Хто шукає, той знаходить: як залучають та розподіляють кошти від міжнародних донорів на рівні держави, регіону, громади

Під час війни міжнародна допомога має критичне значення для українців. Вона включає фінансову, технічну та гуманітарну підтримку від країн-донорів та організацій.

Проте не всім зрозуміло, як вона формується, на яких умовах виділяються кошти та як вони розподіляються.

Редакція Район.in.ua вирішила пояснити, як це відбувається на рівні регіонів та громад.

Що таке міжнародна допомога і як вона працює

З часів Революції гідності міжнародна спільнота активно надає Україні військову, економічну та технічну допомогу. Такі міжнародні організації як Світовий банк чи Міжнародний валютний фонд оцінюють економічну стабільність, соціальні виклики та військові ризики, і визначають пріоритети допомоги.

На основі глобального аналізу розробляють конкретні програми – від гуманітарної допомоги до підтримки економічних реформ. Наприклад, на першому місці наразі стоїть відбудова зруйнованих регіонів, енергетична стабільність та підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Зі свого боку українська влада розробляє національні стратегії розвитку, щоб узгоджувати міжнародну допомогу з власними пріоритетами. 

Допомогу надають через гранти або кредити: гранти не потребують повернення, але вимагають звітності, кредити ж мають пільгові умови повернення. Часто донори вимагають співфінансування від України. Основні вимоги – прозорість, пріоритетність напрямів та регулярна звітність.

Фото з фейсбук-сторінки Відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради

Ключові донорські організації надають допомогу для покращення соціально-економічної ситуації в Україні.

Так у 2023 році USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) виділило понад 1,5 мільярда доларів на гуманітарну допомогу та довгострокові програми розвитку. А на початку жовтня 2024 року адміністраторка USAID Саманта Павер під час візиту до Києва повідомила, що агентство виділило 825 мільйонів доларів для підтримки енергетичної системи України на зимовий період. 

У 2022 році Європейський Союз виділив понад 3 мільярди євро, а у 2024 році започаткували програму Ukraine Facility, яка передбачає надання Україні 50 мільярдів євро впродовж 2024-27 років. 

У 2022 році Світовий банк виділив 4,5 мільярда доларів на термінову допомогу українцям, а у жовтні 2024 року схвалив новий системний проєкт в Україні LEARN з обсягом фінансування 415 мільйонів доларів.

Як залучають міжнародну допомогу на регіональному рівні

Кошти від міжнародних донорів на регіональному рівні зазвичай отримують через грантові заявки або участь у міжнародних програмах технічної допомоги.

«Найважливішим є пошук грантів і програм та підготовка проєктної пропозиції. За розгляд заявок та прийняття рішення про фінансування та за розподіл коштів на реалізацію проєктів відповідають безпосередньо міжнародні донори», – пояснює директорка департаменту економічного розвитку, зовнішніх відносин та з питань туризму і курортів Волинської ОДА Вероніка Бальбуза.

Пріоритетні напрямки фінансування визначають через стратегування, потреби громад, пріоритети міжнародних донорів та соціально-економічні показники.

Під час реалізації ревіталізації пам’яток історико-культурної спадщини у Луцьку. Фото з сайту Луцької міськради

У 2024 році у Волинській області почали реалізацію проєктів у сферах охорони здоров’я та довкілля. Це відбулось завдяки співфінансуванню від Європейського Союзу у межах Програми Interreg NEXT «Польща – Україна 2021-2027». На реалізацію виділили 841,9 мільйона гривень (з них грантових коштів – 729,7 мільйона гривень, власне співфінансування партнерів з Волині – 112,2 мільйона гривень).

Ключові цілі проєкту – «Здоровʼя» – 9 проєктів, спрямованих на реабілітацію, хірургію, лікування серцево-судинних захворювань, діагностику, створення нейроцентру  та «Довкілля» – 8 проєктів, що охоплюють запобігання надзвичайним ситуаціям, модернізацію каналізаційного колектора, будівництво мереж водопостачання та водовідведення, а також відновлення паркової інфраструктури.

Окрім того, проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надає Рожищенській, Любешівській, Володимир-Волинській, Боратинській, Горохівській, Ківерцівській, Вишнівській, Локачинській, Шацькій та Зимнівській громадам-партнерам міжнародну технічну допомогу.

У березні 2024 року підписали грантову угоду на закупівлю стаціонарної рентген-діагностичної системи на понад 3 мільйони гривень для Любешівської лікарні (процедура закупівлі триває), за сприяння японської програми КУСАНОНЕ.

Проєкт ГЕФ-ПРООН «Сприяння сталому тваринництву та збереженню екосистем на півночі України» має на меті впровадження екологічно свідомого тваринництва в Північній Україні. Він також включає відновлення осушених торфовищ та гідромеліоративних споруд (греблі, канали тощо). Проєкт охоплює 50 громад Волині.

У 2024 році для національних парків «Цуманська пуща», «Прип’ять-Стохід» та Шацького закупили обладнання. Ведуть підготовчі роботи до розробки інтегрованих планів землекористування для громад.

У 2023 році у Ківерцях, Ковелі та Луцьку реалізували заходи в межах програми «Підтримка ЄС для задоволення житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні». Проєкти зосереджувалися на відновленні та перепрофілюванні муніципальних будівель для розміщення ВПО. Для кожного проєкту виділили від 1,5 до 2,5 мільйона євро.

У Нововолинській громаді в межах проєкту «Житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та відновлення звільнених міст в Україні» (NEFCO) збудували два  багатоквартирних житлових будинків для проживання ВПО (щонайменше 100 квартир) та спортивного майданчика. Загальна кошторисна вартість – 7,1 мільйона євро.

Зі слів Вероніки Бальбузи, найчастіше проблеми виникають через довготривалі процеси узгодження та затвердження проєктів з державними структурами. А також відсутність достатньої кількості фахівців, які б могли правильно підготувати й реалізувати проєкти та процес звітування, який часто є складним і займає багато часу. Несприятливим чинником також є пошук коштів для забезпечення власного співфінансування відповідно до вимог програм та фондів міжнародної технічної допомоги.

Але попри все, на Волині є багато прикладів успішно реалізованих проєктів за кошти міжнародної технічної допомоги.

Наприклад, у рамках програми транскордонного співробітництва «Польща – (Білорусь) – Україна 2014-2020» реалізували кілька успішних проєктів:

1. «Нове життя старого міста: ревіталізація пам'яток історичної та культурної спадщини Луцька та Любліна». У Луцьку відреставрували вежу Чорторийських та єзуїтський монастир, а в Окольному замку відкрили музей-студію лицарства.

2. «Ефективна координація рятувальних заходів в Остроленцько-Сєдлєцькому субрегіоні та Волинській області». Створили тренувальні комплекси для підготовки пожежників, закупили пожежні машини та обладнання, а також провели спеціалізоване навчання для професійних пожежників і волонтерів.

Під час конференція по проєкту "Ефективна координація рятувальних заходів" . Фото з сайту ГУ ДСНС у Волинській області

«Окрім того, успішно реалізуються енергоефективні проєкти за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (НЕФКО). Соціально важливими стали також проєкти НЕФКО з надання житла для внутрішньо переміщених осіб. Хоча деякі ініціативи натрапляли на труднощі, всі вони дали цінний досвід, зміцнили партнерство та сприяли розвитку регіону», – наголошує Вероніка Бальбуза.

Як налагоджують міжнародну співпрацю у громадах

«Щоб подати заявку на отримання допомоги, громада обов’язково повинна мати стратегію», – пояснює керівниця Відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради, що на Рівненщині, Ольга Стецюк.

Стратегія показує унікальність громади, на що витрачаються кошти та йдуть податки, скільки є земель, які працюють комунальні установи та підприємства. На основі цього проводять SWOT-аналіз, щоб виявити сильні та слабкі сторони громади, і визначають пріоритети розвитку.

В Острозькій громаді орієнтовно 52 проєктні картки, кожна з яких – маленький зжатий проєкт, який відповідає одному пріоритету розвитку громади. 

«Тенденції свідчать про те, що для того, щоб громада могла залучати кошти міжнародних чи всеукраїнських донорів потрібне якісне партнерство – громада, влада та бізнес або громада, влада, і громадянське суспільство (громадська організація). Це часто є вимогою конкретних донорів», – каже Ольга Стецюк.

Активні громади шукають нові можливості для розвитку через різні платформи та соцмережі. Зокрема, проєктні менеджери й громадські організації використовують платформи Гурт і Простір – вони регулярно оновлюють інформацію про гранти та інші програми підтримки, публікуючи актуальні пропозиції в соцмережах і на своїх сайтах.

Представники громад також активно беруть участь у форумах, конференціях і семінарах, де знаходять нових партнерів та обмінюються корисною інформацією.

Ольга Стецюк на одному із навчань.Фото з фейсбук-сторінки Відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради

«Особисто я відвідую практично всі можливі зустрічі та форуми, тому що там відбувається якраз таки неформальне спілкування, яке дає найбільше ресурсів для майбутніх проєктів, бо там люди діляться своїми успішними кейсами та досвідом», – пояснює керівниця відділу.

Також є великі програми, які заходять в громади через обласні державні адміністрації. Так багато громад долучились до Програми розвитку ООН або Ініціативи Мери за економічне зростання.

У 2022 році Острозька громада доєдналась до п'ятирічної програми USAID «Говерла». Для того, щоб стати частиною програми, потрібно було заповнити заявку та провести велику аналітичну роботу. 

У результаті лиш 10 з 64 громад Рівненської області стали переможцями та партнерами. Ця багатокомпонентна програма пропонує міжнародну технічну допомогу та навчання для працівників, громадського сектору і жителів, а також стажування для молоді.

Загалом громаді вдалось реалізувати багато навчальних проєктів, зокрема навчити бібліотекарів проєктному менеджменту. Також в Острозі відкрили Центр добра на базі дитячої бібліотеки для дітей ВПО. Відкрили кабінет психолога в Будинку школяра. Реалізували багато проєктів в Острозькій багатопрофільній лікарні й передали устаткування в ЛОР-кабінет, генератори, неонатологічне обладнання. 

В межах USAID «ГОВЕРЛА» громада отримала міжнародно технічної допомоги майже на 8 мільйонів гривень. Зокрема важку техніку – екскаватор, дробарку з причепом, освітлювальну вежу, пневматичне обладнання для ДПРЧ 17, одяг для рятувальників, офісне обладнання.

Техніка від міжнародних партнерів.Фото з фейсбук-сторінки Відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради

Також на підході сміттєвоз, 200 контейнерів для збору сміття, генератори, та інше обладнання, необхідне для комунальних установ в осінньо-зимовий період.

«Хто шукає, той знаходить», – наголошує очільниця відділу.

***

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.