стрічка

В Афганістані були окупанти, а не інтернаціоналісти

16 Лютого 2024, 15:28
Пам’ятник у Хмельницькому скульптора Миколи Мазура «Пішка»: велика рука тримає фігуру солдата-пішака на схематичній Земній кулі. На написі – полеглі в Афганістані БЛОГ 2793
Пам’ятник у Хмельницькому скульптора Миколи Мазура «Пішка»: велика рука тримає фігуру солдата-пішака на схематичній Земній кулі. На написі – полеглі в Афганістані
 
Вшанування пам’яті загиблих земляків у бойових діях на території інших держав 15 лютого щороку стає порталом, через який у наше сьогодення проникають радянські та імперіалістичні кліше та гасла типу «воїнів-інтернаціоналістів» чи «інтернаціонального обов’язку». 
 
«Воїнів-інтернаціоналістів...» «Шана і повага ветеранам Афганістану та родинам загиблих воїнів...»
 
Це написали офіційно у повідомленнях про День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Війна в Афганістані і комунікація про неї мене болить вже давно. Це – той урок історії, який ми досі не вивчили, бо говоримо про нього за радянськими пропагандистськими методичками.
 
Та війна була загарбницькою. Усі військові союзу, які брали у ній участь, були oкyпaнтaми, які прийшли на чужу землю вбивати. За інтереси імперії, яка перед тим підкорила землі їхній предків. Якщо казати про Україну - то винищила Голодомором, вбила, розстріляла, вивезла, залякала, зламала морально. Українці були тими, кого зараз наші захисники та захисниці нищать на нашій землі. І поводилися нерідко (чи, точніше, часто), так само як росіяни тут, на наших тимчасово окупованих землях.
 
Невивчені уроки повертаються. Маємо казати правду. Інакше - ті самі граблі нас дістануть. Як мocкалiв, які приперлися в Україну її асвабаждать, рятувати від бaндeрiвцiв та нациків.
 
Ми мусимо говорити про тисячі поламаних доль, про безглузді жертви, коли поневолений народ покірно віддавав на поталу імперії своїх синів та доньок і приймав їх назад у цинкових гробах. Мусимо сказати - нам прикро, що було ТАК. Але незалежність - це важливо. Рабство, покора вбиває більше людей і триваліший час, ніж спротив.
 
А далі – цитати Центру стратегічних комунікацій. Вони наголошують: війна в Афганістані – кремлівська авантюра, в якій загинуло понад дві тисячі українців. 35 років тому, 15 лютого 1989 року, завершилося виведення військ срср з Афганістану.
 
Війна в Афганістані – безглузда авантюра радянського керівництва. Вона тривала майже 10 років, призвела до величезних жертв і завершилася поразкою та пришвидшила розпад срср.
 
Із 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли Афганістан, як мінімум 150 тисяч – українці. 2 572 українців загинуло за чужі імперські інтереси.
Сьогодні чимало ветеранів Афганістану стоять на захисті України і з честю беруть участь у відсічі російській агресії.
 
Незалежність України – єдина гарантія того, що українці більше не гинутимуть в чужих загарбницьких війнах в далеких країнах.
 
Путінська війна в Україні – ще більш ганебна і безглузда, ніж радянська в Афганістані. За два роки повномасштабної війни з Україною росія втратила в 20 разів більше солдатів, ніж срср за 10 років в Афганістані.

Читайте детально матеріал про радянську пропаганду на сайтах місцевої влади  Що не так з «воїнами-інтернаціоналістами» від проєкту Брехунець.
 
Історик Вантанг Кіпіані наголошує, що «Ми виконали свій обов'язок» – це люта брехня. Жодного обов'язку нападати на інші держави і вбивати її громадян у солдат ЧА не могло бути".
 
«З відновленням нашої Незалежності ідеологічний водорозділ між провладними віп-афганцями та простим народом, який пройшов Афганську війну, збільшувався з кожним роком. Афганська номенклатура ревно служила Кучмі, Януковичу та їх партіям й водночас активно ділила квартири і машини від держави, натомість прості афганці брали участь в Помаранчевій революції, створили Афганську сотню під час Революції Гідності та всіляко допомагали і допомагають армії під час російсько-української війни.

Тож і сьогодні колишні номенклатурні афганці та їх ідеологічні прихильники залишаються, прости Господи, воїнами-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТАМИ і по факту є частиною радянсько-російського міфу про «героїчну допомогу СРСР братському афганському народу». Достатньо переглянути матеріали головної організації афганців, яка й досі у своїй назві зберігає «інтернаціональний дух», а серед керівництва низки областей – сумновідомих вчорашніх фанатів Януковича і Путіна та плакальників за величним радянським минулим.
 
Вони й сьогодні молитимуться у храмі московського патріархату, який освятив російську орду військового злочинця Путіна у війні проти українського народу. І найсумніше, що біля головного памʼятника афганцям, до якого сьогодні принесуть квіти памʼяті кияни, вони прочитають фрагмент із російськомовного вірша Сєргея Говорухина, сина відомого українофоба і путініста Станіслава Говорухина?!
 
Переконаний, що радянсько-російський міф, а точніше пропагандистська брехня про «интернациональний долг» повинна нарешті залишити територію України, починаючи від назв організацій і закінчуючи написами на памʼятниках. Вже давно настав час зупинити фінансову підтримку афганської віп-номенклатури, яка більш 35 років паразитує на «героїзмі так званих воїнів-інтернаціоналістів радянської армії в Афганістані».
 
Водночас держава повинна поважати родини загиблих афганців і тих, хто отримав поранення й пройшов через випробування тією війною. Бо сотні тисяч молодих українців не по своїй волі стали заручниками і жертвами афганської авантюри московських старців (через радянсько-афганську війну пройшли не менш як 160 тисяч українців, понад 3 000 із них загинуло, а біля 11 000 – отримали поранення).

І спеціальні слова подяки та підтримки моїм афганським побратимам, які нині передають свій досвід молодим воїнам ЗСУ та допомагають своєю волонтерською працею наближати перемогу над російською ордою країни-терориста військового злочинця Путіна!» - написав у своєму блозі політик Микола Томенко, який понад два роки служив в Афганістані.
 
Коментар
21/04/2024 Субота
20.04.2024