Автокефалія мєрцающа
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
4576
«Темна вода во облацѣхъ небесныхъ» – це, на мою думку, коротка характеристика діянь скоропостіжного собранія, що надвечір стало Собором.
Читайте також: УПЦ МП відокремиться від РПЦ, але збереже духовне спілкування
Це десь із Псалтирі. Згадували ту цитату в семінарії, коли хотіли сказати: ні про що.
«Собор засуджує війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай!» – знову війна сама по собі – як дощ і сніг - вона сталася, прийшла. Її ніхто не розв'язав, ракети теж самі по собі літають. Так писати про війну - вже випрацюваний стиль у них. Справедливості ради, все ж згадка про агресію є в преамбулі.
«Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття».
Теж не розумію про ще це. Яке таке «розумне слово»? І чому звертаються до влади України?
«Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні».
Незгоду! – Сміливо! Героїчно я б сказав. Разрешите несогласиться!
Дивіться відео:
«Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви».
Вам показати бумажку Алексія другого, якою ви роками розмахували? Ви ж були самостійні і незалежні. І з Москвою нічого спільного не мали. Я це три роки чую! То ви тоді брехали чи зараз?
«Собор затверджує постанови Соборів єпископів Української Православної Церкви та рішення Священних Синодів Української Православної Церкви, засідання яких відбулись у період після останнього Собору Української Православної Церкви (8 липня 2011 року)».
Тобто схизматичне діянні про розрив євхаристичного спілкування з Вселенським Патріархатом теж затверджено? Я чув ви маєте до нього звертатися про свою автокефалію.
«Собор мав міркування про відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві».
Знову незрозуміло: що наміркували?
Читайте також: Не мудрствуйте лукаво, хлопці
Далі – старі пісні про біль розколу, залапкована ПЦУ, переймання тим, що вона недостатньо автокефальна, захвати храмів, невдоволення діями Константинопольського патріарха і прочая...
Ще вимоги що представникам ПЦУ (цього разу без лапок) «необхідно».
Вибачитися за попів-колаборантів? За багаторічну антидержавну роботу? За участь у розколі світового православ'я? – Ні, не чули! А от до ПЦУ – цілий список вимог.
«Підбиваючи підсумки проведеної роботи, Собор підносить подячну молитву Господу Милосердному за можливість братнього спілкування і висловлює надію на припинення війни та примирення ворогуючих».
Не розумію, хто такі «ворогуючі», що мають примиритися? Сподіваюся, що вони надіються «примирити» не убитих з вбивцями, зґвалтованих дітей з гвалтівниками, закатованих з катами...
Все ж вірю, що «собор висловлює надію», що примиритися мають ті, хто багато років ворогує проти України та Української Церкви. Щоб вони, нарешті, припинили ворогувати. Зрозуміли невідворотне. Прийняли реальність. Розпочали правдивий діалог, без ультиматумів і звично брехливих звинувачень. Вирушили у бік правди. Без обтікаємих формулювань і гібридних рішень. Без неназваних автономій і «автокефалій мєрцающих». Щоб не блукали манівцями, а повернулися зі схизми у світову сім'ю Православних Церков.
Що ж, Господь «і дѣла приемлетъ і намеренія цѣлуетъ», тут діл не видно (навіть тексту оновленого Статуту ніхто не бачив), але добре, хоч наміри є.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі