Данія базує, Польща «святкує геноцид», Урсула під ударом: подкаст «Що там у ЄС?»

На Фейсбук-сторінці «Район.Закордон» Юрій Конкевич коротко підсумував головні події тижня у Євросоюзі.

Теми подкасту:

• Данія розпочинає шестимісячне головування у Раді ЄС. Що чекати Україні?
• Україна та ЄС домовились про нові умови торгівлі.
• Президентка Єврокомісії відбиватиметься від вотуму недовіри у Європарламенті.
• Польща почне перевірки на кордоні з Німеччиною та Литвою і встановила день памʼяті «жертв геноциду вчиненого ОУН та УПА».

Як Данія керуватиме в Раді ЄС

Данія з 1 липня розпочала шестимісячне головування у Раді ЄС під гаслом «Сильна Європа у мінливому світі».

Наступні пів року ця країна буде координувати порядок денний і модерувати ключові переговори між 27 державами-членами ЄС.

Данія декларує намір перевести санкції проти Росії у нову фазу.

Заявлений фокус – перекрити канали, які й досі дозволяють Москві заробляти на нафті, газі та транспортуванні енергоносіїв попри всі ембарго.

Данія обіцяє чинити максимальний тиск на Угорщину, яка блокує вступ України в ЄС. Данці вже пропонують ЄС призупинити право голосу Угорщини, оскільки Будапешт блокує вступ України до союзу.

Міністерка у справах Європи Марі Бʼєрре сказала, що блок повинен розглянути питання про обмеження доступу до фондів ЄС для країн, які порушують європейське законодавство.

І данці готові просунутися вперед у відносинах з Україною, Молдовою та країнами Західних Балкан, які почали переговори про вступ до ЄС.

Як торгуватимемо з Євросоюзом

Європейська комісія та Україна досягли згоди щодо оновлення угоди про вільну торгівлю після 6 червня, коли припинився так званий торговельний  безвіз – зона безмитної торгівлі.

Нові умови є компромісом: вони кращі за довоєнні, але не забезпечують повного спрощення умов торгівлі, що діяло з червня 2022 року. 

Що передбачає нова угода?

• Щодо найчутливіших для деяких європейських країн продуктів (цукор, м'ясо птиці, яйця та пшениця) збережено жорсткі обмеження на імпорт.
• Євросоюз повністю лібералізує торгівлю з Україною на сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік.
• Для більшості сільгосптоварів обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі за останні роки: вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес і ячмінну крупу. Це продукти, обсяг ввезення яких не особливо турбує європейських фермерів.
• Водночас угода дозволяє будь-якій стороні обмежувати імпорт, якщо він спричиняє серйозні порушення на ринку.
• Україна підтвердила зобов'язання продовжити адаптацію своїх стандартів до норм ЄС у сферах добробуту тварин та використання пестицидів. 

Очікується, що повне узгодження відбудеться до 2028 року, а остаточний варіант договору має бути затверджений країнами-членами в Раді ЄС, три з яких - Угорщина, Польща та Словаччина - запровадили і досі не зняли односторонні ембарго на українські агропродукти.

Якщо чинний режим триватиме до кінця 2025 року, то українські фермери ймовірно втратять 1,1 млрд євро, кажуть в Українському клубі аграрного бізнесу.

Вотум недовіри «королеві Європи»

Голова Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн зустрінеться з голосуванням щодо довіри у парламенті наступного четверга. Це вперше з 2014 року голові ЄК доведеться захищатися.

На цьому етапі голосування переважно символічне — більшість політичних груп уже дали зрозуміти, що голосуватимуть проти вотуму недовіри, — але воно підкреслює чимраз більший гнів щодо неї в Брюсселі.

7 липня відбудуться дебати, під час яких виступить фон дер Ляєн. Після цього відбудеться дискусія, в якій лідери політичних груп висловлять свої погляди.

Лист про вотум недовіри подав румунський депутат правого спрямування Георге Піперя. Він обурився тим, що президентка ЄК порушила правила прозорості, коли відмовилася надати особисте листування з гендиректором Pfizer про постачання вакцин у 2021 році. Листування стосувалося постачання вакцин до Європи в розпал пандемії коронавірусу.

Попри те, що соціалісти та ліберали в ЄП звинувачують фон дер Ляєн у співпраці з ультраправими з метою розмивання «зелених» реформ, центристська більшість ЄС не має великого бажання підтримувати вотум недовіри.

Якщо вотум недовіри буде схвалено, це призведе до відставки всієї Комісії та запустить складний процес призначення 27 нових європейських комісарів.

Польща «святкує геноцид» і починає перевірки на кордоні з ФРН

Польща офіційно встановила день памʼяті «жертв геноциду вчиненого ОУН та УПА». 2 липня президент Анджей Дуда підписав закон, про встановлення 11 липня Національним днем пам'яті поляків – жертв геноциду, скоєного ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки".

Цей закон за кілька днів після 2 туру виборів Президента Польщі схвалив Сейм. У ньому стверджується, що українські націоналістичні формування, які діяли на територіях нинішньої західної України, "вчинили над польським населенням злочин геноциду".

Тоді у червні українське МЗС виступило із заявою, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям — серед поляків. Оскільки ворог у нас спільний — путінська Росія.

На офіційному рівні Варшава замовчує злочини Армії Крайової. Наприклад, польська влада не визнає масове вбивство українців у Павлокомі або Сагрині, як воєнні злочини.

Інша новина з Польщі: прем'єр Дональд Туск заявив, що з 7 липня Польща запровадить тимчасовий контроль на кордонах з Німеччиною та Литвою.

Цей крок відбувається через зростання напруженості щодо нелегальної імміграції в межах європейської зони вільного пересування.

Варшава підозрює, що Німеччина відправляє до Польщі нелегальних мігрантів, а з Литви до Польщі проникають нелегали, відправлені з Білорусі.

Польські перевірки аж ніяк не стануть винятком у європейській зоні вільного пересування: станом на 1 липня 11 з 29 країн Шенгенської зони, включаючи Австрію, Францію, Німеччину, Італію та Нідерланди, повідомили  Європейську комісію про плани відновлення прикордонного контролю.

Цей список ще не включає Бельгію, яка минулого місяця оголосила про запровадження «в'їзного контролю» протягом літа з метою зупинити нелегальну міграцію.