«Рідний край. Газета Гадяцького земства»: як українська медіаспільнота допомогла відродити знамените видання на Полтавщині

Спеціальний випуск газети «Рідний край. Газета Гадяцького земства» вийшов у листопаді 2022 року. Саме під такою назвою земство краю випускало місцеву газету за часів Української народної республіки, де легендарна українка Олена Пчілка працювала редакторкою. Коли гостро стояло питання існування самою української державності. 

Про це розповіла на восьмому West Media Forum у Луцьку співзасновниця газети Світлана Новікова.

«Після початку повномасштабного вторгнення, коли ще не вивітрився сморід від спалених під Гадячем російських танків, коли свіжі були в пам'яті спогади про організацію спротиву проти російської армії місцевими мешканцями, спротив який увійде в історію під назвою «Гадяцьке сафарі», група небайдужих гадячан поновила роботу газети. Це була наша відповідь на російську агресію, на бажання Росії знищити нас, як націю. І це здається нам дуже символічним. Ми не знаємо стільки ще часу даровано цій газеті, вийде в нас утримати її та розвивати її надалі в сучасних економічних реаліях, чи вистачить нам часу, уміння та сил, але соромно нам не буде», – розповіла Світлана Новікова.

Читайте також: «Хай живе життя!»: Україна, перемога та шлях до ЄС

І знову гадячани, як і сто років тому, в змаганнях за долю нації, і знову слово покликане розбудити українську свідомість. І знову з Гадяча лунає слово родини Драгоманових-Косачів, щоб тут у Луцьку, відгукнутися гаслом: «Viva la Vida!»  ⎼ «Хай живе життя!»

«Імена цієї родини проривалися до нас з нелегкими потугами, але їхнє слово актуальне для нас, як ніколи. І тому, відродження газети «Рідний край. Газета гадяцького земства» просто необхідне!», – зазначила Світлана Новікова.

Світлана Новікова під час виступу

Уперше ім'я Олени Пчілки як редакторки газети з'являється у примірнику 1917 року під номером 52. А у примірнику номер 55 цього ж року подана стенограма обставин земського зібрання, в якої пояснюють обставини, за яких Олена Пчілка запрошена на редакторську посаду, як громадська діячка в української журналістиці, за плечима якої вже був досвід редагування часопису «Рідний край». 

Олена Пчілка виголосила промову, сміливо звернувшись до присутніх. Спікерка прочитувала її промову:

«Я буду говорити по-українському. І дозволу на те не прошу. Бо це було б образою до моєї рідної мови та мого рідного краю, бо ми знаходимося посеред України, у Полтавщині. Ви знаєте, хто я, знаєте моє українолюбство. І я ні від своїх думок, ні від своєї рідною мови не відцураюсь. Цілий рік я писала по-українському і тільки так згодна писати у вашій газеті». 

Читайте також: Регіональні видання можуть стати провідником, – Валерій Болган про трансформацію медіа

І газета стала україномовною. Змінила свою назву на «Рідний край». Почали з'являтися матеріали про політичне та громадське життя, діяльність місцевих осередків товариства «Просвіта». 

Олена Пчілка сформувала навколо себе спільноту. До роботи долучалися найкращі інтелектуальні сили повіту. І друковане слово змінювало свідомість гадячан. Рівень друкованого слова було піднято на неймовірну висоту. І редакторка газети Олена Пчілка, непересічна та обдарована українка, постала берегинею духу нації, того духу України, який буде зображено на обкладинці журналу «Time» у 2022 році.

«І зараз, у цей нелегкий час, громада Гадяча потребує такого друкованого органу, у якому українолюбство, у всіх його проявах, стане наріжним каменем», – наголосила пані Світлана. 

Вона додала, що «Рідний край. Газета Гадяцького земства» – це відгук на життєві процеси краян. 

Читайте також: Трансформація медіа у період війни: як відродити газету редакторства Олени Пчілки

«Рідний край. Газета Гадяцького земства»

«У нас є постійні рубрики, наприклад «Боронимо рідний край», в який наші журналісти пишуть про захисників Гадяччини, відвідуючи їх в зонах бойових дій з волонтерською місією. Про волонтерів, які створили найбільший на Полтавщині волонтерський хаб. Рубрика «Край», де друкуємо місцеві історичні матеріали, краєзнавчі розвідки, генеалогічні дослідження. Є унікальна рубрика «Пам'ять серця», де вшановуємо пам'ять земляків у стилі есею. А у рубриці «Змінотворці краю» ми висвітлюємо успішний досвід територіальних громад, громадські ініціативи, пояснюємо, як європейські ініціативи та процеси впливають на кожного з нас, та що потрібно змінити, щоб на місцевому рівні їх прискорити. А такі назви рубрик, як «Звістки» та «Оповістки», ми запозичили у газети часів Олени Пчілки. Редакційний колектив бачить газету, як таку, що формує порядок денний Гадячини», – каже Світлана Новікова.

Також пані Світлана нагадала про роботу газетярів, коли редакторкою була Олена Пчілка. 

«Було дуже непросто. Несправедливі звинувачення на свою адресу, штрафи, переслідування, заборони переслідували українську газету постійно. Витрати на видання досить часто перевищували надходження від читачів та благодійних внесків. Нарікання на зміст і мову, прискіпливе копирсання у сюжетах і фактах, різноманітні поради, як догодити перебірливим інтелігентам — здається, що з тих часів нічого не змінилося. Але редакторка Олена Пчілка мудро відповідала: «Взагалі, становище таке сутужне, що треба нам мати добрості та вибачливості. Робимо, що можемо. Хто хоче зробити краще — хай робить», – зацитувала Світлана.

Вона розповіла, що й у них був період, коли газети була на межі закриття. Грошей залишилося на друк одного випуску, можливо останнього. 

«Ми згадали слова нашого головного донатора, нашого друга та однодумця Анатолія Дементія, який з перших днів війни пішов захищати рідний край: «Повірте, те, що ви робите, не менш важливо для незалежності України, ніж тепловізор чи квадрокоптер. Тепловізор врятує життя кількох людей, а просвіта – мільйони. То ж, працюйте, дівчата! Вибудовуйте стратегію, учіть наших дітей українолюбству, учіть мислити, інакше я не знаю, за що ми тут стоїмо», – пригадала медійниця.

Вона додала, що у цей складний час руку підтримки з Луцька до Гадяча простягнула CID Media Group в особі Наталії Пахайчук. 

«Ваші п'ятисот примірників – це п'ятсот відданих читачів, готових віддавати власні кошти та терпляче чекати випусків. Чи багато медіа володіють такою відданою аудиторією? А враховуючи, що куплений примірник читає уся родина, його часто передають сусідам та знайомим, можна сміливо множити число прихильників вашої газети на два» – наголосила Наталія Пахайчук

Ці слова вдихнули в гадячан енергію надії та сміливості продовжувати цей шлях.

«Пані Наталія долучилася до пошуку джерела фінансування газети. Після восьми місяців безоплатної роботи, постійних блекаутів, ми нарешті знаходимо свого донора — європейський фонд «За демократію», який за короткий проміжок часу надає нам підтримку. Пані Наталія Клочун допомогла нам написала заявку на грант, а допомогу з журналістським обладнанням надала Богдана Стельмах із Волинського пресклубу. Небайдужі гадячани відродили газету Олени Пчілки, а українська медіаспільнота допомогла її втримати. Гасло форму «Хай живе життя» – це посланням нам усім, нащадкам Драгоманових-Косачів, послання про нашу неодмінну перемогу!» – такими словами завершила свій виступ співзасновниця газети Світлана Новікова.

Читайте також: Гранти для українських медіа: що пропонує Європейський фонд за демократію незалежним виданням