Б’є – значить сяде: у громаді на Волині вчаться протидіяти домашньому насиллю

У Боратинській громаді реалізували ініціативу щодо запобігання та протидії домашньому насиллю в умовах воєнного стану. 

Проєкт «Скажемо «НІ!» домашньому насильству в громаді» тривав два місяці. Ініціатором виступила громадська організація «Сучасні жінки Луганщини». Представниці ГО мешкають у Луцьку, а Боратинську громаду обрали у якості пілотної. Про суть проєкту та його втілення розповіла Ольга Цуз – начальниця відділу соціально-економічного розвитку Боратинської сільської ради. 

«Це м’який соціальний проєкт, метою якого було підвищити рівень обізнаності щодо тематики домашнього насилля і сформувати нульову толерантність до нього. Розвіяти міфи та стереотипи, які існують стосовно цієї тематики. У рамках проєкту був передбачений цілий комплекс заходів», – поділилася Ольга.

Перша серія заходів – фокус-групові дослідження, які проводили в різних старостинських округах громади. Зʼясовували, що місцеві мешканці знають про домашнє насиля як таке, про важелі впливу з протидії, чи існує така проблема в Боратинській громаді.

«Організатори проєкту збирали інформацію, думки наших мешканців. Робили аналітику»,  – поділилася Ольга Цуз.

Потім відбулося два тренінги від Віктора Вальчука, радника міністра соціальної політики, експерта з питань запобігання і протидії домашньому насильству і торгівлі людьми. Перший тренінг він провів для мешканців громади, а другий – для посадовців.

«Тренінги тривали по чотири години кожен, ми розглядали цю тематику, законодавчу базу, як ми можемо реагувати, допомагати, протидіяти», – згадувала Ольга.

«Круглий стіл» був теж для суб’єктів, які можуть взаємодіяти. Для того щоб покращити співпрацю в сфері запобігання домашньому насиллю, ми запрошували представників сільської ради, закладів освіти, поліції, соціальної служби, громадських активістів, тобто всі сторони, які можуть або запобігати, або протидіяти. Фінальним заходом став «Фестиваль ідей», тому що для популяризації будь-якої теми потрібно збирати якісь неформальні формати. Ми хотіли зробити не просто тренінг за чіткою програмою, а створити захід в яскравій, доступній, інтерактивній формі. Ми організували такий фестиваль ідей, запросили місцевих мешканців», – каже Ольга Цуз.

Цей комплекс заходів назвали «Фестиваль ідей», він складався з кількох блоків, зокрема, презентації проєкту та форум-театру на тему. 

«Місцеві мешканці були в ролі акторів, що розігрували сцени домашнього насилля. А потім ми запитували глядачів, як можна було б розв’язати задану ситуацію, не вдаючись до нього, таким чином моделюючи адекватні асоціації на вирішення проблем», – розповідає пані Ольга.

Окрім того, організували тематичну фотосесію, світлини з якої використали для створення інформаційних постерів «Ні насильству!», гру «На емоціях» від лучанки Катерини Білохвіст, конкурс ідей щодо запобігання та протидії насильству у громаді, а також відкриття жіночого клубу «Життя як вишиття» в Боратинській бібліотеці – простору, де можуть збиратися люди, проводити зустрічі в неформальній обстановці.

 Читайте також: У Боратині відбувся фестиваль ідей для протидії домашньому насильству

«Люди, які постраждали внаслідок домашнього насильства, можуть прийти, звернутись по допомогу. У самих заходах взяло участь понад 110 жителів. Ми висвітлювали кожен із них, тож інформаційна кампанія охопила тисячі людей», – ділиться Ольга Цуз.

«Цей проєкт дозволив нам підняти цю проблему, подивитися на неї по-іншому. І головне – дійсно розвіяти стереотипи, які існують стосовно домашнього насильства, особливо серед мешканців сільських громад», – підкреслила вона.

Проєкт «Скажемо «НІ!» домашньому насильству в громаді» вже завершився, але у громаді впевнені: будуть продовжувати роботу в цьому напрямку.

«У нас є поліцейські офіцери, служба у справах дітей соціального захисту. Робота буде тривати, ми вже маємо певні ідеї щодо реалізації наступних проєктів. Адже зараз ми розглянули питання тільки домашнього насилля, але в процесі фокус-груп почули, що існують проблеми в робочому просторі – мобінг, освітньому середовищі – булінг. Можливо, в майбутньому ми будемо реалізовувати прооєкти саме на цю тематику», – ділиться начальниця відділу соціально-економічного розвитку Боратинської сільської ради.

Як підсумок, чимало людей вперше почули про Стамбульську конвенцію, про існування кримінальної відповідальності за домашнє насилля, дізнались про структури, до яких можна звернутись, про гарячі лінії, де можна отримати безкоштовну правову консультацію. Переконались, що проблему можна вирішити і отримали алгоритм дій. 

«Ми розробили тематичну пам’ятку з контактами тих структур, які є у нас: поліція, соцслужба, медичні заклади. Для того, щоб жителі Боратинської громади мали цю інформацію постійно поруч і могли в певний момент відреагувати, звернутися самі, або направити тих, хто в цьому потребує», – сказала Ольга Цуз.

Вона наголосила, що головний соціальний ефект – проінформованість. 

Організаторка проєкту Юлія Чехута, лідерка релокованої громадської організації «Сучасні жінки Луганщини», так згадує про виникнення ідеї провести навчання з протидії насиллю в сільській місцевості:

«Я свідомо обрала сільську громаду. Мені було цікаво попрацювати саме тут. Адже в моїй практиці в містах було реалізовано багато проєктів, як мною, так і колегами. Але жодного разу я не чула, щоб аналогічний проєкт втілили у сільській громаді, тому для мене це був виклик, адже я знаю, що стереотипність соціальних упереджень саме в селах дуже висока», – розповідає Юлія.

«Вислови на кшталт «сама винна!», «а чому ти так вдяглась?», «а чому ти так сказала?», «а чого ти до нього лізла, ти ж бачила, що він п’яний» і решта мають зникнути. Суспільство має зрозуміти, що якщо жінка каже «ні», то це означає «ні». Винен завжди кривдник», – стверджує організаторка.

«Після того, як Стамбульську конвенцію в Україні ратифікували 1 листопада 2022 року, всі питання стали дуже жорсткими. Люди мають знати, що б’є – не значить любить, б’є – значить сяде. У сільських громадах не знають про це. Тож наша користь для них у тому, що вони отримують інформацію про свої права, обов’язки, усвідомлюють, що закон їх захищає», – наголошує організаторка проєкту.