стрічка

П'ять фейків про НАТО

08 Грудня 2021, 19:45
П'ять фейків про НАТО 13995
П'ять фейків про НАТО

Російські спецслужби користуються неправдивими наративами для формування хибної думки в українців про Євроінтеграцію та бажання України стати членом НАТО.

Головна редакторка видання «Троїцьке Сіті» Марина Животкова проаналізувала п’ять наративів про НАТО на Сході України, які побутують на Сході України.

В Луганській та Донецькій областях неправдиві наративи про НАТО сприймаються болючіше, ніж в Центральній та Західній Україні, бо поруч йде війна, близькість кордону. Українцям, які живуть у зоні трансляції російських теле та радіоканалів на Луганщині та Донеччині, важко зорієнтуватися, де дезінформація, фейки, неправда. Дуже часто російські спецслужби користуються неправдивими наративами для формування хибної думки у населення Донбасу про Євроінтеграцію та бажання України стати членом НАТО.

 

Тут у дію йде все: від публікацій у соцмережах до виступів відомих політиків та експертів з екранів телебачення. Один наратив доповнює інший і як «матрьошка» створює хибні думки та судження, які вкорінюються в головах українців. І найпоширеніші серед неправдивих наративів – це такі: «Україна – недодержава», «українці – раби», «Захід керує Україною», «членство України в НАТО загрожує миру в сусідніх країнах», «війну в Україні провокує НАТО» та інші.

 

Фейк №1: «Захід керує Україною і йому вигідна війна на Донбасі»

Коли є системні вкиди фейків через хибні наративи, то люди починають вірити, що «Україною керує Захід», або Сполучені Штати Америки, чи Міжнародний валютний фонд. Ці наративи складаються у логічний ряд, де основні ідеї пов’язані між собою, більш того – підсилюють твердження попередніх і створюють ілюзію «доказів». Виходить так, що спочатку закидають наратив, що буцімто «Захід керує Україною» та надає кабальні кредити, які не зможуть виплатити й онуки-правнуки сучасних українців – й ті перетворюються так з вільних громадян на «рабів». А у «рабів» вже не має ні демократичних свобод, ні загальноприйнятих людських прав. І тут вже йде «важка артилерія» й наратив про те, що «Україна – недодержава», бо не здатна забезпечити своїм громадянам права та свободи. Поширюються думки, що ціни на газ, електрику, воду «диктують» по телефону з Заходу. Всіх громадських активістів та діячів згідно цих наративів «зараховують» до агентів Заходу, бо втілюють проєкти за донорські кошти, які надають із Європи чи аж з-за океану.

І при такому розкладі у людини створюється враження, що втручання Російської Федерації у справи України є бажаним й потрібним, бо треба ж хоч комусь навести в цьому безладі порядок й врегулювати політичний хаос, бо місцева влада на це буцімто неспроможна, бо повністю залежна від Заходу. Доходить навіть до твердження, що справжні окупанти України — не Росія, а НАТО і США.

Спростування фейку:

Якщо такі думки у вас все ще виникають, то зупиніть їх лише одним фактом: якщо згідно з вищенаведеними наративами в Україні панує така вже тотальна неспроможність влади, державних установ, місцевого самоврядування, то чому ж тоді Україна як держава існує вже 30 років.

Марія Кучеренко
Марія Кучеренко

«Першим доказом і зачіпкою щодо хибних наративів щодо конфлікту на Донбасі завжди є лексика: якщо ми бачимо щось на кшталт «в Донбассе» замість «на Донбассе» (тобто, виокремлення Донбасу як певного суб'єкту), «на Украине» замість «в Украине» (перетворення України з країни на історичну територію, місцевість на рівні лексики), то і на рівні сенсів у нас так чи інакше спостерігатимуться викривлення. Замість російсько-української війни, звісно ж буде, «конфлікт в Донбасі», замість НВФ, підконтрольних РФ та російських регулярних військ – «ополченцы» – тобто роль Росії виводиться за дужки, – каже анілітикиня Марія Кучеренко. – І звідси будуть вже перелічені наративи: про те, що нібито «Україна напала на Донбас і вбиває мирних мешканців Донецька та Луганська». Для уникнення таких маніпуляцій треба вимагати слідкувати за лексикою – в першу чергу від себе самих, слідкувати за тим, щоб не повторювати цих нав'язаних конструкцій. Таке слідкування змусить замислюватись над словами. Якщо ми почнемо це робити, то так чи інакше прийдемо до того, що конфлікт був би неможливий без РФ, яка спершу анексувала частину української території, розпочала бойові дії на сході України (своїми регулярними та нерегулярними силами), і здійснює управління окупаційними адміністраціями. Якщо ж наші опоненти уникають замислюватись над цим, треба відкрито вимагати намалювати вертикаль управління окупаційними адміністраціями. У ній все так чи інакше замикатиметься на РФ і її уряд\силові структури\адміністрацію президента».

Фейк №2: «НАТО через Україну прагне нашкодити Росії й державам пострадянського простору»

Неправдивий наратив про те, що «НАТО через Україну прагне нашкодити Росії й державам пострадянського простору» насамперед має на меті не допустити членства України в Альянсі. Це, мабуть, одна з причин військового конфлікту на Донбасі в 2014. І то є геополітичні інтереси Кремля - робити все від них залежне, щоб не допустити членства України в НАТО.

Спростування фейку:

Україна ж тримається курсу на Європейську інтеграцію та поступово робить крок за кроком для вступу в Альянс.

Маріанна Фахурдінова
Маріанна Фахурдінова

«Утім, реальність виглядає дещо іншою – частина членів Альянсу побоюється, що ризики від членства України в НАТО перевищують вигоди, – каже Маріанна Фахурдінова, аналітикиня та менеджерка з комунікацій Центру «Нова Європа». – Головна проблема полягає в тому, що ці ризики не залежать від зусиль Києва - ключовий виклик пов’язаний із погрозами Росії. В Альянсі існує думка, що стрімке зближення з Україною (зокрема і запрошення до Плану дій щодо членства) може спричинити ще більшу дестабілізацію в регіоні - аж до відновлення гарячої фази воєнних дій Росії проти України».

Фейк №3: «Війну в Україні провокує західний світ»

Один із поширених неправдивих наративів, що розповсюджується в соцмережах, про те, що війну в Україні провокує західний світ. Фейк про те, що «війна прийде з Заходу», почали більш активно поширювати навесні 2021 року, коли Росія почала збирати війська на українському кордоні. Буцімто для того, щоб тримати оборону від НАТО, бо вони тільки й «мріють», як би «розв’язати нову війну» або спровокувати росіян на чергову агресію, щоб Євросоюз наклав на Росію ще більше санкцій. І знову тут неправдивий проходить наратив про те, що Україна «недодержава», яку західні куратори змушують витрачати кошти на підсилення воєнної спроможності. Доказів же ми не побачимо в таких статтях, бо їх просто немає.

Цей фейковий наратив також про те, що всі ключові рішення в Україні ухвалюються лише за узгодженням з Вашингтоном, а потім вже місцева влада нав’язує такі вказівки населенню, яке не має ніякого впливу на власний уряд. Із цього неправдивого наративу виходить, що Україна настільки залежна від Заходу, що якби не втручання Росії, то українці були б повністю «поневолені» заходом, НАТО, «слугами Сороса», а то навіть й «інопланетянинами». Цей фейковий наратив не прямо вказує людям на те, що Україна настільки має слабкі державні інституції, що повністю контролюється зовні, і не здатна до самостійності, і тоді вже краще, щоб нею «керувала» Росія, а не Захід чи США. Цим неправдивим наративом «переводяться стрілки» – у війні на Донбасі винний Захід, а не Росія.

Спростування фейку: 

І чомусь при цьому забуваються факти, що безпрецедентний внесок у світ без ядерної зброї зробила саме Україна при партнерстві з НАТО. В 1991 рік – Україна отримала третій за величиною ядерний арсенал у світі:

  • 176 міжконтинентальних балістичних ракет з 1272 стратегічними ядерними зарядами

  • 168 літаків стратегічної авіації та 1491 крилату ракету, що здатні нести ядерні бойові частини

  • 2883 тактичних ядерних боєзарядів в 2010 рік - 200 кг збагаченого урану.

  • В 1994 ріці був підписаний Будапештський меморандум, а через три роки – Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО, - каже Маріанна Фахурдінова, аналітикиня та менеджерка з комунікацій Центру «Нова Європа». - Альянс нагадує про «зобов’язання, взяті США, Великою Британією разом з Росією, а також Францією в односторонньому порядку, які у 1994 році в Будапешті прийняли історичне рішення надати гарантії безпеки Україні як без’ядерній державі - учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)».

Тож, саме цим документом Україні було гарантовано мир, як без’ядерній державі і свій підпис там ставили не тільки члени Альянсу, а й Росія.

Кая Каллас
Кая Каллас

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас: «Ми маємо прагнути, це отримати від НАТО "план плану» – набір кроків, який дозволить Україні й Грузії наблизитися до статусу ПДЧ».
 

Фейк №4: «НАТО загрожує Росії»

Однозначно такий неправдивий наратив має мету донести людям думку, що все, що пов’язано з НАТО – то загроза війни. Так легко пояснювати, чому йде супротив російськомовного населення Криму та Донбасу й дає Російській Федерації привід для втручання, щоб «захистити російськомовне населення». У 2014 році він був основним приводом для агресії. Путін заявив, що “на південному сході люди хвилюються за майбутнє своїх дітей, вони не сприймають прагнення Києва скасувати права російськомовного населення». У 2016 році він вчергове заявив, що «Коли ми змушені, я хочу підкреслити це, змушені захищати російськомовне населення на Донбасі, вимушені були відреагувати на прагнення людей, що проживають в Криму, повернутися до складу Російської федерації, одразу ж почали розкручувати новий маховик антиросійської політики та санкцій». Таким чином, наративи про русофобію б’ють в ціль і залишаються дієвим інструментом в пропаганді та для втручання у внутрішню політику не тільки України, а й Білорусі та країн Прибалтики й інших країн пострадянського періоду. Тут Кремль маніпулює на ностальгії по сильній країні – Радянському Союзу і тому, що тоді всі були неподільні. Країни Заходу навпаки показуються як нестабільні, де є загроза для життя через тероризм та економічні кризи. Також однобоко висвітлюються теми ЛГБТ-спільноти та релігійних свобод, від яких начебто може захистити населення лише сильна та велика країна.

 

Спростування фейку:

НАТО створили як оборонний союз. Символ НАТО - «роза вітрів», яка складається з «кола» – символу єдності та співпраці усіх членів Альянсу, «зірки» – це компас, який вказує на спільний шлях до миру, що обрали собі країни члени НАТО і все це на «синьому полотні», що символізує Атлантичний океан. Так, на Брюссельському саміті Альянсу усі члени підтвердили, що «НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози Росії». НАТО навпаки пропонувало Росії співпрацю в таких питаннях, як протидія обігу наркотиків, боротьба з тероризмом, сумісні рятувальні експедиції в надзвичайних ситуаціях цивільного характеру. І так тривало понад 30 років поспіль. На офіційному сайті НАТО пишуть:

«У березні 2014 року, у відповідь на агресію Росії проти України, НАТО призупинила усіляке практичне співробітництво з Росією. Ми не прагнемо конфронтації, але не можемо ігнорувати те, що Росія порушує міжнародне право та підриває нашу безпеку і стабільність. Ми готові до значущого діалогу з Росією. Ось чому у лютому 2020 року ми запропонували провести засідання Ради НАТО – Росія, і ця пропозиція залишається чинною. Рішення – за Росією».

 Фейк №5: «Рух України в НАТО — це ескалація конфлікту»

Тож з наративів російської пропаганди виходить, що Захід хоче використати Україну як інструмент проти Росії та країн пострадянського простору. Таким чином НАТО виставляється як «нападник» та «загарбник», а Росія, як «захисник» слабкого сусіда. Україна тут здається зовсім «безпомічною» та «несамостійною». Захід же на противагу Росії визнає внесок України у євроатлантичну безпеку.

«В офіційних заявах НАТО неодноразово і цілком однозначно говорилося про значний внесок України в євроатлантичну безпеку, – каже Маріанна Фахурдінова, аналітикиня та менеджерка з комунікацій Центру «Нова Європа». – «Країни-члени НАТО високо цінують істотний внесок України в операції Альянсу, у Сили реагування НАТО і навчання НАТО. Ми вітаємо ці зусилля, що демонструють відданість і спроможність України зробити внесок у євроатлантичну безпеку», — це зі спільної заяви України-НАТО від жовтня 2019 року, коли президентом уже був Володимир Зеленський»

Аналогічну оцінку можна знайти і в більш ранніх документах: у декларації Ризького саміту від 2006 року та в декларації НАТО 2010 року.

Спростування фейку: 

Росія не має права вимагати у НАТО, щоб Україна чи якась інша держава не ставали членами Альянсу чи навпаки, бо кожна суверенна держава має право самостійно обирати свій шлях та інструменти для власної безпеки. Це гарантується документом – Гельсінським заключним актом, під яким є підпис і Росії. А в Основоположному акті між НАТО і Росією, підписаному в Парижі є чіткий пункт про невтручання в суверенні права інших держав на суверенітет та цілісність усіх держав та їх права обирати механізми гарантування власної безпеки.

Джин Шагін
Джин Шагін

Американська сенаторка Джин Шагін: «США поддерживают Украину и Грузию в их стремлении реализовать свои евроатлантические амбиции».
 
Тож, Україна, Грузія чи якась інша держава можуть самостійно обирати, до яких організацій їм вступати, і ніхто не може вплинути на це рішення.

 

Габріелюс Ландсбергіс
Габріелюс Ландсбергіс

 
Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс: «Європейська і євроатлантична спільнота має надсилати Україні чіткі сигнали щодо її прагнення до членства в ЄС і НАТО та запевнити, що Україна має реальний шлях до членства».
 

НАТО сприяє в вирішенні таких суспільно важливих проблемних питань та пропонує співпрацю всім державам, як глобальна безпека здоров'я, зміна клімату, енергетична безпека (для України – захист енергетичної інфраструктури), відновлення світової економіки, свобода слова.

Президент Польщі Анджей Дуда: «Питання України, її безпеки і шляху до НАТО має стати одним з найважливіших для альянсу. Й наголосив – двері альянсу мають бути для неї відчиненими».

 

Анджей Дуда
Анджей Дуда

 

Як не попастися на гачок фейків про НАТО

Одна із основних ознак фейковості наративу - емоційність. Так, на що звертати увагу? Поперше - заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним. В самому матеріалі - передбачається навішування ярликів чи стереотипів, емоції аж «зашкалюють», і тут все одно – позитивні це речі чи негативні. Якщо матеріал надмірно емоційний - перевірте його правдивість в декільках джерелах.

Оксана Романюк
Оксана Романюк

«Важливо при спростуванні фейкових наративів звертати увагу на експертів, які виступають на ці теми в ЗМІ, – каже Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації. – Не полінуйтеся та перевірте, чи існують в реальності такі фахівці, чи є дійсними інституції, які вони представляють. Анонімні експерти на кшталт «вчені вважають…», «науковці застерігають», «соціологи надали дані» – відразу мають викликати у вас предосторогу, що читати далі таку інформацію, тільки час втрачати дарма, бо дані перевірити неможливо.

Також пані Оксана радить перш ніж довіряти виступам експертів, перевірити, чи не фінансуються вони зацікавленою стороною й саме через це просувають їх точку зору. Експерти можуть бути й політично заангажовані.

Висновок

 

На Сході України постійно просувають п’ять основних фейкових наративів про Україну й НАТО: Україна – «недодержава», «знаходиться під контролем і керується Заходом», «НАТО через Україну прагне нашкодити Росії й державам пострадянського простору», «НАТО загрожує Росії», а «рух України в НАТО — це ескалація конфлікту». Ці наративи спрямовані на кілька аудиторій - мешканців українського Донбасу, мешканців тимчасово непідконтрольних територій України, громадян РФ і міжнародну спільноту. Таким чином Росія намагається повернути вплив на Україну, яка прагне до інтеграції з Євросоюзом та НАТО.

Читайте також: Не завжди однакові, але завжди сумісні: що таке стандарти НАТО

Коментар
22/01/2022 П'ятниця
21.01.2022