Трюк і обман УПЦ МП

Саме час поговорити про маніпуляції та брехню з боку УПЦ (української православної церкви), яка заявила «про свою незалежність від росії», а також, за повідомленнями в медіа, «засудила позицію кирила». Деякі ЗМІ писали про те, що УПЦ МП нарешті відділилася від російської православної церкви. Це брехня. Трюк і обман. 

Що трапилося і де зариті маніпуляції щодо заяв про відділення УПЦ. 

Перше. 27 травня справді відбувся Собор Української православної церкви (тої що МП), на якому «розглянули питання церковного життя, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».

Читайте також: Не мудрствуйте лукаво, хлопці

Друге. На цьому Соборі прийняли документ із 10 пунктів. У ньому нарешті засудили війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай», звернулися до влади України і рф продовжувати переговорний процес. У пункті 3 НЕ засудили патріарха московського Кирила, а всього-на-всього «виразили незгоду» із його позицією. Нагадаємо, російський патріарх Кирило благословив військових на війну проти України, а також вручив одному з командувачів московитської армії Августівську ікону Божої матері. 

Такі дії свого патрона УПЦ не засудила, не розірвала зв’язок, не розповіла, що це фактично суперечить заповіді «Не вбивай», а просто висловила незгоду. 

Йдемо далі. У пункті 4 УПЦ каже, що «ухвалили відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви». Статуту опублікованого досі немає. Але є пояснення з боку представників УПЦ (МП).

Що це означає на практиці? Жодного розриву стосунків з РПЦ немає. Просто УПЦ МП вирішила повернутися у плані управління до ситуації, яка існувала з 1990 року, коли цій церкві начебто надавалося право широкого самоуправління.

Вернемося у 2014 рік. Тоді загострилося питання зв’язку УПЦ МП із країною-агресором та москвою загалом. Проте 8 років тому стверджували, що УПЦ і так незалежна структура від РПЦ. То що ж змінилося?  

Але прочитаймо Статут УПЦ, там чітко вказано, чим є якісь зв’язки з РПЦ. Спойлер - так, є. У першому пункті нібито все добре:

«Українська Православна Церква є самостійною та незалежною у своєму управлінні та устрої».

 Але, уже у 3 пункті сказано, що УПЦ з'єднано з помісними православними церквами через РПЦ. Крім того, у статуті значиться, що УПЦ – самоврядна частина Російської Православної Церкви та у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору РПЦ. Також Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду РПЦ.  

Заяв про те, що Онуфрій виходить із Синоду не було. Та й не буде, бо весь документ про нібито незалежність УПЦ МП – не що інше, як фікція, щоб відвернути увагу і ввести в оману прихожан. Цікаво, як ставляють віряни УПЦ до того, що їхній Митрополит Онуфрій та й церква загалом продовжує зв’язок із РПЦ та патріархом Кирилом, який благословив війну в Україні. 

Щодо  «незгоди» зі словами патріарха російського Кирила. Це лише слова, які не несуть жодних наслідків. Український митрополит не вийшов зі священного синоду РПЦ, а УПЦ МП не відділилася від свого сюзерена, як би про це не трубили десятки медіа. 

Голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) митрополит Климент (Вечеря) сказав: духовну єдність УПЦ й далі підтримує з Російською православною церквою (РПЦ). 

Тобто ні про яку автокефалію й розрив з Москвою УПЦ (МП) не йдеться. Це так само підтвердив і глава синодального відділу щодо відносин церкви з суспільством та засобами масової інформації Московського патріархату Володимир Легойда: РПЦ не отримувала від УПЦ ніяких звернень про її незалежність.

Читайте також: Автокефалія мєрцающа

Відтак УПЦ (МП) продовжує вважати Україну канонічною територією РПЦ, про жодне відділення не йдеться.

Але ми звернемо увагу на ще кілька пунктів отого документу, який 27 травня оприлюднила УПЦ на своєму сайті: 

У п. 8 вказано, що за три місяці війни за кордон були вимушені виїхати більше ніж 6 мільйонів громадян України, значна частина яких є вірними УПЦ. Тому УПЦ не може залишати своїх вірних без опіки і потрібно розвивати місію УПЦ (МП) в діаспорі. Тобто підтримувати Кирила, який благословив війну в Україні і вбивства десятків тисяч українців хочуть ще і в Європі. Так працює російська пропаганда. 

А от у п.9 чітко засуджують Православну Церкву України, статус якої нібито неавтокефальний  і неканонічний. Щобільше, бажання людей перейти до Православної Церкви України називають «силовим захопленням храмів», який вимагають зупинити. 

Професор Петро Кралюк каже, що подібні речі навіть не хочеться коментувати:

«Релігійна організація, яка є філією церкви країни-агресора, не має томоса на автокефалію, заявляє, що Православна церква України (ПЦУ), яка має такий томос, є неавтокефальною, неканонічною, при цьому грубо ображаючи її».

Також рекомендуємо послухати Віталія Портнікова про те, чи стала УПЦ (МП) справді незалежною від москви.

***

У підсумку. Яка мета оцих усіх заяв УПЦ МП? Ввести в оману тисячі прихожан, які почали задумуватися, чи варто ходити в церкву, яка благословила війну в Україні. Зробити так, щоб люди не збунутувалися і не вигнали УПЦ МП до їхніх московитських правителів. 

Це ще одна достатньо успішна, на нашу думку, інформаційно-психологічна операція ФСБ щодо відбілювання УПЦ МП, через яку впливають на  сотні тисяч українців. Нагадаємо, що у російських методичках щодо дій на окупованих територіях, один із пунктів чітко апелює до православ’я. Окупанти на питання: «Ви рускіє ілі украінци» мають відповідати: «Ми і рускіє, і украінци, а главноє - ми православниє і дєліть нам нєчєво». Пояснюють автори методички це тим, що мовляв за 9 років пропаганди українці прирівняли образ «русского» до образу захватчика. А образ православного - чистий.

Більше читайте на сторінці проєкту НотоЄнота