Полонені російські військові: відео зізнань про злочини в Україні

Російські військові, щоб вижити, здаються в полон українським військовим. Далі з окупантами спілкується Служба безпеки України.

Під час допитів полонені розповідають не тільки про злочини, які скоїли на території України проти її народу, а й руйнують міф про могутність російської армії, визнаючи, що вона просто довга.

Радник голови Офісу президента Олексій Арестович заявив, що найімовірніше, для полонених створюватимуть табори відповідно до норм міжнародного права, тому що окупантів, які здалися самі чи захопити ЗСУ, з кожним днем усе більше.

В нічному зверненні 12 березня президент Володимир Зеленський заявив, що через велику кількість полонених росіян уряд України створив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

«Тисячі солдатів ворога, які були захоплені чи здалися, отримують від нашої держави таке ставлення, якого вимагають міжнародні конвенції. Але їх так багато, що потрібна спеціальна структура, яка займатиметься усіма повʼязаними питаннями», – сказав Зеленський.

Увечері 12 березня Володимир Зеленський уточнив: 

«Станом на вчорашній день в полон здалося 500-600 російських військових. Багато хто побіг, багато хто ховається в якихось будівлях, хтось пробирається в Росію. Там невеличкий хаос», — Зеленський.

Редакція Район.in.ua збирає відео з полоненими на ютуб-каналі Брехунець (підписуйтеся!) і оновлюватиме цю публікацію до перемоги.

5 травня

У полоні СБУ 21-річний командир відділення – Вадим.

Він пішов на війну, щоб «матеріально підтримати свою матір». Російський окупант розповів, як власноруч розстрілював мирне населення України. Це одне з перших зізнань ворожих загарбників, яке вдалося отримати в ході тривалої та кропіткої роботи української спецслужби.

Утім бойові дії тривали для нього недовго: перетин кордону, просування на Сумщину, а потім – супровід колони з пораненими до рф.

Дорогою їх розбили українські захисники, тож цей «герой» з колегами «віджали» 2 легкові автомобілі у звичайних українців.

Ворожий загарбник впритул випустив чергу в цивільного, який мав нещастя потрапити на очі окупантам.

Єдиною провиною українця було те, що розмовляв у цей час по телефону.

«Мне приказали выстрелить – я выстрелил в него одну очередь. Он упал, а мы поехали дальше», – цинічно розповідає Вадим, будучи у полоні.

Він не «сховається» за виконанням наказу. Такі дії підпадають під ст. 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни. І покарання за такий злочин – до 15 років позбавлення волі.

3 травня

Едуард Коломойцев , м. Донецьк, працівник підприємства «ДОНЕЦКТЕПЛОСЕТЬ».

У полоні СБУ окупант закликає мешканців так званих «Л/ДНР» не долучатися до російської армії навіть під загрозою тюрми

Про це говорять якраз ті «ополченці» з Донбасу, яким свого часу не вистачило сміливості відмовити окупантам.

«Человеческие потери, разрушенные дома, города – не стоят его (прим. путіна) амбиций. Если бы сейчас передо мной стал выбор: брать в руки оружие или сесть в тюрьму – я бы выбрал сесть в тюрьму», – говорить бойовик так званої «ДНР», якому пощастило не загинути, а потрапити в український полон.

За словами цього «воїна», його насильно мобілізували 24 лютого – у день повномасштабного вторгнення рф в Україну. А потім без жодної підготовки кинули у бій.

Так він і потрапив в полон, бо російські командири «киданули» своїх підлеглих при першій же небезпеці.

Дата запису: 3 травня 2022 року.

18 квітня  

Олександр Кравченко, м. Донецьк

У полоні СБУ окупант розповідає, що російські загарбники продовжують силову мобілізацію в так званих Л/ДНР.

Чоловіків ловлять на вулицях, забирають з роботи, витягують із квартир і просто знімають з автобусів.

«Новобранців» вдягають у форму без розпізнавальних знаків, забирають усі документи і відправляють на передову.

А щоб нікуди не втекли – возять у закритих залізничних вагонах…

Ось так про «рятувальну спецоперацію РФ» розказує мешканець Донецька, який потрапив в український полон.

«Нас посадили и повезли. Куда ехали, мы не знали. А потом увидели… Наша задача, как я понял, мы вроде стройбатовцев были. Копай… типа окопов. Непонятно зачем и непонятно для чего», – розповідає «мобілізований».

За його словами, він не брав участі у бойових діях, а тільки охороняв блокпост за наказом своїх командирів.

Так і потрапив у полон. Тут йому краще і він радий, що залишився живим. Але за свої вчинки – доведеться відповісти. 

Дата запису: 18 квітня 2022 року.

10 квітня

Михаил Нехороший – лейтенант, командир мотострілкового полку.

У полоні СБУ окупант каже, що російські загарбники називають війну на нашій землі – «Сафарі на українців». Вони свідомо чинять усі звірства і щиро вірять, що ми такі ж нелюди, як і вони. Тому в окупантів, які потрапляють в український полон, відбувається «розрив шаблону». Ось як цей лейтенант, потрапивши на допит СБУ, очікував, що з ним «сделают что-то невероятное: уши отрежут, пальцы». Гуманне ставлення українців до полонених – не єдине прозріння «вояка». Не побачив він тут ні утисків російської мови, ні жорстокого поводження з етнічними росіянами. Тому, звертаючись до російських «любителів сафарі», рекомендує їм залишатися вдома, навіть якщо це загрожуватиме їм в’язницею. А ще краще: «Соберитесь вместе, создайте группу и попытайтесь вместе дать отпор этим людям, которые вас сюда заставляют ехать».

 Дата запису: 10 квітня 2022 року.

8 квітня

Євгений Булава, Донецька область, м. Макіївка.

У полоні СБУ загарбник розповідає, що окупанти обіцяють населенню фейкових «Л/ДНР» порятунок від «нацистів», натомість використовують їх виключно як гарматне м’ясо. Людей продовжують ловити на вулицях, щоб відправити на передову. Підтвердження цьому – численні свідчення полонених, які є у розпорядженні СБУ. Ось цього мешканця Макіївки, за його словами, «забрали по мобилизации с улицы». А вже в кінці березня спорядили автоматом і 4 магазинами з патронами, посадили в БМП разом з іншими «новобранцями» та повезли на передову. Без бронежилетів. Навіщо?... Та їх підбили ще по дорозі. Вцілілий вояка сподівався, що тих, хто вижив, відправлять подалі від фронту. Але їх «раненых и побитых» просто пересадили в інше БМП і повезли далі. Бо у них було одне призначення – бути розхідним матеріалом. Їхнє життя не входило в плани окупантів. Здавшись у полон воїнам ЗСУ, цей чоловік нібито зрозумів, що реальність відрізняється від пропагандистської картинки на ТБ: «все не так …. вообще не так».

Дата запису: 8 квітня 2022 року.

5 квітня

У полоні СБУ один з контрактників розповідає, що перед його батальйоном ставилося завдання за 5 днів дістатися з Білорусі до Києва та захопити в столиці 3 мости. Натомість, щоб вижити, він здався у полон після 40 днів поневірянь.

Каже, що не маючи досягнень на полі бою, його колеги «відривалися» на безчинствах і мародерстві. Зізнається, що бачив, як вони крали техніку, надувні човни, коштовності.

Відчуття непотрібності не покидає і полоненого фельдшера: «Оказывал медпомощь сослуживцу, но за нами никто не подъехал, нас просто забыли. После этого ничего не оставалось, как сдаться».

Єдине, що зрозумів зі свого воєнного досвіду, що тут «…люди живут своей жизнью и не хотят нашего освобождения».

Окупант ділиться з матір’ю прозрінням: «Них*я мы не освободители. Мы вторглись на чужую землю, и когда почувствовали свободу, …некоторые индивидумы, вообще дома сжигали, оставляя жителей без крова… я сам себе не могу объяснить, что я тут забыл. Погнался за большими бабками, как придурок».

 Дата запису: 5 квітня 2022 року.

31 березня 

Дмитрий Молчанов, лейтинант, ВЧ 94018.

Під Харковом ЗСУ взяли в кільце і знищили майже весь особовий склад 59-го гвардійського танкового полку. Залишилося лише двоє живих окупантів.

«За дії нашої армії мені дуже соромно. Я особисто не обстрілював. Вибачте, будь ласка. Коли побачив весь цей жах, то не розумів, як в XXI столітті може відбуватися така війна», – каже полонений.

Дата запису: 31 березня 2022 року.

29 березня 

Сергей Салава, г. Якутськ, Республика Саха (Якутия).

У полоні СБУ окупант каже, що тут йому краще , ніж в російській армії.

«Якби в мене була можливість воювати за Україну, прийняти присягу, перевезти свою сім’ю і залишитися тут жити – я би з задоволенням це зробив», – говорить 21-річний вояка.

Він здивований, що в полоні до нього ставляться по-людськи, і бачить у цьому разючий контраст із своєю батьківщиною.

Його підрозділ приїхав в Україну з іншого кінця рф, а дорога тривала 4-5 днів.

«Коли перетнули кордон, побачили трупи, близько 50 одиниць розбитої техніки і тоді зрозуміли: ніяка це не «спецоперація», а справжня війна. Хотіли розвернутися і поїхати звідти, але пригрозили розстрілом», – стверджує полонений.

Утім йому все таки вдалося «втекти»: 14 окупантів виїхали в сторону росії, але згодом потрапили в полон.

28 березня 

У полоні СБУ солдат 503 полку, рф.

Перетнув державний кордон України 24 лютого. Вирушив з Криму, в напрямку Гуляй-поля. Каже, що частина його товаришів по службі, зрозумівши, що є учасниками війни, а не «спецоперації», мали намір відмовитися і вже навіть «бумажку сделали. Но старший приехал и сказал, что войны там нету, надо просто проходить…» Натомість його підрозділ, попри те, що не був на передовій, розгромили українські захисники: «из 30 человек, которые приехали, 9 человек живы остались». Вояка розповідає, що з ними були і строковики, які тільки за тиждень до початку воєнних дій підписали контракт. Тим, хто відмовлявся воювати, дали 13 років ув’язнення. Дії свого командування оцінює як: «Нас просто кинули. Если бы нормальная армия была, они бы нас вытащили, наши тела увезли отсюда. Но тела наших там на поле у вас лежат». Як і всі полонені, каже, що нікого не вбивав і взагалі не вміє користуватися автоматом. 

Дата запису: 28 березня 2022 року.

24 березня

Сергей Пуськ, підполковник, ВЧ 45119. 

Російського пілота "Су-35" збила українська ПВО неподалік міста Ізюм (Харківська область). Він розповідає, що наказ летіти на територію України отримав від вищого керівництва. Координати надсилали на телефон. Виліт здійснював з аеродрому в місті Курськ, рф. Завдання: супроводження колон техніки, польоти за координатами.

Дата запису: 24 березня 2022 року.

22 березня

Дмитрий Расхочко , г. Хабаровск, Хабаровский край.

У полоні СБУ офіцер російських збройних сил. Під час допиту стає зрозуміло, що ворожі окупанти не готові нести відповідальність за свої безчинства в Україні

Вони воліють перекласти її на політиків. Мовляв, «виновен не тот, кто исполняет, а тот, кто отдает эти приказы».

Такої позиції дотримуються навіть ті загарбники, які вважають себе освіченими людьми. Ось як цей полонений під Сумами офіцер.

Каже, що знає, що за Женевською конвенцією не можна стріляти у беззбройного, але губиться з відповіддю на запитання «а як же бути, якщо зі зброєю – людина, яка захищає свій дім, своїх дітей»...

20 березня

Полонених російських військових залучать до відновлення економічного потенціалу України, або, можливо, вони підуть на обмін

Про це повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ України Євгеній Єнін під час всеукраїнського телемарафону.

«Російських військових, які потрапили у полон в Україні, відповідно до норм міжнародного права використовуватимуть для відновлення економічного потенціалу України та як обмінний фонд», - заявив Євгеній Єнін.

Перший заступник очільника МВС зазначив, що Україна діє чітко відповідно до міжнародних норм гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції, яка є невід'ємною частиною національного законодавства України. 

Також Євгеній Єнін сказав, що Україна зобов'язується утримувати полонених відповідно до ратифікованих Києвом норм міжнародного права.

19 березня

Через велику кількість російських військовополонених, дезертирів і бойовиків, що здалися на території України, для них, з урахуванням положень Женевської конвенції, створено спеціальні військові табори (СВЛ). 

Ними опікується Військова служба правопорядку. Російські військовополонені отримують медичну допомогу та гуманне ставлення.

«Щодо військовополонених – навіть медична допомога їм надається майже на (тому самому) рівні, як надається нашим хлопцям. Тому я вважаю, що ми себе проявляємо як цивілізована країна, яка дає відсіч агресору, але сама не стає агресором», – сказала Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова.

Віцепрем’єрка та глава МінТОТ Ірина Верещук повідомила, що в Україні офіційно нарахували 562 особи російських військовополонених.

15 березня 

Сержант РФ у полоні в Маріуполі. 

«Нас приїхало 700-800 людей. Приблизно половину з них знищили. Тим, хто не хотів їхати обіцяли до 10 років в'язниці. Навіщо ми взагалі сюди приїхали? Я закликаю всіх скласти зброю!»

Дата запису: 15 березня 2022 року.

13 березня

Один день життя російського окупанта коштує 53$, але виживуть не всі.

12 березня

Старший сапер воинской части. Псевдоним ˗ 532. 

У полоні СБУ окупант розповідає, що армійське керівництво відновило практику  “розстрільних загонів” – ешелонів, які йдуть за основними силами РФ і вбивають тих, хто хоче втекти. 

За його словами, в ході просування вглиб України армія окупантів починає усвідомлювати, що у них далеко не миротворча місія.  

Дмитрий Пустовитов, місто Шали Чеченска республіка РФ.

У полоні СБУ – бойовик російської приватної військової компанії «Вагнер».

Він хизується своїм бойовим досвідом, успішними операціями в Сирії та на Донбасі у 2014-2015 роках. 

«Вагнерівця» схопили під час розвідки в районі Новоукраїнки, коли він прокладав маршрут для основних сил загарбників. Ті хотіли вийти на Херсон через Донецький напрямок. 

Владислав Лихавидов, г. Волгоград.

Призовник, який став солдатом окупаційної армії росії.

Свідчить, що РФ навіть трупи солдат не забирає, а призовники виконують функцію відволікання, як гарматне м'ясо. 

«Через маніакальне бажання захопити Україну за три дні Путін кинув у бій навіть новобранців та «альтернативників» – призовників, які замість строкової служби відпрацьовують на суспільних роботах», – повідомляють на сайті СБУ. 

Олександр Тимбарист,  Ростов РФ.

У полоні СБУ окупант розповідає, що росія залучає приватні охоронні фірми до війни з Україною. Він знається, що за 2 тис. доларів США пішов працювати в охоронну фірму в Ростові. Його, цивільного чоловіка, найняли доставляти вантаж, інформацію про який тримали в таємниці.

Уже потім виявилося, що його завдання – доставити два КАМази боєприпасів для бомбардування житлових районів Харкова.

Дата запису: 10 березня 2022 року

У полоні СБУ – начальник взводу. 

Він один із перших російських полонених, який зізнається, що їхав не на «навчання», а  на війну в Україну. На захоплення Харкова окупантам дали три дні. За словами полоненого,  у них була команда захопити місто, окупувати всі основні дороги, перекрити виходи цивільних і зайняти Харків. Також мали дозвіл відкривати вогонь по мирному населенню і всіх жителях міста.

Дата запису: 9 березня 2022 року

Роман Никануров, командир разведвзвода. 

У полоні СБУ сидить у весільному костюмі який із жалості йому дали українці. Російський загарбник так хотів здатися в полон, що здав не лише свою зброю, але й форму. Говорить, що їм обіцяли 3-4 денний переможний марш і теплу зустріч місцевого населення. 

Натомість вони, покинуті напризволяще своїми командирами, кілька днів блукали в лісах, тікали від місцевих жителів, аж поки не здалися в полон «мисливцям з тероборони». 

Дата запису: 9 березня 2022 року.

Боевик «так называемой» ЛНР , г. Алчевск.

У полоні СБУ окупант розповідає, як відбувається мобілізація на територіях, які вирішила «захищати» Росія. Про мобілізацію: «Вышел в магазин за продуктами, меня запаковали прямо на улице и привезли в какое-то здание. Потом погрузили в самосвал и с другими повезли дальше». Про рівень військової підготовки: «Сказали воевать. Но когда начался обстрел, я с другими залез в танк и прятался. Стрелять не стрелял – потому что не умею даже».

Дата запису: 8 березня 2022 року.

Руденко Игорь, Днепропетровская область, Широковский район, с. Водяное. Проживает в Крыму.

У полоні СБУ – кадровий офіцер російських збройних сил, уродженець Дніпропетровщини. Військову спеціальність здобув у Полтавському воєнному інституті зв’язку. ерез 8 років після зради рашисти влаштували йому тест на вірність: «вбий свого родича». Але він його не склав. В останню мить чоловік згадав, що у нього «…в Миколаєві – рідний племінник, у Харкові – рідні тітка та дядько, три брати та сестра». Ось і здався в полон. Тепер шкодує за тим, що загарбники зробили з Харковом. Сам розуміє – виправдання йому не буде: «Мені болить, що і тут я зрадник, і там. Я всюди зрадник».

Дата запису: 14 березня 2022 року.