Отримати статус дитини, постраждалої від війни, необхідно, щоб у майбутньому притягнути Росію до відповідальності

Статус дитина війни раніше асоціювався з літніми людьми, які пережили Другу світову війну. Ситуація змінилася з початком бойових дій у східних регіонах України у 2014 році та після повномасштабного вторгнення, коли війна дісталася інших областей. 

Наразі під цей статус підпадають не лише неповнолітні, які виїхали з прифронтових  регіонів, і у Волинській області отримати його можна без особливих зусиль протягом місяця. 

Про те, хто може отримати статус дитини, постраждалої від війни, які документи та куди необхідно надати, до кого звернутися у разі відмови у статусі та які пільги він надає, Район. Луцьк розповіла соціальна працівниця по роботі з дітьми благодійного фонду «Рокада» Юлія Пашкова.

Хто може отримати статус дитини, постраждалої від війни?

Надання статусу дитини, постраждалої від війни регулюється постановою Кабміну  «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», яку прийняли ще у квітні 2017 року. До минулого року згідно з постановою отримати такий статус могли діти, які проживали на Луганщині та Донеччині.

Але у 2023 році у   документ внесли зміни, щоб вирішити проблему надання статусу дітям, які проживають в інших областях та постраждали від війни вже після початку повномасштабного вторгнення. Отримати  відповідний статус може  дитина, яка на час війни з Росією не досягла повноліття.

За словами Юлії Пашкової, статус надають дітям, які зазнали грубих порушень своїх прав. Тобто, отримала поранення, контузії, каліцтва, пережила фізичне чи  сексуальне насильство, викрадення або незаконне вивезення за межі України, перебувала в полоні, залучалась до участі у воєнізованих чи збройних формувань або пережила психологічне насильство. У заяві  на отримання статусу батьки вказують на обставину, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я дитини.

«Вважається, що психологічне насильство пережили усі діти, які втратили рідних, зазнали обшуків під час проходження блокпостів, перебували у фільтраційних таборах, або змінили місце проживання, через війну. Тобто, те, що дитина покинула рідну домівку через війну, змінила  звичний уклад життя, коло спілкування, школу також є психологічним насильством. Можливо, вона і не хотіла б це робити, але її батьки змушені були переїхати саме через війну. Це вимушене переселення – є підставою того,  що дитина пережила психологічне насильство», –  розповіла Юлія Пашкова.

Тобто, всі діти переселенці можуть отримати такий статус. За словами Юлії Пашкової,  були випадки, коли статус надавали дітям, які не змінили місце проживання і проживають у відносно віддалених від фронту містах чи селах. Це відбувається у випадку, коли вдається довести, що дитина отримала фізичну чи психологічну травму, пережила стрес під час масштабних обстрілів.

Як та де оформити статус?

Звернутися для оформлення статусу дитині можуть її батьки, опікуни, родичі – бабуся, дідусь, тітка, дядько, брат, сестра.

«Якщо дитина перебуває в інтернатному закладі, то її  інтереси представляють керівник чи юрист закладу. Крім того, з 14 років дитина може самостійно звернутися за отриманням статусу», – додала Юлія Пашкова.

Крім заяви, необхідно надати копії документів, які посвідчують особу дитини та батьків, копію довідки внутрішньо переміщеної особи та, при наявності документи, які підтверджують  обставини порушень прав дитини – медичні заключення тощо. Але такі документи необов’язкові.

«Документів, які б підтверджували більш жорсткі підстави для отримання статусу не треба. Оскільки факт психологічного насильства визначає комісія, яка формується при Службі у справах дітей, або Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Саме ця комісія видає першочерговий документ – визначення оцінки потреби родини у соціальному захисті, де прописують факт психологічного насильства та стресу у дитини. Надалі цей висновок передають у виконком міської ради  чи ЦНАП», – розповіла Юлія Пашкова.

Батьки мають подати пакет документів у ЦНАП або службу у справах дітей. 

«Орган, який приймає документи, громади визначають самостійно. Так, у Луцьку всі документи необхідно надати у ЦНАП, а у Нововолинську – до служби у справах дітей або Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді», –  додала Юлія Пашкова.

Скільки очікувати рішення про присвоєння статусу?

У Волинській області  на отримання статусу необхідно чекати близько місяця.  Рішення про присвоєння статусу приймають під час засідання виконкомів міської  чи сільської ради, які відбуваються раз на місяць. Тож, саме такий термін проходить від дня подачі документів до присвоєння статусу.

«На Волині дуже швидко присвоюють цей статус. У інших областях можливо довше  доведеться чекати. Наприклад, на Сумщині запис до служби у справах дітей для отримання висновку, щодо оцінки потреби родини у соціальному захисті, розписаний на три –  чотири місяці вперед. А це  основний документ для того, аби встановити, що дитина отримала психологічну травму під час війни. В прифронтових областях проживає  багато  дітей, тому там і є черги. Відповідні служби просто не встигають справлятися з напливом заявників», – розповіла Юлія Пашкова.

За її словами, лише у Нововолинську з минулого року відповідний статус  отримали  200 дітей.

Причини відмов та куди звертатися у цьому випадку?

Юлія Пашкова розповіла, що у Волинській області основна причина, за якою можуть відмовити у наданні статусу,  – відсутність висновку про те, що дитина пережила психологічне насильство. Такий висновок можуть не надати, якщо в відповідній структурі не має психолога.

«Був випадок, коли людина звернулася до сільської ради, а вона не могла присвоїти статус, бо у їх гуманітарному відділі не було психолога, який би надав висновок про психологічну травму дитині. Тоді ми порадили громаді звернутися до районної служби у справах дітей та залучити психолога з іншої установи. До речі, це передбачено постановою  «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Згідно з її нормами  залучати можна не лише психологів, а й психіатрів з лікарень, які наддадуть відповідний  висновок»,  – розповіла Юлія Пашкова.

За інших причин заявникам не відмовляли в оформленні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Ті, хто отримав відмову  або лише планує  оформити статус можуть звертатися за допомогою на «гарячу лінію» благодійного фонду «Рокада»  –  067 447 08 84. Фахівці не лише розглядають кожен випадок, а й допомагають оформити та отримати відповідний статус.

Які пільги та гарантії отримують ті, хто має статус

Наразі у законодавстві не погоджені соціальні гарантії, виплати для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. У Кабміні зареєстрували Проєкт Закону № 9042, яким передбачені певні  соціальні пільги. Одна,  проєкт ще не ухвалили. Через це кількість соціальних гарантій для дітей зі статусом залишається незначною.

Наприклад, згідно із законом «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що діти, які мають статус постраждалої внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, діти можуть безплатно харчуватися у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Окрім того, статус дітей може передбачати певні пільги на місцевому рівні.  Але це залежить від рішень кожної територіальної громади окремо.

 «Наприклад, на Чернігівщині діти з таким статусом отримували планшети для онлайн навчання. Інші громади ввели безкоштовний проїзд у громадському транспорті або оздоровлення. У Нововолинську проживає  багато переселенців.   Міська рада затвердила порядок забезпечення тимчасовим житлом переселенців, який базується на бальній системі. Якщо у родини є пільги, вона має певну кількість балів. Так, родини, де є діти, які мають статус постраждали від війни, отримують 2 бали на кожну дитину і вони більш пріоритетні  в отриманні тимчасового житла»,  – розповіла Юлія Пашкова.

Як це відбувається на практиці?

Власним досвідом отримання статусу для неповнолітнього сина поділилася переселенка з Донеччини Галина Васенок, яка наразі проживає  у Луцьку. Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, вона оформлювала напередодні повномасштабного вторгнення ще на Донеччині. Крім копій свідоцтва про народження дитини та власного паспорту, Галині довелося надати медичну карту для підтвердження того, що дитина проживала на Донеччині під час проведення антитерористичної операції. Інших документів у місцевому ЦНАПі в неї не вимагали.

Очікувати на підтвердження довелося два місяці, повідомлення про надання прийшло на телефон.

«Наразі маю оригінал рішення виконкому при присвоєння дитині статусу, постраждалої  від воєнних дій та збройних конфліктів. Тоді його видавали у єдиному примірнику та рекомендували не втрачати. Будь-яких пільг за цим статусом ми не отримуємо,  безкоштовним харчуванням забезпечені через статус ВПО, який оформили після того, як переїхали з Донеччини у Луцьк», – розповіла вона.

За її словами, подібний статус мають оформити всі переселенці, бо це дозволить зафіксувати порушення прав дітей з боку Росії, яка розв’язала війну та у майбутньому відсудити у країни – агресорки компенсацію та відповідні репарації.

Читайте також:  Зранена земля: наслідки двох років повномасштабної війни для природи України