Не перейменували, а переклали: чому Южне стало всього-на-всього Південним

«В українському парламенті на третьому році повномасштабної війни з Росією не знайшлося голосів, щоб перейменувати міста Синельникове, Павлоград та Первомайськ. Натомість Южноукраїнськ (Миколаївська область) та Южне (Одеська область) депутати вирішили просто перекласти українською. Віднині це Південноукраїнськ та Південне. 

Вадим Поздняков, голова ГО «Світанок», співзасновник проєктів «Деколонізація.Україна» та «Мова.Харків», в ефірі «Вечірнього Району» назвав голосування в Раді максимальною ганьбою, адже йдеться не про деколонізацію, а про переклад. При цьому депутати проігнорували історичні назви цих міст. 

– Вадиме, одразу після голосування у Раді 9 жовтня ви назвали його максимальною ганьбою. Чому так вважаєте?

– На третьому році повномасштабного вторгнення нардепи не змогли збагнути потребу у деколонізації назв міст і залишили старі назви на честь росіян. Нагадаю, що перше голосування також було провалене і тоді депутати виключили зі списку саме ці п'ять міст.  Це ганьба, бо хтось думає про якісь вибори, електорат... Електорат уже давно тим часом звик до Кропивницького, Горішніх Плавнів, Чорноморська. Багато хто з українців уже не пригадає старих назв Бахмуту, Покровська чи Мирнограда. Повторюся – це величезна ганьба, що нинішні нардепи не здатні піти геть від російських назв. 

– Поясніть, чому була необхідна деколонізація назв Синельникового, Павлограда, Южноукраїнська, Южного, Первомайська і які нові назви пропонувалися парламенту?

– Назва Синельникового походить від імені Івана Сінєльнікова (1741–1788) – російського генерала й високопосадовця, поплічника Потьомкіна, який встановлював імперські порядки після знищення Запорізької Січі та Кримського ханства. Нардепам пропонувалося Ріднопілля – ця назва походить від історичної місцевості Ейгенфельд (Рідне поле) на території сучасного міста. 

Павлоград назвали на честь російського імператора Павла І. Пропонували назвати це місто на Дніпровщині Матвіїв – походить від історичної назви Матвіївка-Матвіївська слобода, де мешкали козаки Війська Запорозького Низового. 

Читайте також: Поки не Порт-Аненталь: як живе наймолодше місто Одещини

Абсурд, який показує бездарне ставлення до розуміння історичних взаємозв

Южноукраїнськ – зросійщена й аморфна назва-покруч. Історики пропонували чудову, як на мене, назву Гард. Це козацька фортеця Гард була центром Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького Низового. 

Так саме й Южне було зросійщеною назвою міста на Одещині. Усі чуло про Порт-Анненталь (від історичної назви місцевості). Анненталь (Долина Анни) – перша назва селища Нові Біляри, що поблизу нинішнього порто-промислового комплексу. Перша згадка назви Анненталь – 1850-ті роки. 

Щодо Первомайська, який славить «пєрвомай», то дискусії тривають, оскільки до більшовицького режиму тут існували три містечка: Голта, Богопіль та Ольвіополь. Останнє – це виразно імперська назва, частина загарбницького «Грецького проєкту» Єкатєріни ІІ. До 1770-х років на місці Ольвіополя існувала козацька слобода Орел. 

– Що далі по цих містах (які лишилися без нової назви)?

– Невтішні прогнози по Первомайську. Думаю, що ухвалять пропозицію місцевого депутата – Богославськ. А з Павлоградом та Синельниковим я думаю, що ми ще помучимося. Не впевнений, що ця каденція Рада перейменує їх. Найгірше, що голоси є, але Офісу президента треба дати відповідну вказівку своїм депутатам зі «Слуги народу». Мені здається, що там деяким і досі «какая разніца». А цих голосів якраз і не вистачило. Буде чітка команда – можна хоч завтра скликати сесію щодо цих назв. 

– У серпні-вересні пройшла хвиля хейту деколонізації з боку мерів, які були незадоволені тим, що ОВА відповідно до закону здійснили свої перейменування. А чи маєте статистику свіжу – які регіони у лідерах та аутсайдерах?

– Зі старими назвами залишилося ще кілька сотень населених пунктів. Це там, в тому числі де назви не відповідають стандартам української мови. І є ще 3-4 тисячі вулиць, до яких руки так і не дійшли. На жаль, навіть обласні адміністрації часто не впоралися із завданням. Кволою була й позиція Інституту національної пам’яті, інколи це можна назвати навіть імпотентною позицією. Був цілий список росіян, які нібито не підпадають під закон про деколонізацію. За логікою УІНП, навіть Лев Толстой не підпадає під колонізацію. Але працюємо далі. Доки процес не завершимо, у нас немає вибору. 

– Назвіть три постулати-тези, якими мають бути озброєні люди, що підтримують деколонізацію та дерусифікацію в Україні.

– Сприймайте це як прибирання в нашій хаті.Не забувайте, що роблять росіяни, окуповуючи наші території – ставлять свої пам’ятники, називають вулиці іменами своїх так званих героїв. Витискайте усе російське та московське, рухайтеся далі в українській історії.

Читайте також: Між трьома державами: історія перейменування Первомайська

Читайте також: Парламент провалив перейменування трьох із п'яти українських міст