація результатів дослідження на West Media Forum

Однією з тем, які обговорювали на восьмому West Media Forum у Луцьку, були стереотипи та мова ворожнечі стосовно внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у контенті регіональних медіа.

Захід зібрав понад 150 медійників з усієї України. У розмові про негативні наративи щодо ВПО у медіа взяли участь старша менеджерка програми «Єднання заради дії» IREX Тетяна Дементьєва та дослідниця Media Development Foundation Поліна Липова. 

Спікерки поділилися результатами дослідження про мову ворожнечі стосовно ВПО у контексті регіональних медіа.

Представниця IREX Тетяна Дементьєва зазначила, що такий аналіз відбувся у межах програми «Єднання заради дії», яку виконує міжнародна організація IREX у партнерстві з Media Development Foundation. 

Проєкт, який реалізовують у 25 громадах 15 областей України, спрямований на вирішення проблем ВПО і загалом на їхню інтеграцію в громади для створення більш згуртованого та демократичного суспільства.

«Ми починаємо нашу підтримку ВПО з психологічної через тренінги «Стійкість під час війни». Після цього влаштовуємо їм діалогові майданчики разом з представниками громад, які їх приймають, де вони знаходять спільну мову. Згодом учасники приходять на вокшопи ідей, де разом напрацьовують проєкти допомоги розвитку громадам в аспекті інтеграції ВПО. На це Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів надає грантову підтримку», − розповіла старша менеджерка програми «Єднання заради дії» IREX Тетяна Дементьєва.

Читайте також: Штучний інтелект в журналістиці: юридичний аспект та ризики використання. 

Окрім цього, одним з напрямів діяльності є проведення «Академії адвокації» для представників громадських та некомерційних організацій, ініціативних груп, ВПО та представників громад, активістів, аби розвинути та зміцнити навички адвокації для просування прав та інтересів ВПО на місцевому та національному рівнях,  поглибити знання про інструменти адвокації та адвокаційні кампанії. Для підтримки таких проєктів надають гранти.

«Також ми працюємо з центрами для допомоги ВПО саме через підтримку та навчання їхніх працівників. Вони отримують від нас знання, як надавати базову психологічну підтримку, працювати з владою для прийняття рішень на місцях. Коли наші учасники озброєні необхідними навичками, то вони можуть переходити до впровадження проєктів на місцях і у такий спосіб отримують грантову підтримку», − зазначила спікерка.

Тетяна Дементьєва розповіла, що у межах програми працюють над створення та підтримкою рад ВПО.  

«У плані підтримки ВПО важлива робота зі ЗМІ. Заручившись підтримкою Media Development Foundation, ми розробили детальні критерії, шкалу оцінювання для того, щоб досліджувати динаміку, як змінюються результати висвітлення проблем ВПО в медіа», − сказала Тетяна Дементьєва.

Поліна Липова, дослідниця Media Development Foundation, зазначила, що дослідження проводили у 25 регіональних медіа з 15 областей України. Одиницею аналізу був текстовий матеріал. У результаті зібрали базу даних з 231 публікації, яка стосується теми внутрішнього переміщення під час війни та внутрішньо переміщених осіб зокрема.

«У середньому на одне медіа припадало близько десяти таких публікацій за досліджуваний період, який складав 14 днів для суспільно-політичних видань та два повні місяці для нішевих, тому що останні рідше висвітлювали публікації на такі теми», − розповіла Поліна Липова, дослідниця Media Development Foundation.

Середній показник згадки про ВПО становив 5,6%, а медіанне значення – 4,3%. На момент збору даних (грудень 2022 року – січень 2023 року) відповідно до статистики Міжнародної організації з міграції, в Україні було 5,4 мільйона внутрішньо переміщених осіб внаслідок війни. 

За даними Фонду народонаселення, у 2023 році кількість населення в Україні складала 36,7 мільйона. Приблизно кожна сьома людина в Україні була внутрішньо переміщеною. Водночас регіональні медіа за показниками дослідження у межах програми «Єднання заради дії» висвітлювали лише одну на 20 публікацій з цієї теми.

Як зауважила спікерка, ситуація та статистика змінюється. Станом на жовтень 2023 року Міжнародна організація з міграції оцінила кількість внутрішньо переміщених осіб в 3,7 мільйона. Це означає, що кожний десятий українець є внутрішньо переміщеним.

«Однак кількість публікацій про ВПО не є достатньою. Це та група осіб, яка претендує на репрезентацію у медіа, тому що є ціла низка проблем, які ще й досі є невирішеними у нашому суспільстві», − сказала Поліна Липова.

За її словами, зараз склався такий медійний дискурс, що ВПО є радше об’єктами, а не суб’єктами матеріалів, оскільки більш ніж половина з досліджуваних публікацій були написані на основі пресрелізів, інформацій пресслужб, ресурсів органів влади, державних структур. Тим часом лише 19% з проаналізованих матеріалів висвітлювали певну історію людини, де були коментарі від самих внутрішньо переміщених осіб.

Поліна Липова сказала, що в медіа формується типовий образ ВПО, які знедолені, нещасні й мусили втікати від війни.

Такий образ формується з двох причин:

1. тональність матеріалів (вираження почуття жалю, співчуття до ВПО);
2. занадто мало індивідуальних історій переміщених осіб.

Серед стереотипів, які виокремили під час дослідження медіа, було таврування за ознакою географічного походження.

«Журналісти часто припускаються контентної помилки, називаючи всіх внутрішніх мігрантів внутрішньо переміщеною особою внаслідок війни, оскільки не всі були саме вимушені виїхати. Акцент у заголовку на те, що злочин учинила внутрішньо переміщена особа, може потенційно негативно впливати на образ всіх ВПО», − розповіла представниця Media Development Foundation.

В аналізі йшлося також про підбурювання до звинувачень в новинах про правопорушення, які пов’язані з війною і потенційно можуть створити негативний імідж ВПО. В основному це були повідомлення про ухилення від служби та спроби незаконного перетину кордону; розповсюдження пропаганди та підтримка агресії РФ проти України.

«Нам треба ставити собі запитання, коли ми переписуємо чи пишемо самостійно новину: наскільки це важливо, що саме переселенець учинив цей злочин або фігурує у негативній новині? Скоріше за все, у контексті буде не так важливо, хто це вчинив – місцевий житель чи внутрішньо переміщена особа. Потрібно критично ставитися до інформації. Більшість стереотипів такого типу є в передруках з пресрелізів», − зауважила Поліна Липова.

Також вона розповіла про стереотип «ВПО як загроза», де  вбачаються проставлення «Ми – вони», «Переселенці – приймаюча громада». За її словами, це є завуальований стереотип, який позначає небезпеку від особи або групи осіб відповідно до їхнього географічного походження.

Поліна Липова пояснила, що гендерні стереотипи були пов’язані з тим, що у медіа розповідали більше історій про жінок ВПО з дітьми, аніж чоловіків. Про чоловіків здебільшого писали у контексті кримінальних історій, тому їхня репрезентація є недостатньою.

«Ми не просто зробили дослідження, а й сформували адженту для навчального курсу, де були лекторій і практика. За результатами підготували практичний гайд «Фокус – людина: робота медіа з чутливими темами», призначений для представників та представниць медіа, які працюють з ВПО та іншими групами, що пережили травматичні події», − резюмувала Поліна Липова.