Пояснювальні тексти та сайт з «людським обличчям»: Андрій Яніцький розповів, як зробити цифрову платформу самостійною та цікавою
-
-
>
-
>
-
>
4971
Серед чималої кількості тем, про які розповідали та які обговорювали учасники West Media Forum, була й дискусія на тему розвитку сайту як самостійної одиниці в медіапросторі.
Директор із розвитку сайту та цифрових платформ «Еспресо» Андрій Яніцький на прикладі свого «дітища» пояснював, як трансформувати мережеві платформи, аби зацікавити сучасного читача та зробити його постійним.
«Еспресо» існує вже 10 років. Ми з'явилися під час Майдану, як одне із медіа, яке транслювало Майдан. І, фактично, нашою першоосновою було телебачення та YouTube. На YouTube у нас 2,5 мільйони підписників, телеканал – другий після «Марафону», а ось сайт та цифрові платформи довгий час справді залишалися просто дзеркалом того, що відбувається на телеканалі. Ну, й просто взяти й автоматично перекласти на сайт та цифрові платформи ту місію та той слоган, який йде з телеканалу було неможливим», – розповів коментує Андрій Яніцький
Читайте також: Стереотипи щодо ВПО у регіональних медіа: презентація результатів дослідження на West Media Forum
Головним слоганом телегрупи є теза «український погляд». До моменту повномасштабного вторгнення дуже мало телеканалів позиціювати себе саме, як патріотичні, тому це було особливістю. Та після 24 лютого, на теренах України вже складно знайти медіа, яке б позиціювало себе інакше. І, оскільки, стрічки новин у провідних медіа дещо схожі, постало питання, як відрізнятися.
«Ми почали шукати причину, чому люди читають той чи той сайт, що вони там шукають, чи справді вони там шукають новини й дійшли висновку, що люди шукають трактування новин – пояснення, що відбувається. Тож до слова «пояснення» ми вчепилися й почали розвивати ідею та своє позиціювання», – пояснює пан Андрій.
«Ми собі взяли за правило писати, що відбувається у світі й українському суспільстві, як в цілому організмі. Які процеси відбуваються, як змінюється економіка, як змінюється демографія. Тобто, не писати про органи влади або про бізнес окремо, а про макропроцеси, які відбуваються в українському суспільстві», – розказує Андрій Яніцький.
Читайте також: Трансформація медіа у період війни: як відродити газету редакторства Олени Пчілки
Також, аби сайт та канал сприймалися, як два окремі джерела інформації, у «Еспресо» прийняли рішення створити сайт з «людським обличчям». Тобто залучати телеведучих, які асоціюються виключно з брендом, залучати та розкручувати імена людей, які вже працюють на сайті.
«Обличчя телевізійна на сайті не з'являлися, тепер з'являються. Ми домовилися краще координувати наші зусилля і тепер про статті на сайті ми розповідаємо по телебаченні, іноді телебачення бере за основу статті, які виходили на сайті й розвивають їх в телесюжети», – пояснює Яніцький.
Читайте також: Досвід, який здобули українські журналістки через війну: гендерна дискусія на West Media Forum
Аби краще координувати роботу, працівники сайту, каналу та дружнього радіо «Галичина» проводять своєрідні наради та обмінюються ідеями. До слова, з «пояснювальними темами» журналісти «Еспресо» працюють вже й на YouTube. На каналі є щоденне шоу, в межах якого журналісти телефонують експертам та просять пояснити певні теми. Як от, що таке «Хамас», чи про події у Брюсселі або ж США.
«Сайт «Еспресо» вирішив, що це буде однією із «фішок». Тобто, в нас якісна новинна стрічка, але пояснювальні тексти ми винесли в окремий розділ, який так й називається», – пояснює Андрій Яніцький.
Принцип «пояснювання» у «Еспресо» застосовують й до стрічки новин. Тому вони стали більшими за обсягом та з довшими беками.
Читайте також: Фінансова незалежність, інновації та партнерства: як Internews в Україні допомагає медіа
А ще Андрій Яніцький поділився зі слухачами й аналізом аудиторії. Зокрема, розказав про переходи за гіперпосиланнями, входженнями через браузер та пояснив, яка ж кількість читачів спеціально шукає пояснювальні тексти.
«Я б сказав, що ми працюємо над тим, аби аудиторія була більш лояльною. Ми – масовий сайт, у нас 4,5 мільйонів читачів на місяць. Та є проблема, що хтось випадково відкриває новину, а не заходить спеціально на сайт «Еспресо. І наше завдання, аби люди почали додавати в закладки сайт і звикали до того, що якщо вони чогось не розуміють то найскоріше вони відповідь знайдуть на сторінках «Еспресо». Тому зараз ми працюємо якраз над тим, щоб підвищити лояльність аудиторії та залученість», – пояснює Андрій Яніцький.
Читайте також: Можливості, інновації, трансформації та виклики: про що говорили на VIII West Media Forum у Луцьку
Також медійник поділився й фінансовою стороною роботи.
«Де ми беремо гроші. Ми приватне медіа, у нас два акціонери, але також є й грантові кошти. Оскільки ми входимо в білі списки медіа, то грантодавці дивляться на нас позитивно і ми виграємо конкурси. У нас є комерційні гроші, в тому числі ми пропонуємо й брендовані чи належним чином марковані тексти в пояснювальній формі. До речі, для таких текстів розробили спеціальний шаблон, формат, який відрізняє їх від інших текстів. Довелося трохи перекроїти бюджет, тому, що на написання таких текстів у нас не було людей. Ми їх замовляємо, як у фрилансерів, так й штатних працівників, які отримують додаткову оплату за таку роботу», – каже пан Андрій.
Читайте також: Штучний інтелект в журналістиці: юридичний аспект та ризики використання
Особливістю подібної роботи є обов'язкові консультації від експертів у галузі. Аби визначити пріоритетні, актуальні теми, журналісти часто радяться із СЕО-спеціалістами.
«Ми намагаємося передбачити, про що люди будуть «гуглити» завтра. Ще цей запит не з'явився у пошукових системах, але виходячи із журналістського досвіду, з того, як розвиваються події ми намагаємося передбачити», – ділиться пан Андрій.
Одним із джерел додаткових надходжень стала російськомовна версія сайту, адже після її закриття з'явилися додаткові кошти на створення пояснювальних текстів та підсилення англомовної версії сайту.
Читайте також: Як захистити сайт від викликів війни: поради від СЕО ІТ-компанії «ideil.» та ГО «Алгоритм дій» Вадима Махомеда
