Маленький жест солідарності: як українці відкрили пункт незламності в знеструмленому Берліні

Українці організували у Берліні пункт незламності, щоб допомогти людям, які у холодну пору залишилися без електрики через теракт.

Блекаут в частині німецької столиці стався унаслідок підпалу кабелів, відповідальність за це на себе взяло ультраліве радикальне угруповання.

Біженці з України, які заснували у Берліні громадську організацію AdlerA, не могли залишитися осторонь та відчинили свої двері для всіх, хто потребував допомоги.

Про те, як досвід життя із блекаутами раптом знадобився українцям в Європі та як AdlerA гуртує молодь в Берліні – програмна директорка організації Оксана Орел розповіла журналістці Район.Закордон.

«Хотіли долучитися чим можемо»

Підпал електричних кабелів, який стався вранці 3 січня, залишив понад 45 тисяч домогосподарств Берліна без струму на понад чотири з половиною доби – саме тоді, коли температура опускалася до мінус 6 градусів.

За інформацією Tagesspiegel, пожежа сталася на кабельному мосту через канал Тельтов поблизу теплоелектростанції Ліхтерфельде.

На інтернет-платформі Indymedia з'явилося повідомлення від ультралівого радикального угроповання під назвою Vulkangruppe, які взяли на себе відповідальність за теракт. Вони назвали підпал «суспільно корисною акцією» та заявили про протест проти використання викопного палива і розширення газових електростанцій у Німеччині.

«Для берлінців це дуже великий стрес, тому що тут людей за два-три тижні попереджають про те, що світло буде вимикатись», – пояснює одеситка Оксана Орел.

Перехожі стоять у світлі пожежної станції під час відключення світла на південному заході Берліна. Фото dpa

Тому українці, які розуміють важливість об’єднання у кризовій ситуації, відчинили двері Українсько-німецького центру AdlerA e. V. для всіх охочих.

«Ми перебуваємо якраз в районі Штегліц-Целендорф, де зникло світло, але не потрапили в цю халепу так сильно. У нас просто від ранку до обіду суботи не було телефонного зв’язку і інтернету. Вже в обід почали приходити повідомлення про те, що склалася серйозна аварія з електрикою. Протягом доби ми спостерігали, як розвиваються події і в неділю ухвалили рішення, що ми могли б бути корисними», – пригадує жінка.

Оголошення AdlerA. Фото з соцмереж

Переважно центр відвідують саме вихідці з України, однак скористатися допомогою могли і їхні друзі чи знайомі.

Вона додає, що у центру немає ані генератора, ані можливостей приймати людей на ночівлю, але там люди можуть зігрітися, випити теплих напоїв та зарядити гаджети. Рішення організувати своєрідний пункт незламності називає свідомим, адже українські біженці в Берліні знають як це – опинитися в складній ситуації. Вони щодня чують ці історії від своїх близьких, які залишилися в Україні, та стежать за новинами з дому.

«Зробити таке місце комунікації й підтримки для нас по суті нічого особливого не вартувало», – додає Оксана.

За її словами, німці добре знають як реагувати на такі кризи, адже сама пригадує, як майже чотири роки тому там зустрічали величезну кількість біженців з України.

«Фактично за добу тоді розгорнули неймовірно круті умови для перебування людей. Німці вміють об'єднуватись, але в цьому великому професійному досвіді людяності, який мають вони, ми би також хотіли брати невеличку участь і долучитися тим, чим можемо», – розповідає українка.

У Берліні справді швидко почали реагувати на блекаут та його наслідки: сенат створив кризовий штаб і 5 січня офіційно оголосив надзвичайну ситуацію. До ліквідації наслідків залучили Бундесвер: військові доставляли дизель для генераторів, допомагали будинкам літніх людей і розгорнули польові кухні.

У місті відкрили пункти обігріву, безкоштовні басейни з душовими, церкви й громадські центри приймали людей на ночівлю та давали можливість зарядити пристрої. Понад 160 готелів долучилися до програми «Berliner Hotels für Berlinerinnen und Berliner», пропонуючи номери за собівартістю, а у сенаті пообіцяли компенсувати витрати постраждалим мешканцям.

Електропостачання в місті відновлювали поетапно. Повністю ситуацію владнали ввечері 7 січня, на день раніше ніж прогнозували.

За оцінкою експертів, це був найдовший блекаут у Берліні з часів Другої світової війни, який продемонстрував вразливість критичної інфраструктури міста.

Жінка у шелтері під час відлючення світла на південному заході Берліна. Фото dpa

AdlerA: прихисток для молоді в Берліні

Українсько-німецький центр культури, освіти, розвитку та дозвілля AdlerA, орієнтований на молодь, створили українці, які виїхали до Берліна через російське повномасштабне вторгнення.

Там діти та підлітки можуть відвідувати танцювальний гурток, суботню школу та академію футбольного клубу «Шахтар».

Спершу його основними учасниками були біженці, однак за останній рік до них доєдналися і діти діаспорян.

«Це діти, які народжені тут в другому, третьому поколінні. Їхні батьки вже мають німецьке громадянство й до цього вони себе, можливо, не ідентифікували як українців, але зараз для них це стало дуже важливим. Тут усі педагоги, вихователі й тренери спілкуються з дітьми винятково українською, тож для них це ще й мовна практика», – каже Оксана Орел.

Українсько-німецький центр культури, освіти, розвитку та дозвілля AdlerA e.V. Фото надане Оксаною Орел

Оскільки Берлін – багатонаціональне місто, в центрі працюють і з молоддю з Німеччини, вихідцями з Сирії чи Туреччини.

«Загалом це називається берлінська молодь, берлінські діти. Тут не вирізняється національність. Місто дуже мультикультурне і ми відчуваємо підтримку з всіх боків і не почуваємося вигнанцями через те, що ми біженці».

Вирізняється центр тим, що працює допізна. Якщо німецькі заклади зачиняються рано, то AdlerA продовжує роботу до 21:00 чи іноді навіть до 22:00, адже молодь потребує спілкування.

Танцювальний гурток. Фото з соцмереж

Серед майбутніх проєктів організацї – створення молодіжної академії, яка допомагатиме українській молоді інтегруватися в робочий ринок Німеччини.

«Чотири року тому молоді люди, які приїхали сюди підлітками, ще не мали планів. Зараз вони вже закінчують старші класи і шукають для себе можливості подальшої реалізації. Ми ставимо перед собою мету сформувати для них профорієнтаційну академічну форму, де вони могли б підтверджувати свої бажання, навички і можливості через офіційну акредитацію, легалізацію і далі працевлаштовуватись не тільки в Європі, але й в Україні», – пояснює директорка.

Футбольна академія. Фото з соцмереж

Вона наголошує, що шлях України лежить до Європи, тож молодим українцям важливо впевнено почуватися в цьому середовищі.

Свої ідеї AdlerA презентуватиме і в першому Українському хабі від Міністерства соціальної політики та єдності України, який невдовзі має запрацювати в Берліні.

***

Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.