стрічка

На West Media Forum розбиралися, хто сприяє поширенню дезінформації в Україні

27 Листопада 2021, 12:14
Світлана Сліпченко, заступниця керівника проєкту VoxCheck 2958
Світлана Сліпченко, заступниця керівника проєкту VoxCheck

У Луцьку триває шостий West Media Forum. Він проходить під лейтмотивом «Правді потрібні медіа».

26 листопада у блоці «Дезінформація в Україні: хто, звідки, як», який модерувала головна редакторка сайту полтавських новин Kolo.news Тетяна Цирульник, виступила Світлана Сліпченко, заступниця керівника проєкту VoxCheck. Вона розповіла, як команда проєкту VoxCheck моніторить політиків, псевдоекспертів, блогерів та викриває від них дезінформацію.

Кореспондентці Район.in.ua вдалося зафіксувати найцікавіше із доповіді.

За словами пані Світлани, проєкту VoxCheck уже виповнилося п’ять років.

«Ми безперервно упродовж п’яти років моніторимо та перевіряємо українських політиків, ми не просто ловимо їх на брехні, а ще й укладаємо з 2017 року щорічно рейтинг найбільших маніпуляторів та брехунів в українській політиці. Однак лише політиками ми не обмежилися й вирішили також спростовувати фейки. З 2018 року команда проєкту є підписантами Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекінгу, і саме завдяки цьому з 2020 року маємо можливість співпрацювати з Facebook у рамках протидії поширенню неправдивих новин», – зазначила Світлана Сліпченко.

Отож команда проєкту VoxCheck працює у таких напрямках:

  • фактчекінг політиків, експертів, будь-кого;
  • спростування фейків із усіх соцмереж;
  • експлейнери: просто про складне;
  • безперервний моніторинг російської дезінформації.

Для прикладу Сліпченко розповіла про тригодинний блог, який випустила блогерка Лілія Багірова.

«Вона назвала цей блог «Всі «за» і «проти» вакцинації» і мала дати якомога більше аргументів «за» і «проти» вакцинації, принаймні так цей блог позиціонувався. На тригодинне інтерв’ю вона запросила лікарів, юристів, навіть народну депутатку Єлизавету Богуцьку. Попередньо мало скластися враження, що буде різностороннє обговорення. Насправді ж, як показав наш аналіз, аргументів «проти» було більше ніж аргументів «за», – додала доповідачка.

За її словами, учасники інтерв’ю часто використовували фейкову інформацію, аби аргументувати власну позицію щодо вакцинації населення від COVID-19.

Окрім цього, якщо тема вакцинації і коронавірусу нині найпопулярніша і має чимало фейкової інформації, то не менше фейків й серед інших тем, наприклад, тема ринку землі, асоціації із ЄС також серед чутливих до маніпуляцій.

Отож, дезінформація в Україні формується за так званою схемою: метанаративи – наративи – фейки у соцмережах – маніпуляції у ЗМІ – псевдоексперти, брехня політиків.

На завершення доповіді заступниця керівника проєкту VoxCheck розповіла, чому дезінформація працює:

  • вона систематична, її потік неперервний;
  • відповідь на події з’являється надшвидко;
  • зачіпає чутливі теми;
  • тисне на емоції, почуття, інстинкти.

Що ж робити, аби завадити поширенню дезінформації:

  • системно відповідати;
  • швидко реагувати і працювати на випередження;
  • підвищувати резистентність аудиторії;
  • користуватися методами ворога проти нього.

Читайте також: На West Media Forum журналіст з Польщі розповів про виклики для ЗМІ, які спричинила міграційна криза

 ***

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця автора з Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику мережі Район.in.ua. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.

Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024