Продуктові талони в Україні: факти та маніпуляції

На початку минулого тижня українські ЗМІ розтиражували інформацію, що в Україні впроваджують талони на їжу. Як часто буває, заголовки передали суть новини в дещо викривленому вигляді, даючи простір для додумування, здогадок та тривожних роздумів.

Про це повідомляють фактчекери проєкту «БезБрехні».

Соціальні мережі підхопили сенсаційні заголовки й відгукнулися мемами. Хвиля мемів швидко перейшла від дефіциту часів СРСР через купони 1990-х до передвиборчого гасла Зеленського про «завершення епохи бідності». Читайте, яка частка правди є в цих заголовках і жартах.

Заголовки новин про введення продуктових талонів

ТЕЗА: «В Україні введуть продуктові талони: хто і коли отримає»/ Уніан

МАНІПУЛЯЦІЯ

Інформація з’явилася ще перед святами. 4 січня у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» радник президента Олег Устенко говорив про очікуваний рівень інфляції в 2022 році та про те, які антикризові заходи планує запровадити уряд. Говорячи про суттєве підвищення цін на продовольчі товари, Устенко заявив, що уряд перш за все розглядає допомогу населенню за аналогією до «єПідтримки».

Дослівно заява Устенка звучала так:

«В Офісі президента позиція більше ніж чітка: передусім мають отримати підтримку найбільш вразливі та незахищені верстви населення. Як – варіанти розглядатимуться. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamp у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикується в США. Але це антикризові заходи, які можуть упроваджуватися в разі необхідності».

Через кілька днів (8 січня та пізніше) коментар Устенка нарешті прочитали ЗМІ, та, шукаючи «гарячіший» заголовок, вибрали саме цю тезу. Без додаткових пояснень та взагалі без додаткової інформації щодо цих талонів заголовки швидко перейшли від «Один із можливих антикризових заходів для незахищених верств населення» до «Українці купуватимуть талони на їжу» як про завершений факт.

Читайте також:  Фейковий локдаун і нові вигадки від шахраїв: дезінформація на Волині за 10-16 січня

ЯК СКОРО МОЖНА ЧЕКАТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ «ТАЛОНІВ НА ЇЖУ»?

Зі слів Устенка неможливо зробити висновок, наскільки ця ідея близька до реалізації. Від ідеї до впровадження «талони на їжу» повинні пройти кілька обов’язкових стадій. Відповідний проєкт закону або постанови має пройти розгляд у парламенті чи уряді, після чого Рада має внести відповідні зміни до державного бюджету на 2022 рік. Але від моменту заяви Устенка й до сьогодні жодного подібного документа органи влади не опублікували, тобто продуктові талони залишаються на рівні ідеї.

Звичайно, досвід впровадження «вакцинальної тисячі» показує, що від заяви до впровадження виплат через «Дію» багато часу не потрібно. З «ковідною тисячею» впоралися за три тижні. Втім, із реальних заходів реагування на майбутню кризу в харчовій галузі через високу ціну газу, уряд наразі запровадив лише часткове відновлення державного регулювання цін на ринку газу. Жодної інформації про будь-які хоч гіпотетичні розрахунки щодо вартості цих карток, переліку продуктів, джерел фінансування та інших ознак реалізації «карткової» ініціативи ще немає.

Ініціативу могли б пояснити інші офіційні спікери, однак прем’єр та депутати з цього приводу мовчать. Найближче до справді фахового пояснення надійшло від Павла Кухти – економіста, керівника з політичних питань Київської школи економіки, колишнього в.о. міністра економіки.

У розгорнутому матеріалі ВВС, коментуючи слова Устенка, Кухта згадав про продуктові картки, запроваджені у США в 1930-х роках, у часи Великої депресії. Ішлося про спеціальні чеки, якими можна було розплатитися виключно за продовольчі товари. 

«Це не будуть радянські продкартки, коли обмежується продаж чогось в одні руки. Це – американська система, коли уряд виділяє людям кошти безпосередньо для придбання їжі», –  П. Кухта

Коментар Кухти, наведений виданням, зводиться, зрештою, до того, що нинішні умови – це «ідеальний час, щоб перейти нарешті від розмов до справ».

Зауважимо, що, коментуючи тему кризи, що насувається, Устенко наразі відкинув інші можливі заходи, які допомогли б підприємцям та населенню пережити «інфляційний шок». Ішлося про тимчасове встановлення нульової або зниженої ставки ПДВ на харчі, зниження податкового навантаження та інші антикризові заходи, які дозволили б виробникам стримати зростання цін. 

ВИСНОВКИ 

• «Продуктові картки» Устенка передбачають оплату харчів коштом держави, і не дорівнюють карткам СРСР на отримання дефіцитного товару. 
• ЗМІ вчергове вихопили з контексту вдале словосполучення й створили навколо нього клікбейтову хвилю, керуючись здогадками та передбаченнями, без жодних фактів чи законопроєкту.

Авторка: Ольга ПОКОТИЛО