Реакція світу на війну росії проти України 24 квітня

Видання Район.in.ua збирає усю найсвіжішу інформацію щодо реакції світу на повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Інформація оновлюється зазначеним часом.

23:49

Литва запропонувала Євросоюзу запровадити санкції проти патріарха рпц Кирила, який підтримує розв'язану росією війну проти України, – повідомляє литовське видання 15min.

22:58

Міністр фінансів Болгарії Асен Васильєв висловив готовність внести до порядку денного уряду розгляд питання про закупівлю виробленої Україною електроенергії, – пише Українська правда.

21:16

У Великій Британії обіцяють не припиняти підтримувати Україну до самої перемоги.

«Зараз ми вступаємо у третій місяць незаконної війни путіна проти України. росія вчинила жахливі звірства, включаючи напади на невинних мирних жителів і дітей в Одесі та облогу Маріуполя. Ми не заспокоїмося, поки путін не зазнає поразки, а Україна не переможе», ––пише в твіттері міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс.

19:19

Республіканка від штату Іллінойс Вікторія Спартц закликала уряд відновити роботу посольства в Україні. За її словами, такий крок надішле "сильний сигнал для українського народу".

17:05

Голова Міноборони Латвії Артіс Пабрікс підтримав Україну на тлі заяви міністра закордонних справ Австрії Александра Шалленберга (він казав, що Україні не варто пропонувати членство в ЄС). «Наша кінцева мета — надати Україні статус кандидата в ЄС вже цього літа! Будь-яка країна ЄС, яка виступає проти цього, є пропутіністською і працює проти глобальних інтересів ЄС», — заявив Пабрікс.

16:28

Британія має відправити в Україну 20 самохідних артилерійських установок AS90 і десятки тисяч снарядів — Daily Express.

14:50

Колишній мер Дюссельдорфа, член Соціал-демократичної партії Німеччини Томас Гайзель викликав резонанс постом про Україну у своєму блозі, поставивши під сумнів масштаби воєнних злочинів РФ в Україні.

Про це, як пише «Європейська правда», повідомляє видання Der Westen.

Його допис під назвою «Досить, пане Мельник» є спробою звести рахунки з українським послом і ставить під сумнів поточну політику Заходу щодо України та Росії. Деякі уривки зараз викликали резонанс.

Хоча понад п’ять мільйонів мирних жителів вже втекли з України, колишній мер Дюссельдорфа не може повірити, що руйнування в окремих частинах країни настільки масштабні: «Наприклад, чи правда, що Маріуполь зруйнований на 90%? Фотографії, які ми отримуємо, жахливі. Але чи не завжди це один і той самий мотив?».

Також, на думку Гайзеля, 410 вбитих мирних жителів Бучі – недостатньо висока цифра, щоб називати це геноцидом.

«Хіба українська риторика геноциду в кінцевому підсумку не баналізує воєнні злочини у Сребрениці, Мі Лаї та Бабіярі, і, можливо, нічне бомбардування у Дрездені, яке забрало життя 30 000 людей?» – зазначає політик.

Політик опозиційного ХДС Рупрехт Поленц розкритикував Гайзеля: «Спочатку Шредер, потім Швезіг, тепер Гейзель. На мою думку, неможливо, щоб провідний політик СДПН, як колишній мер Дюссельдорфа, так коментував би загарбницьку війну Росії проти України».

14:28

У Нью-Йорку триває мітинг на підтримку України. Учасники скандують «Азов!», пише УП.

14:06

Міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг вважає, що Україні не варто брати у ЄС повноправним членом. Він висловився за «інший шлях» для України, ніж повне членство. Речник МЗС України Олег Ніколенко відповів Шалленбергу: такі висловлювання є недалекоглядними і такими, що не відповідають інтересам об’єднаної Європи. Ніколенко нагадав, що більшість країн ЄС підтримують членство України, а необ’єктивне сприйняття реальності послабляє Європу.

13:57

Литва закликає Євросоюз запровадити санкції щодо патріарха російської православної церкви Кіріла, який підтримує війну в Україні. Про це повідомляє видання Delfi.

07:55

Міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг вважає, що Україні не варто пропонувати членство в Євросоюзі.

Про це він заявив у виступі 14-му саміті європейських медіа в Лех-ам-Арльберзі, повідомляє Європейська правда.

Зокрема, міністр вважає, що Україна не повинна отримати статус кандидата у червні, як на те розраховує президент Зеленський.

Він обґрунтував свою позицію тим, що є держави Західних Балкан, які проходили значно довший шлях до кандидатства.

Австрійське видання Heute наводить також слова Шалленберга про те, що Україні в принципі не варто ставати членом ЄС, навіть у подальшому. Він висловився за "інший шлях" для України, ніж повне членство. 

За словами міністра, повинні бути також інші моделі, ніж вступ України до ЄС, доєднання до Єдиної економічної зони ЄС або просто збереження чинного рівня Угоди про асоціацію. Шалленберг закликав до більшої гнучкості в пошуку механізмів зближення України та ЄС. 

Проте, він безперечно підтримав подальше поглиблення відносин ЄС з Україною.  "Ми експортуємо наш західний спосіб життя", - пояснив він.

05:51

Міністр економіки Франції Бруно Ле Мер вважає, що ЄС може ухвалити рішення про ембарго на російську нафту упродовж кількох тижнів. Про це пише BFMTV.

«Нагадую, що це перше джерело валюти для Росії. Це 700 мільйонів доларів фінансових ресурсів на день для експорту російської нафти. Тож якщо ви скорочуєте імпорт, ви дуже сильно завдаєте шкоди російській силі, що є нашою метою», — сказав міністр.

04:53

Близько 8 тисяч автомобілів, зокрема останні моделі Lexus, Cadillac та Mercedes, призначені для переправи в Росію, залишаються в порту Зебрюгге в Бельгії – їх наразі неможливо переправити через «лабіринт санкцій». Пише УП.

Автомобілі прибули з Азії у перший тиждень квітня. Їх мали переправити в Росію, але вони потрапили під дію заборони на розкіш, яка забороняє експортувати авто вартістю понад 50 тисяч євро.

Ймовірно, авто продаватимуться на різних ринках.

Адріансенс сказав, що він не знає, хто купує автомобілі в Росії і кому вони належать.

Також у порту "застрягла" низка інших підсанкційних товарів.

Як зазначається, місцева влада намагається знайти вихід з ситуації. У Зебрюгге є місце для 10 тисяч автомобілів. Це один із найбільших у Європі портів для переправи транспортних засобів -  через Зебрюгге проходить понад два мільйони автомобілів на рік. 

04:42

Польща стала потужним партнером України у протистоянні російським окупантам. Наші країни активно розвивають співпрацю в усіх сферах.

Як повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, на зустрічі з польским колегою Матеушем Моравецьким вдалося досягнути згоди про подальшу співпрацю у залізничній сфері.

За результатами зустрічі прем'єрів було підписано Меморандум про посилення співробітництва в залізничній сфері. Зокрема документ передбачає створення логістичного підприємства, яке буде спільним для двох країн.

Такий крок має забезпечити збільшення об'єму перевезень українського експорту на ринки Європи та транзит українських товарів в інші країни світу.

03:48

ЄС планує відновити торговельні переговори з Індією, щоб обмежити її торговельні зв’язки з Росією. Пише УП з посиланням на  Bloomberg.

Нині ЄС та США намагаються встановити тісніші зв'язки з Індією. Вона є найбільшим у світі покупцем російської зброї, яка, за її словами, «використовується для стримування агресії з боку сусідів Пакистану та Китаю».

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрінеться з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді 25 квітня.

На додаток до торгівлі ЄС проводитиме технологічну раду з Індією. Вона може включати обговорення загальних правил захисту даних, соціальних мереж та ширших зусиль із цифровізації.

ЄС є третім за величиною торговим партнером Індії,  на нього припадає 62,8 мільярда євро торгівлі товарами.

03:37

Марін Ле Пен – кандидатка у президентки Франції. У 2014 її «Національне об'єднання" отримало кредит від «Першого російсько-чеського банку».

Сума кредиту становила 9 мільйонів євро. Однак банк збанкрутував, тепер Ле Пен має повернути гроші його правонаступниці – компанії «Авіазапчастина», яка перебуває під санкціями.

З урахуванням відсотків повернути доведеться вже 12 мільйонів. Тепер «Національне об'єднання» виплачуватиме кожні 3 місяці приблизно по 322 тисячі євро. Виплати вже стартували.

ЗМІ повідомили, що угоду між «Національним об'єднанням» та АТ «Авіазапчастина» уклали ще у червні 2020 року. Тоді російська компанія звернулася до арбітражного суду Москви. У позові мовилося про невиплату кредитів.

«Національне об'єднання» взяло кредит у 2014 році та мало повернути до вересня 2019 року.

02:10

Франція та Німеччина поставили Росії озброєння на 273 млн євро, яке, вона, імовірно, може використовувати у війні проти України. Про це йдеться у матеріалі британської газети The Telegraph, пише НВ.

Як пише видання, країни постачали Москві бомби, реактивні снаряди, ракети та гармати попри ембарго ЄС на постачання зброї до Росії, запроваджене після окупації українського Криму у 2014 році.

Загалом 10 держав-членів ЄС експортували військове обладнання Росії на 350 млн євро — близько 78% від загальної кількості постачань припадає на німецькі та французькі компанії, зазначає газета.

Німецькі компанії продавали РФ обладнання «подвійного призначення», включно з гвинтівками та автомобілями спеціального захисту на суму 121 млн євро. У Берліні стверджували, що товари продавали лише за гарантій Кремля про те, що вони призначені для цивільного застосування. Представник міністерства економіки ФРН заявив, що за наявності ознак «якогось військового застосування експортні ліцензії не видавалися».

Франція, як пише The Telegraph, відправила до Росії вантажі на 152 млн євро у межах 76 експортних ліцензій. Так, Париж дозволив експортерам виконувати контракти, укладені до 2014 року. Французькі компанії продавали росіянам бомби, ракети, торпеди, тепловізійні камери для понад 1000 російських танків, а також навігаційні системи для винищувачів і ударних гелікоптерів.

Окрім Німеччини та Франції, після запровадженого ембарго зброю до Росії на 22,5 млн євро відправила Італія. Австрія, Болгарія та Чехія разом експортували російським військовим товарів на 49,3 мільйона євро (з 2015-го по 2022 рік), а Велика Британія здійснила таких постачань на 2,4 мільйона євро.

Під час регулярних повідомлень про загрозу повномасштабного вторгнення РФ до України Німеччина послідовно відмовлялася надавати Україні озброєння, але змінила позицію після початку війни. За перший місяць вторгнення (станом на кінець березня) Берлін надав Києву озброєнь та оборонних товарів на суму 186 млн євро, проте канцлер Олаф Шольц зволікає з наданням важкого озброєння.