Економічний активізм, або Чому збір коштів на «Байрактар» для України був корисним найперше самим полякам
-
-
>
-
>
-
>
3940
У Луцьку пройшов сьомий West Media Forum, який відбувся під лейтмотивом «Amore, More, Ore, Re» (Любов, характер, слова, дії).
Одна з панелей форуму мала на меті розповісти присутнім про досвід та можливості залучення європейських доброчинців на українські проєкти.
Модерувала цю панель очільниця платформи «Спільнокошт» Ірина Соловей, а її спікером став польський журналіст, соціолог, засновник видання «Критика політична» Славомір Сєраковський, відомий зокрема ще й тим, що організував та успішно провів збір коштів на «Байрактар» для України, – інформує журналістка Район.in.ua.
Зокрема Ірину Соловей цікавило, чи повинне суспільство, на думку польського гостя, долучатись до фінансування видань, інституцій та активностей, які просувають та матеріалізують прогресивну думку, чи все ж ліпше чекати, що про все подбає держава.
Славомір Сєраковський з власного досвіду повідав про те, як його часопис «Критика політична» за 20 років зумів еволюціонувати в інституцію саме зокрема тому, що не чекав на підтримку від влади і розраховував лише на допомогу прихильників та однодумців: «Ми стали чимось таким, чого у Польщі ще не було. А те, що держава нас не фінансувала, нас навпаки згуртувало і загартувало».
Тож коли Славомір вирішив організувати збір коштів на «Байрактар» для українців, він не те що не розраховував на підтримку уряду, а навпаки хвилювався, аби той не завадив провести краудфандингову кампанію.
На які хитрощі загалом довелося піти польському журналісту, аби залучити до збору коштів тих поляків, які дотримуються протилежних йому політичних поглядів, Славомір люб'язно розповів учасникам форуму у Луцьку.
Так, приміром, засновник «Критики політичної» у рамках кампанії організував додатковий збір, що проходив під гаслом «Сєраковський – ворог. Але я збираю на байрактар».
«І мушу зауважити, що це була дуже популярна акція», – зізнався Славомір.
Окрім того, його кампанія зі збору мала на меті не просто залучити кошти, а й показати Європі, що білоруси – то не лукашенко. Так виникла акція, де гроші жертвували суто мігранти з Білорусі: «Мені було важливо, щоб суспільство не забувало і про боротьбу білорусів за свою незалежність і свободу».
Об'єднувати поляків із різними політичними поглядами та викликати у них ентузіазм долучатись до збору, як наголошує Славомір, вдалось зокрема завдяки активній комунікації та зворотному зв'язку.
«Мені хотілось згуртувати стійку спільноту доброчинців і тому я старався кожному відписати на їхні коментарі щодо збору у соцмережах. Врешті часто ті, з ким я комунікував особисто, ставали такими собі додатковими збирачами коштів на цей «Байрактар». Також було багато таких, які жертвували гроші по три, п'ять і навіть десять разів. Людей це затягувало, вони слідкували за збором, моніторили накопичення. Відвідувачів на платформі збору бувало так багато, що сервери не витримували і сайт «лягав», – пригадує Славомір та додає, що, крім того, чи не кожен доброчинець мав свою мотивацію долучитись до збору, тож часто на платформі з'являлись коментарі на кшталт «ми повинні помститись за Бучу, Ірпінь і «Азовсталь». Також багато хто висловлював своє захоплення відвагою українців чи навпаки озвучував зневагу росіянам.
Крім того, за словами поляка, гроші жертвували німці та інші європейці, які писали, що їм соромно, що у їхній країні нема подібного збору. Ба більше – серед тих, хто підтримав збір, був навіть росіянин.
«Аби змотивувати долучатись до збору інших, деякі з коментарів я навмисне публікував на сайті», – ділиться краудфандинговими лайфхаками польський колега.
Що цікаво, в якийсь момент збір на «Байрактар» для українців перетворився на порятунок громадянина Польщі.
«Нам пожертвували кілька злотих і пояснили, що не можуть дати більше, оскільки мають інвалідність і живуть винятково на допомогу від держави. І тоді ми оголосили і провели додаткову акцію, лейтмотив якої був у тому, що «армія не лишає поранених в окопах». Ми мали на меті зібрати суму, що дорівнюватиме у стократ більше за розмір допомоги по інвалідності. В результаті ж за два дні зібрали у 250 разів більше. Та людина, як виявилось, була на межі життя і смерті, але в результаті вона отримала ресурс для свого лікування. Крім того, цей збір став дуже важливим для нашого спільного громадського руху. Завдяки цьому спільнота доброчинців відчула свою відповідальність у реалізації спільної мети», – пояснив журналіст.
На думку Славоміра, саме завдяки тій згуртованості, якої вдалося досягти під час реалізації краудфандингової компанії, врешті вдалось зібрати на допомогу українцям навіть на кілька мільйонів злотих більше, ніж було потрібно. Відтак гроші поляки перерахували Нацбанку України на рахунок Збройних сил.
«Після нашої кампанії багато хто продовжив організовувати акції зі збору коштів на допомогу ЗСУ. І ця практика досі розвивається», – зауважує польський активіст.
«Коли ми започатковували збір, то мали на меті показати єдність поляків, білорусів і українців, але, як виявилось, ця акція була важлива у перш чергу для нас, бо вперше за останні років сім поляки з різними політичними поглядами зробили щось спільно. Не секрет, що у Польщі є радикальний конфлікт між прихильниками і опонентами партії «Право і справедливість». Кожна з цих сторін вважає іншу – ворогом незалежності Польщі, але так чи інакше і ті, і ті підтримують незалежність України. І слава Богу!» – резюмує Славомір Сєраковський.
На завершення панелі про залучення європейських доброчинців на українські проєкти Ірина Соловей підсумувала: «Збір коштів тоді генерує спільноту, коли це йдеться про взаємність. Повинна бути не тільки солідарність в моменті збору коштів, але й обов'язково мусить бути визнання внеску в спільну справу збоку тих, хто ініціював збір, щоб зберегти ту довіру, яку люди проявили, коли ризикнули долучитись до збору, ще не знаючи, чи він буде успішним; щоб соціальний капітал, довіра і відносини були навіть більшими і тривалішими, ніж збір, який, як правило, закінчується досить швидко».
Переглянути усю панель можна тут:
