Як люди, які живуть з донорськими органами, садили «Алею життя» у Луцьку
-
-
>
-
>
-
>
2755
У Луцьку біля Волинської обласної клінічної лікарні люди, яким пересадили серця, печінки, нирки, а також трансплантували кістковий мозок, висадили дерева на честь своїм донорам.
Така алея є вже у Києві, Миколаєві, Одесі і сьогодні з’явилася в Луцьку. Акція популяризації донорства відбулася 29 травня.
На Волині 193 людини потребують трансплантації. 31 людина вже живе з трансплантованими органами. Із ниркою – 27, печінкою – 3, серцем – 1. Для цих людей область закуповує препарати, аби підтримувати їхнє життя після операцій.
«Ми тут зібралися для важливої мети – віддати шану донорам, які врятували життя українцям. Дерева, які сьогодні посадили – це символи нового життя. В Україні вже давно пересаджують органи, але, на жаль, дуже рідко. Тому наші люди вимушені їхати на такі операції за кордон. Ми дякуємо і білорусам, і навіть індусам, бо в нас є дівчина, якій пересадили серце людини, яка жила в Індії», – розпочав голова громадської організації «Національний рух «За трансплантацію» Юрій Андреєв.
Головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні Іван Сидор розповів, що їхні спеціалісти з обласної лікарні були й в Бресті, й в Австрії, Німеччині, які готові сьогодні робити трансплантацію органів.
«Ми підготовили спеціалістів по пересадці печінки, легень, і головне, по пересадці серця, адже дуже складний вид операцій», – наголосив головний лікар.
Люди з донорськими органами теж висловилися під час акції: розповіли свої життєві історії.
Мама Оля прийшла з донькою Міланкою і поділилася про те, як два роки тому її дитина пережила операцію з пересадки печінки, яку їй зробили італійські лікарі. Іншого шансу на життя в їх не було, тому печінка дитині дісталася від її мами.
«Ми безмежно вдячні всім тим, хто підтримав нас і допоміг. Зараз моя донечка живе повноцінним життям, нічим не відрізняючись від інших діток, завдяки добрим людям», – трепетно зауважила мама Оля.
Жінка Наталка, яка живе з серцем жителя Індії, подякувала своїй феї Валентині Шаповал, яка кожний день проходила разом із жінкою цей непростий шлях і повірила в Наталку (зі сльозами промовила, – авт.). Подякувала й мамі, й іншим людям.
«Мені пересадили серце два роки тому в Індії, моєму донору було 22 роки, звали його Раві. Він урятував шістьох людей. Завдяки йому і його батькам, які зробили велику жертву, живе шестеро людей», – зауважила Наталка.
А Валентині Сльозко зі Старого Чортирйська, що на Маневиччині, два роки тому пересадили печінку.
«Я дякую моєму донору – це мій син. Завдяки йому я живу. І завдяки своїй донечці, яка, скажімо, була спонсором. Я не погоджувалася на цю операцію, бо все-таки прожила на той час 60 років, і в цьому віці робити трансплантацію… я дуже шкодувала свого сина. Як кожна мати, зрозумійте мене, я дуже переживала. Та діти мене переконали, і завдяки їм, я радію життю, я ціную кожну мить, я із задоволенням зустрічаю кожний ранок і дякую Богу», – пригадала Валентина Сльозко.
Тепер кожен, хто приходитиме до обласної лікарні, милуватиметься «Алеєю життя» із сосон, які посадили на честь донорам.
Анна МАНЮХІНА
