«Ми переконані, що можемо змінити минуле через зміну погляду на нього», - Віктор Корсак

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків планує організувати співпрацю із школами, коледжами, університетами регіону: екскурсії в період навчання та канікул, проведення уроків в атмосфері музею, мистецьких конкурсів.

За словами Віктора Кораска у планах також є започаткувати традицію підвищення кваліфікації вчителів малювання загальноосвітніх та художніх шкіл, для викладання залучатимуть найкращих живописців та мистецтвознавців України.

Нагадаємо, подружжя Віктора і Лесі Корсаків відкривають унікальний Музей сучасного українського мистецтва в Адреналін Сіті. Про мотиви такого потужного капіталовкладення Віктор Корсак написав на своїй сторінці у Facebook.

Читайте також: «Попит можна і потрібно формувати», – Віктор Корсак пояснив навіщо відкриває музей

Подаємо допис без без змін.

Хто ми є? Щодо позиціонування Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, нашої унікальності, нашого обличчя, нашого мейнстриму, нашої головної ідеї, то ми хочемо створити інституцію світового рівня, яка вивчає національне минуле, пропонує замислитися над теперішнім та творить майбутнє, що сприятиме розвитку духовності нації та пропагуватиме українське мистецтво, а відповідно і нашу державу в світі. Змінюємо минуле. Ми будемо досліджувати генезу сучасного мистецтва та показувати джерела виникнення його напрямків, читати історію по-новому, актуалізуючи на тому, що було забуте та викинуте, але мало право на життя. Адже, як писав Іван Корсак, «без знання і розуміння своєї минувшини – людство тоді немовля, народжене вчора».

Ми переконані, що можемо змінити минуле через зміну погляду на нього, через повернення незаслужено замовчуваних імен та актуалізацію важливих явищ в історії українського мистецтва. На жаль, сьогодні у багатьох експертів є комплекс меншовартості та елементи скепсису, що, мовляв, на Заході це давно забули, але, приміром, ми переконані, що «український нонконформізм» – це унікальне явище у світовому масштабі, яке зросло із «кореня дужого» глибокої національної ідеї та одвічних сакральних традицій під пресом комуністичного тоталітаризму. Це національна гордість, яка дозволяє шукати, творити нове та думати по-іншому і є вагомим внеском у розвиток світової культури й про нього не можна мовчати.

А ще у мене часто запитують: для чого в епоху другої індустріальної революції музеї національного мистецтва, коли національне асимілюється, а мистецтво стає глобальним? У відповідь хочеться нагадати слова Івана Франка: «Кождий чільний сучасний писатель – чи він слов’янин, чи німець, чи француз, чи скандінавець, – являється неначе дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний національний грунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і кроною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той писатель може нині мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі. І тільки такий писатель буде рівночасно зрозумілий і цікавий не тільки для своїх найближчих земляків, а й для цілого цивілізованого світу…»

Сучасний – це той, хто знає, що робиться навколо, а успішний сучасний – хто репрезентує унікальність, а її в першу чергу можна почерпнути із національних традицій.

Ми розуміємо, що кожен виставковий проект – це часткове копіювання та руйнування, бо ми «висмикуємо» роботи із контексту, в якому вони створювалися. Але ми максимально стараємося відновити його за рахунок концентрації уваги саме на тих авторах, які, на наш погляд, найбільш повно відображають якесь явище (епоху) у мистецтві.

Пропонуємо задуматися над теперішнім. Задля реалізації нашої місії передбачено проведення виставок, які представлятимуть творчість найкращих вітчизняних художників як в Україні, так і за кордоном.

Відкриваючи музей, ми маємо на меті організувати простір для рефлексії, дискусій та пошуку істини, де відвідувачі будуть переживати унікальний естетичний досвід, діставати натхнення, пізнавати.

Ми хочемо відмовитися від традиційного амплуа храму мистецтва, готового дати відповіді на всі запитання, а стати місцем тотального плюралізму. Ми прихильники лозунгу британської галереї Тейт: «Ще раз поглянь, ще раз подумай».
Ми хочемо, щоб наш музей виконував пізнавально-евристичну функцію і був місцем інтелектуального відпочинку. Як казав засновник Нью-Йоркського музею Джон Коттон Дана: «Добрий музей приваблює, забавляє, викликає інтерес і спонукає ставити запитання, а отже, популяризує навчання».

Зважаючи на те, що сьогодні у «постісторичний» період розвитку мистецтва будь-яка концептуальна ідея є мистецтвом і не обов’язково її матеріалізувати, ми за фундаменталізм у мистецтві, тобто за прямі взаємини між глядачем та митцем.

1

Ми хочемо створити музей, який виконуватиме не тільки пізнавальну, гедоністичну та естетичну функції, а й сугестивну. У цьому аспекті ми прихильники позиції Олександра Архипенка: «Світ хотів би, щоб митець виклав усе. Я мислю, що в такому разі не було б жодної творчості, адже митець повинен творити. Митець, який творить, приневолює до творчості й глядача. Він дає імпульс, що штовхає і його, глядача, згідно з законом універсального руху. Коли подати глядачеві символ, він мусить почати і сам творчо мислити».

Ми також погоджуємося із Міхай Чіксентміхаї, що сьогодні «відвідувачі не очікують інтелектуальних сенсацій від візиту до музею. Вони радше сподіваються на несподіваний та захопливий досвід, бо на якийсь час вирвалися з передбачуваних рамок буденності у простір, де, як видається, меж щоденного життя тимчасово не існує».

В умовах вираженої фрагментації соціального простору ми спробуємо по-різному подати інформацію для різних цільових аудиторій, наприклад, експертне середовище може цікавити одне, а дітей та їхніх батьків зовсім друге. Ми хочемо розширити обізнаність відвідувачів, поглибити їхні знання, змінити їхні погляди на мистецтво, культуру, життя.

Творимо майбутнє. Ми плануємо збудувати музей майбутнього, який, на думку Дана, має стати «живим організмом, в якому буде чимало вчителів, безліч розмаїтих майстерень, навчальних аудиторій».

Ми постараємося зробити так, щоб Музей сучасного українського мистецтва Корсаків став каталізатором змін та залучав молодь до вирішення питань і проблем сучасності, реалізуючи програми створені молоддю для молоді, використовуючи культуру та мову молоді. Ми проти нав’язування нашому майбутньому готових ідей.

Ми будемо заохочувати відвідувачів ставати митцями, творити, приносити мистецтво й культуру до свого життя. Надзвичайно важливим завданням музею буде зняття ореолу ортодоксальності із академічного мистецтва та популяризація авангарду завжди і в усьому, без жодних обмежень. Ми хочемо, щоб ця інституція стала не просто збіркою експонатів, а безперервним потоком культурницьких заходів. У планах є організація фестивалів перформансу та відеоарту, гостьових лекцій та концертів сучасної музики, театральних вистав та демонстрація арт-фільмів.

У рамках роботи музею влаштовуватимуть майстер-класи для дорослих та дітей із досвідченими митцями-практиками різних сфер: живопису, фото, скульптури, графіки, а в короткостроковій перспективі почине свою роботу Академія сучасного мистецтва та дизайну.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків планує організувати співпрацю із школами, коледжами, університетами регіону: екскурсії в період навчання та канікул, проведення уроків в атмосфері музею, мистецьких конкурсів, а також започаткувати традицію підвищення кваліфікації вчителів малювання загальноосвітніх та художніх шкіл, для викладання залучатимуть найкращих живописців та мистецтвознавців України.

Читайте також:

У мережі з’явився проморолик унікального музею в Луцьку

9 років Адреналін Сіті у дев’яти картинках

«У менеджменті за помилки не розстрілюють», – цитатник Віктора Корсака