Медійний прогноз на 2024 рік: як адаптуватися до змін для збереження інтересу аудиторії

На восьмому West Media Forum у Луцьку головна редакторка онлайн-видання для медіа «Медіамейкер» Дар’я Трапезнікова розповіла, чому у сучасному світі редакціям потрібно докладати зусиль та перепаковувати свій контент, аби залишатись цікавими для аудиторії. 

«Медіамейкер» працює за підтримки Media Development Foundation вже рік і пише про те, що відбувається із західними та українськими медіа, як вони розвиваються та збирають досвід інших медіамейкерів. 

Читайте також: «Хай живе життя!»: Україна, перемога та шлях до ЄС

Безлімітний трафік та хронологія – у минулому!

Через зміни в алгоритмах соціальних мереж і пошукових системах, тепер потрібно більше зусиль, щоб зробити свій контент помітним для читача. 

Ті інструменти, які допомагали розвивати медіа раніше, а саме: безлімітний трафік, хронологія, та підписки – більше не працюють.  

«Коли Facebook став популярним в Україні, люди активно використовували його для поширення новин, посилаючись на зовнішні сайти. Просто постили посилання без особливих зусиль. Дехто йшов ще далі, використовуючи автоматизацію, і не приділяв уваги креативному підходу. Проте зараз ситуація змінилася. Facebook та інші платформи, що належать корпорації МЕТА, знизили покази постів з посиланнями на зовнішні ресурси. Якщо ви не платите за просування, лише обмежена кількість людей побачить ваш пост. Таким чином, безлімітний трафік вже не працює, і зараз потрібно активно просувати свій контент, використовуючи інші методи», – зазначає журналістка.  

Замість того, щоб бачити контент в хронологічному порядку, користувачі тепер отримують рекомендації від алгоритмів, що можуть бути не завжди точними або відповідати їхнім інтересам. 

Журналістка підкреслює, що медіа пора припинити це ігнорувати, адже поламалися формати й моделі дистрибуції, з якими редакції успішно жили останні роки. Адаптивні блогери та звичайні користувачі, які активно діляться своїм контентом, отримують більше уваги. Це означає, що медіа потрібно вкладати більше зусиль у перепакування свого контенту.

Дар

Унікальність контенту та залучення фахівців з різних галузей

Дар’я Трапезнікова наголосила, що створення унікального контенту є важливим аспектом для привертання уваги аудиторії.  Для цього журналістка радить створити прямий контакт з аудиторією: знайомитися з читачами, знати хто вони, чому вони читають вас, отримувати їхній зворотний зв'язок. Сфокусуватися на прямому і глибинному контакті з аудиторією та утриманні лояльної аудиторії та передплатників. 

«Якщо ви берете зі своїх читачів кошти за підписку то треба чітко розуміти, яку цінність ви пропонуєте своїй аудиторії. Варто усвідомлювати, що люди виснажуються, контенту забагато, безоплатного контенту забагато. Ми – журналісти! І нашій роботі не буде цінності, якщо ми будемо просто рерайтети пресрелізи. Або рерайтити новину конкурента, який дістав ексклюзив трошки раніше, але ми знаємо, що і у нас ця новина збере трафік на сайті. От, якщо ми будемо займатися тільки пережовуванням, ми точно втратимо свою цінність. Ми мусимо залишатися цінними для нашого читача. І мати обґрунтовані аргументи просити гроші за свою роботу», – зазначає журналістка.

Читайте також: Як захистити сайт від викликів війни: поради від СЕО ІТ-компанії «ideil.» та ГО «Алгоритм дій» Вадима Махомеда

Для медіа, щоб виживати в сучасному світі, важливо не тільки розвивати нові формати та продукти, але й залучати нових фахівців з різних галузей, які можуть допомогти в розвитку різноманітних проєктів. Наприклад, відеографи можуть допомогти з виробництвом документальних фільмів, а івент-менеджери з організацією виставок та івентів.

Крім того, редакційним керівникам та менеджерам потрібно опанувати нові навички у сфері проєктного та продакт-менеджменту, щоб ефективно керувати різноманітними проєктами та продуктами. Фандрейзинг також стає важливим аспектом для медіа, оскільки потрібні фінансові ресурси для розвитку нових ініціатив.

У цілому, медіа вимушені адаптуватися до змін в сучасному світі, шляхом диверсифікації доходів та розвитку нових навичок у своїх команд.

Редакціям необхідні наступні навички в епоху інформаційного потоку:

• готовність до змін і швидке сканування великих обсягів інформації; 
• водночас уміти мислити системно, охоплювати широко, копати глибоко;
• фактчекінг і верифікація мають робити всі, а не лише редактори.

Читайте також: Тренди SEO-2024 для медіа: від нових алгоритмів до штучного інтелекту

Розповідала журналістка і про штучний інтелект у світлі сучасних змін. Журналістика, як галузь, також не залишається осторонь цієї технологічної революції.  З одного боку, ШІ може допомогти журналістам у швидкому аналізі великих обсягів даних, автоматизації процесу фактчекінгу та верифікації інформації. З іншого боку, важливо пам'ятати про можливі етичні та приватні питання, пов'язані з використанням ШІ в журналістиці.

«Штучному інтелекту варто віддати завдання, які легко виконати, але вони забирають багато часу.  Або, якщо є гроші і програмісти, то шукати підсилення у якихось складніших задачах. Наприклад, журналістські розслідування, або дата-журналістика. Там, де штучний інтелект може шукати інформацію, або її красиво обробляти, подавати. Він не забере нашу роботу, принаймні у найближчі кілька років, повністю. Але до нього треба адаптовуватися, з ним треба знайомитися. Чим швидше журналісти набудуть навичок і розуміння, як і чому штучний інтелект може виконувати різні завдання, тим у кращій позиції на ринку ви опинитеся», – підсумовує журналістка. 

Читайте також: Штучний інтелект в журналістиці: юридичний аспект та ризики використання