У ще одній важливій для України державі громадяни йдуть голосувати. Грузини 26 жовтня роблять ключовий для своєї новітньої історії вибір. Виглядає це як «назад до Росії або вперед до Європи» – цивілізаційний вибір між свободою та тиранією.

У Грузії усе максимально зрозуміло та водночас незбагненно для українців.

Ось є партія влади «Грузинська мрія», яку тримає найбагатший грузин Бідзіна Іванішвілі, і яка грає на страху перед росіянами, чиї війська на відстані марш-кидка до Тбілісі. «Грузинська мрія» не вчора почала рух на зближення з московитами і копіює диктатуру Путіна, ухвалюючи закон про іноагентів, зачищаючи медіаполе та використовуючи риторику «традиційних цінностей». 

Але водночас українцям годі збагнути ступінь лицемірства проросійських сил у Сакартвело: як може настільки нахабно влада країни, у якої окуповано чверть території (Південна Осетія та Абхазія), відновити авіасполучення з окупантом, запустити сотні тисяч росіян до себе, а тепер ще й лякати людей війною з Росією, розвішуючи борди з картинками розбомбленої України та квітучої Грузії? І усе це прикривається риторикою про вступ до Євросоюзу, від якої «Грузинська мрія» не відмовилася.

Як це все сталося і чи є шанс звернути на світлу сторону історії, Район Закордон розпитав у головної редакторки впливового тбіліського медіа SOVA Марти Ардашелія.

Налякати …чоловічим молоком

– Марто, як і чому відбувався цей шлях зближення партії «Грузинська мрія» з Росією упродовж останніх років?

– Бідзіна Іванішвілі, почесний президент цієї партії, відразу заявив про те, що буде налагоджувати зв’язки з Росією – тут ми не мусимо літати у хмарах. Про те, що Грузія не буде каменем спотикання між Заходом та Росією, було заявлено одразу.

Звичайно, треба розуміти контекст того часу – був 2012 рік, дев’ятий рік управління Михайла Саакашвілі, який повільно ,але впевнено ставав авторитарним лідером. Люди вже хотіли позбутися його і відбулося протестне голосування: не за Іванішвілі, а проти Саакашвілі.

Бідзіна тоді зібрав навколо себе усіх опозиціонерів, які не могли самостійно дати раду Саакашвілі. Там були і ліберали, і консерватори, республіканці. Там були доволі впливові та авторитетні діячі.

Через деякий час Іванішвілі зрозумів, що треба «закручувати гайки» в країні, аби зберегти владу назавжди. І на цьому шляху він позбувся колишніх соратників. Так «Грузинська мрія» й прийшла до початкової ідеї зближення з росіянами. Звісно, офіційно про це заявлено не було й Іванішвілі та його прем’єр-міністри продовжили європейський курс Саакашвілі. Грузія отримала безвіз, підписала договір про Асоціацію з ЄС. Зараз Іванішвілі повністю втратив віру у свою популярність і мусить будь-яким способом залишитися при владі. Тому він моргає Кремлю: хлопці, допоможіть мені втриматися, а я буду вам максимально лояльним.

– Який портрет грузина – шанувальника «Грузинської мрії»? Якими є його переконання, вимоги до життя?

– Це дві категорії. Перша –  це великий і середній бізнес, який вже вирішив та поділив в країні. І їм не хотілося б якихось змін у владі, все йде добре у них. Грузія стала хабом для підсанкційних товарів і великий бізнес заробляє на торгівлі з Росією. Інша категорія – це маргінальні радикальні консерватори, які справді вірять у частину російської пропаганди «Грузинської мрії». Мовляв, Захід забере у нас все – релігію, ідентичність, цінності, мову…

Уявіть собі, що влада називає акції опозиції …прайдом, на кшталт маршів ЛГБТ-спільноти.

Водночас Іванішвілі на тверезу голову каже, що на акціях опозиції стверджують, що молоко чоловіка так само корисне немовлятам як жіноче. І це говорить найбагатша людина Грузії, яка має своїх людей на усіх важливих посадах в країні.

Бідзіна Іванішвілі

Іраклій Кобахідзе

Росіяни створили у Грузії «мініРашу»

«Великі міста «грузинська мрія» програє, але найкраща ситуація у них саме в столиці. У Тбілісі зосереджені усі гроші країни, усі бізнеси працюють зі столиці. Середній клас також живе тут і ці люди часто стають аполітичними та можуть вірити пропаганді про те, що у разі поразки партії влади в Грузії розпочнеться «війна Заходу проти Росії». Людям Іванішвілі вдалося розкрутити історію «другого фронту» і навіть критики влади у це повірили. А Грузія продовжує бути дуже бідною країною. Попри економічне зростання, яке відбулося переважно в кишенях росіян, що приїхали сюди після 2022 року. Вони все купили тут своє, створили власну інфраструктуру. Вже не орендують житло, не ходять до грузинів на ринки, до наших барберів, – розповідає Марта.

– Як вони загалом поводяться і як змінилося ставлення до них?

– Грузини або демонстративно проти росіян, або хоча б мовчазний ігнор їм виказують. Ми рідко дізнаємося про якісь побутові сутички, але якщо є хамство, чим вони відомі у світі, то часто їм вказують на місце у ввічливій формі.

Я була свідком комедії, коли росіянин у Будинку юстиції не хотів принципово відповідати оператору англійською мовою. Він буцімто не розумів фразу electronic photo і вимагав розмовляти з ним російською. Але оператор з кам’яним обличчям 10 хвилин наполягала саме на «електронік фото».

До речі, більшість грузинської молоді російської не знають і вчити не хочуть. Тому росіяни живуть у нас власними спільнотами, вони не інтегруються.

– Чи вдалося цього разу грузинській опозиції об’єднатися, щоб протистояти проросійським силам?

– Загалом у мене враження, що у тих людей, які чітко знають, що не віддадуть голос «Грузинській мрії», немає упевненості кого саме підтримати у таборі опозиції. В опозиції зараз три коаліції плюс ще одна партія. Частина опозиціонерів все одно конкурують між собою, а не з «Грузинською мрією». Підсумок дуже і дуже невизначений.

Історія з бордами – це про совість

– Чи задоволена опозиція підтримкою Заходу? Наскільки сильними були сигнали владі у Тбілісі, аби вона не відходила від демократії?

– Грузини часто вважають, що якщо з ними ввічливо розмовляють, то, найімовірніше, це слабкість. А от якщо хтось, як Путін, б’є кулаком по столу і погрожує, то він крутий і сильний. Захід довго розмовляв з нашою владою як партнер, тобто не поводився як пахан, перемовлявся так, як звик – цивілізовано.

Але останнім часом ЄС змінив манеру комунікацій. Вже не кажуть, що «ми рекомендуємо вам провести реформу судової системи», «ми б хотіли, щоб ви провели чесні вибори, щоб це не загрожувало безпеці та євроінтеграції вашої країни». Але говорять нині чітко: «Ви або з нами, або ніколи не станете частиною ЄС», бо у нас зараз є воля до розширення і двері відкриті. Але вони закриваються. Шкода, що так сталося запізно, бо у Європі часто не розуміли контексту пострадянських країн, де до влади приходять шахраї, сподіватися на чесність яких марно.

– Як так сталося, що Україна сьогодні – одна із тем виборів у Грузії?

– Загалом у нас на всіх виборах тема №1 – це Росія. Влада так і не змогла гарантувати країні надійне економічне майбутнє. Діти недоїдають, рівень освіти настільки низький, що п’ята частина школярів не розуміє смисл прочитаного. Тому усі партії будуть свої стратегії на образі ворога, навіть «Грузинська мрія», не дивуйтеся.

Але зараз місце росіян посіла Україна, адже до неї прикута головна увага громадян. Навіть мій 9-річний син каже, що ви повинні виграти війну, бо це потрібно не тільки українцям, але і йому.

Питання України й того, як люди Іванішвілі його використали на виборах, – це про самолюбство грузинів. Коли «Грузинська мрія» робила усі ці ганебні заяви щодо України, вішала борди відповідні, то ніхто не вимагав від них відкрити другий фронт проти РФ чи негайно запровадити санкції проти Путіна. Усі розуміють, що за 40 км від Тбілісі стоять російські війська. Але влада могла б робити принаймні врівноважені заяви. Але в команді Іванішвілі вирішили прив’язатися до Москви.

Історія з бордами – прояв істерії. Питання безпеки для грузинів на рівні генетики, бо усі імперії створювали проблеми цій країні. Ми, умовно кажучи, вміємо лавірувати, але цього разу влада тицьнула людей носом у дилему: або «Грузинська мрія», або вас знищать. Це пробуджує протест, я не певна, що влада виграла з точки зору політтехнологій, не кажучи вже про питання совісті.

Читайте також: У Грузії проросійська партія використала для своєї передвиборчої компанії фото знищених міст України

– Поясніть для українців, чому ці вибори є ключовими для Грузії?

– Війна Росії змінила геополітику. Україна та Грузія багато років кричали, що хочуть бути в ЄС, а на них там дивилися як на божевільних родичів, які вночі ломляться у хату. У 2008 році ніхто в Європі не розумів суті війни в Грузії. Захід намагався звалити все то на Путіна, то на Саакашвілі, то на якихось сепаратистів і це був прояв боязні.

А зараз ціною життя тисяч українців ми маємо шанс стати більш захищеними, благополучними. Власне, ми маємо право жити в нормальних країнах. Тому ключова вимога: ви забираєте в нас майбутнє. У нас є багато дрібніших претензій – економіка, наступ на свободи, медіа… Але в глобальному сенсі нинішня влада втрачає історичну нагоду.

Читайте також: Грузинів лякають війною в Україні і налаштовують проти Зеленського: як працює роспропаганда у Сакартвело

• Допомогти в адаптації, інтеграції та пошуку ідентичності: як Український Дім у Тбілісі підтримує біженців з України

• Російська пропаганда поширює фейк про портрети Бандери у Грузії

Також дивитися:  

• «Наші люди не збираються вибачатися перед ворогом», – грузинський опозиціонер про заяву Іванішвілі
• Москва інформаційно окупувала Грузію