Волинська експедиція мандрувала Маневиччиною
-
-
>
-
>
-
>
823
Маневицький край має багато історичних та мальовничих місць.
Видання Район.Історія в рамках редакційного проєкту «Волинська експедиція» розробило маршрут Маневичі – Старосілля – Четвертня та разом з читачами випробувало його.
Човен-довбанка
Експедицію розпочали з мономузею човна у Маневичах, де директор Петро Хомич розповів історію цінної знахідки
Читайте також: Фото човна-довбанки з Маневицького краєзнавчого музею
Нагадаємо, що в серпні 2015 року на Маневиччині, а саме в урочищі Гострий кут, між селами Старосілля та Копилля, місцеві рибалки виявили унікальну знахідку – стародавній човен-довбанку.
Радіовуглецевий аналіз, який провели у Вільнюсі, показав, що човен належить до періоду 1223-1295 років.
Побували учасники експедиції й в урочищі, де знайшли цього човна.
«У 2018 році нам вдалось організувати першу на Волині гідрологічну експедицію. Із Запоріжжя прибули водолази. Один із них – директор заповідника Хортиця, а другий – керівник відділу човнів Хортиці. Познаходили дуже багато уламків кераміки – давнього посуду, часів Київської Русі та цілу глиняну макітру, яку на той час оцінили приблизно у 50 тисяч євро», – розповів краєзначець, директор Старосільської школи Анатолій Бричка.
Дослідники вважають, що човен не міг ходити по воді сам, адже його днище округлене, тож він просто перевертався б. Відтак вони переконані, що човен використовували як катамаран, за допомогою якого через Стир переправляли коней, худобу, вози тощо. Скоріш за все дошки та балки погнили, конструкція розламалась та затонула.
«Напевно з однієї сторони підпливали купці, продавці на оцьому катамарані у вигляді порому і переправлялися на Острівську гору торгувати, а потім поверталися. От він тут катався до тих пір, поки не розвалився», – припускає Анатолій Бричка.
До слова, як свідчать численні археологічні знахідки, поруч на Острівській горі колись був базар.
Пасовища «МХП — Баффало»
Поряд з місцем, де знайшли човна, зараз пасовища компанії «МХП — Баффало», яка, зокрема, вирощує биків породи шароле.
В урочищі Дормер натомість учасники експедиції мали змогу побачили биків породи абердинангусів, які дають мармурове м’ясо. Останнім часом ця порода має велику популярність. Її ще називають «чорною перлиною» м’ясного тваринництва.
За роки діяльності підприємства, географія експорту волинських биків розширилися до Лівії, Лівану, Саудівської Аравії, Йорданського королівства, Узбекистану, Молдови, Єгипту. Це – арабські країни, де в культурі харчування традиційно переважає яловичина.
Читайте також: Фото бичків, яких вирощують у Колківській громаді для арабських країн
Лісовий монастир за Старосіллям
Також учасники експедиції відвідали лісовий монастир за селом. Тут у роки Радянського Союзу була секретна військова частина, яку розформували. Згодом на цій локації зробили невелику ферму.
Тож у володіння монастиря ця територія потрапила у дуже поганому стані: з напівзруйнованими будівлями, без електрики, води та дороги
Єпархія свого часу викупила цю територію. А монастир заснували для того, щоб протягом року територія була доглянутою. Нині тут проводять літні табори для дітей віком 8-14 років. Дівчата та хлопці відвідують табір окремо.
Читайте також: Волинська експедиція у село з міським гонором: Сокіл вразив історією, пам'ятками та людьми
Князі Четвертинські
Останньою локацією експедиції було село Четвертня, де історик Андрій Павляшик та місцевий краєзнавець Володимир Гапонюк розповіли про династію князів Четвертинських, яка, до слова, існує й досі.
Коли князі володіли Четвертею, вона мала статус міста з привілеєм проводити торги і ярмарки. І навіть увійшла у «Список міст руських ближніх і дальніх» – своєрідний каталог населених пунктів тих часів.
Головним скарбом Четверні зараз є церква, яка нагадує костел, хоча ніколи ним не була.
«Рік зведення 1600 рік є датою скоріше символічно, ніж точною, тому що є тільки приблизні свідчення, коли його будували», – розповів Володимир Гапонюк.
Читайте також: Четвертинський Псалтир: хто і як видав першу друковану книгу на Волині
«У волинському селі на березі ріки стоїть мурована церква, якій понад 400 років! І тут поховані місцеві княгині, які товаришували з імператорками, перешивали їх плаття у ризи священиків і зберігали Євангелія з дарственними записами!», – наголошуваав історик Андрій Павляшик.
Настоятель місцевого храму отець Микола Случик провів екскурсію давньою святинею, де зберігаються реліквії: Євангеліє з дарчим підписом від цариці Катерини, ризи священника, пошиті з сукні імператриці, та ікони різних століть.
Читайте також: Фото Свято-Преображенського храму у Четвертні, який має понад 400-літню історію
Вітряний млин
Мали нагоду мандрівники побачити й Четвертнянського вітряного млина, яким опікується місцевий житель Іван Мельник, син мельника, який звів вітряка і працював у ньому.
«Таких вітряків в Четвертні колись було шість. Одного забрали як макет у музей у Рокинях. Інші розібрали. Цьому ж вітряку зробити б крила, поставити стовпчики, то він би працював і зараз», – переконаний Іван Мельник.
Читайте також: Світлини Четвертнянського вітряного млина
Приєднуйтесь до Район.Маневичі у Viber, Telegram канал новин. А також Instagram.
