Кишенькові гроші луцьких шкіл: як освітяни звітують про свої фінанси
-
-
>
-
>
-
>
2303
Піклувальні ради луцьких шкіл задекларували 1,3 мільйона гривень благодійної допомоги на офіційних сайтах навчальних закладів за 2018-2019 навчальний рік.
Щоб підрахувати цю суму, Район.Луцьк покопався на інтернет-сторінках майже трьох десятків міських шкіл – виявилося, що далеко не всі публікують інформацію про батьківські гроші, хоча і зобов’язані.
Школи обласного центру справно викладали звіти про використання бюджетних коштів, а також про надходження і витрати батьківських внесків у 2017-2018 навчальному році, коли набрав чинності новий Закон України «Про освіту», 30-та стаття якого зобов’язує дирекцію публікувати на веб-сайтах всю інформацію про фінанси закладу.
Однак, з наступного навчального року у школах дещо розслабилися і почали виконувати закон частково: регулярно виставляють тільки скан-копії кошторисів, але звітність про благодійну допомогу викладають ситуативно і часом зовсім не оновлюють відповідні розділи.
Як пояснила начальниця управління освіти Луцької міської ради Зіновія Лещенко, відповідальними за публікацію фінансової звітності усіх категорій є директори шкіл. Однак, за її словами, якщо батьки здають кошти на потреби дітей, скажімо, поїздки, свята чи інші позашкільні чи позакласні заходи, то такі ініціативи взагалі не стосуються навчального закладу і їх публікувати не будуть.
«Про звітування щодо фінансових питань працівники управління освіти постійно нагадують працівникам навчальних закладів, щоб уникнути непорозумінь. Нещодавно ми знову направляли такий лист», – запевнила чиновниця.
У СТИЛІ «ВИРВИ ОКО»: СУБ'ЄКТИВНІ ВРАЖЕННЯ ПРО ШКІЛЬНІ САЙТИ
Повний список шкіл і їхніх веб-ресурсів можна знайти на сайті Управління освіти Луцької міської ради. Однак, читання шкільних сайтів іноді не зовсім комфортне: більшість інтернет-представництв далекі від понять дизайн чи юзабіліті. Наприклад, головна сторінка сайту школи №17 навіть не поміщається на одному екрані.
Та все ж кілька луцьких шкіл спромоглися на сучасні і зручні сайти. Зазвичай, привабливий вигляд веб-сторінки може свідчити, що у цього закладу освіти і зі звітністю буде все в порядку.
Під час моніторингу ми виявили тенденцію, що інформацію про гроші найчастіше сортують у двох розділах: «Фінансова звітність», яка містить документи про бюджетні кошти, і «Піклувальна рада школи», де є (або ні!) інформація про благодійні внески батьківського колективу.
Також ми з'ясували, що тільки поодинокі школи викладають фінансову звітність у машиночитному форматі (принаймні, в ексель-таблиці). Найчастіше це роздруковано-скановані документи з низькою якістю зображення (наприкла на сайті школи №1, директором якої колишній заступник Луцького міського голови Андрій Киця). Якщо документ не може прочитати машина, то опубліковані дані з нього не можна назвати відкритими.
ТВОРЧИЙ БЕЗЛАД ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Деякі луцькі школи або вдають, що не збирають грошей з батьків, або вдають, що звітують. Розібратися непідготовленому користувачеві у хаосі документів може виявитися складним завданням.
Наприклад, загальноосвітня школа №15, яку очолює колишній начальник відділу освіти Олег Гребенюк, перетворила розділ «Фінансова звітність» на звалище різнорідних документів за форматом і походженням. Тут же і скан-копії кошторисів за різні роки, і фото товарів, які придбали за батьківські гроші, і оголошення з подяками за допомогу школі чи класу. З викладеного неможливо зробити висновки, якими є внески батьків: регулярні чи ситуативні за потребами.
Ще складніше розібратися, що робиться у школі №16, яка має аж два сайти: старий і новий.
На старому у розділі «Фінансова звітність» вказано, що «у листопаді 2015 року при Луцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 створений благодійний фонд «Розвитку Луцької ЗОШ № 16».
Звіт подавали за 2017-2018 навчальний рік. Тоді 24 373 гривні витратили на будівельний дріб'язок, оргтехніку, канцелярські і господарські товари, туалетний папір, ремонт одного з кабінетів, на покладання квітів до пам'ятника (якого саме не вказали, але є сума - 240 грн) і навіть на перевірку КРУ (500 грн).
У 2018-2019 році благодійні внески теж збирали і вони розписані по класах, сумарно за рік вийшло майже 40 тисяч гривень. Тільки інформації, на що витратили кошти, нема.
А ще 16-та школа єдина, яка вказала, що серед благодійників школи є фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», який «підкинув» у фонд школи майже 20 тисяч гривень.
На сайті ЗОШ №20 у розділі Піклувальна рада школи є лише один файл з кошторисом загального фонду школи за 9 місяців 2018 року.
Над наповненням сайту гімназії №18 теж не особливо напружувалися: розділ, присвячений Піклувальній раді, порожній, тому невідомо чи існують у цій школі батьківські внески. Натомість звітність про надходження і використання бюджетних грошей висвітлена ідеально.
На сайтах гімназій №4, №21, ліцею №22, школи №25 натяків на фінансову допомогу батьків нам також не вдалося знайти.
Навчально-виховний комплекс №24 вперше і востаннє публікував звіт Піклувальної ради школи ще у 2017 році.
На сайті школи №13 за минулий навчальний рік актуальної інформації нема, хоча раніше практикували про збір і використання коштів повідомляти на інтернет-сторінці закладу. Як розповіла голова Піклувальної ради Наталія Гаврилова, яка торік очолила цей батьківський орган, у школі практично відмовилися від фіксованих внесків через розчарування.
Мовляв, системні проблеми має вирішувати міська рада з казни, а не з кишень батьків. Це – будівництво спортзалу, ремонт підвалу, облаштування спортивного майданчика. Тому батьки згуртувалися і вимагають фінансування цих потреб з бюджетів різних рівнів. А гроші на поточні потреби батьки дають ситуативно хто скільки може.
«Іноді від класу може бути якась тисяча гривень і про ці надходження ми, як піклувальна рада, інформуємо на стенді у приміщенні школи. Директор має доступ до цієї інформації і може її опублікувати, якщо захоче», – пояснила Наталія Гаврилова.
Читайте також: На добудову луцької школи №13 потрібен 71 мільйон гривень
ВІДМІННИКИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ
Половина луцьких шкіл таки опублікувала інформацію про батьківські внески у 2018-2019 навчальному році. Наскільки ця звітність є повною, важко оцінити, однак, наявну інформацію можливо підрахувати. Так, у 14 з 28 закладів середньої освіти зібрали майже 1,3 мільйона гривень (1 290 101,85, якщо бути точними).
На основі виключно оприлюднених даних можемо назвати трійку шкіл, які батьки фінансують найщедріше.
Чемпіоном виявилася ЗОШ №3, на яку за рік батьки скинулися в сумі 293 тисячі гривень. За благодійні внески тут оплачують майже все необхідне для навчального процесу: крейду, ремонт баяна та оргтехніки, Інтернет, кабелі тощо. Також з цих грошей фінансували встановлення євровікон та перегородок у санвузлах.
У школи функціонує сучасний сайт з інтуїтивно зрозумілою навігацією, завдяки якій можна легко ознайомитися з повним переліком витрат Піклувальної ради школи у відповідному розділі. Звітують про витрати сумарно за 2-3 місяці.
На другому місці НВК №9. Тут Піклувальна рада розпорядилася бюджетом у майже 250 тисяч гривень. Звіти про використання ресурсів публікують щомісяця на лаконічному зручному сайті. З них видно, що батьки дев’ятої школи не шкодують грошей не тільки на облаштування шкільного побуту, а й дбають про передплату періодики, платять за пальне для доставки підручників, заправляють картриджі тощо.
Найбільше у копієчку батькам влітають звітні концерти: у 2019-му потратили 38,5 тисячі гривень, а роком раніше – 30,7 тисячі. Щоб показати таланти дітей, беруть в оренду сцену обласного драмтеатру, її освітлення та озвучення, музичні інструменти, наймають дизайнера, фотографа та оператора, шиють артистам костюми та купують їм квіти.
Замикає трійку лідерів гімназія №14 ім. Василя Сухомлинського, яка, за нашими підрахунками, у 2018-2019 навчальному році отримала майже 222 тисячі гривень. Витрати гімназії можна назвати типовими: від канцтоварів до цементу. Найбільше потратили у травні – 31 тисячу гривень на нагородження переможців інтелектуальних, творчих, спортивних змагань, переможців гімназійних конкурсів та міських виставок. З незвичних покупок за батьківські гроші ми помітили соснову кору на майже 3 тисячі гривень. Шукати і опрацьовувати звітність гімназії на офіційному сайті досить комфортно, адже він сучасний, виконаний у спокійному дизайні і швидко завантажується.
Читайте також: Випускниця луцької гімназії № 14 стала першим членом Міжнародної асоціації юних нейронауковців від України
Цілком можливо, що інші школи збирають такі ж суми, як три попередні, тільки інформація невчасно викладена.
Наприклад, НВК №26 виклала звітність Піклувальної ради у форматі xsl за 5 місяців навчального року і мова йде про 88 тисячі гривень. Гроші витрачали навіть на парти і дошки.
Ліцей №27 прозвітував на сайті тільки за три місяці, але йдеться по суму благодійних внесків у майже 92 тисячі гривень. Нагадаємо, що цей навчальний заклад відкрили тільки 1 вересня 2018 року. Це – єдина школа у Луцьку, яку звели за роки незалежності України.
і звіту Піклувальної ради можемо побачити, що потреби школи не були закриті до відкриття і за рахунок батьків доробляли фасадні таблички, купували бланки для документації, кріплення і кабелі, тримачі для вогнегасників і план евакуації, печатки, штампи і чорнила до них. Найбільше з батьківських гаманців потратили на завершення облаштування басейну – майже 10 тисяч гривень. Зокрема, докупили термометри, годинник, пластикові стільці, дошки для плавання, фени для сушіння волосся. Схоже, на якісний сайт грошей теж не вистачило: щоб зорієнтуватися у структурі веб-сторінки, потрібен час.
Скромно, але регулярно допомагають батьки Навчально-реабілітаційному центру, де студіюють діти з інвалідністю. На різноманітні дрібнички тут дозбирують в середньому 3,5 тисячі гривень щомісяця і регулярно звітують про витрати на сайті.
Читайте також: В навчально-реабілітаційному центрі буде і ліфт, і ремонт актового залу
НАВІЩО ЦЕ ВСЕ
Щоб показати цілісну картину про шкільні гаманці, їхні реальні потреби і масштаби дофінансовування з рук батьків, в Україні уже третій рік працює Єдина система відкритих бюджетів шкіл Openschool.in.ua, яку фінансує Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні.
Вона дозволяє побачити не тільки фінанси конкретної школи, її потреби, а й порівнювати ситуацію з аналогічними закладами у місті, області чи всій державі. Єдиний нюанс – ні школи, ні управління освіти не поспішають приєднуватися до системи: проєкт впроваджується тільки у 15 містах України.
«Поки що з Луцька до нас ніхто не звертався. Якщо будуть пропозиції, ми з радістю приєднаємо. Формат співпраці може бути різний: окремо зі школою, чи одразу на рівні міста. Якщо ми працюємо з управлінням освіти чи міською радою, то ми підписуємо меморандум, і управління чи рада надає нам централізовано всю необхідну інформацію по закладах для підключення. Або, якщо окремо школа хоче підключитися, то ми від школи очікуємо заявку на фірмовому бланку», – пояснив Юрій Антощук, співзасновник Системи OpenSchool.
Публічна звітність про гроші шкіл потрібна насамперед батькам, які ризикують тричі заплатити за одне і теж. Адже навчальні заклади отримують фінансування з державного бюджету і місцевої казни, тобто з наших податків. Публічність покликана показати, скільки тіньових коштів є у системі освіти.
Наталія ПАХАЙЧУК
