Мовний бар'єр знижується, настав час іти працювати, – Європа змінює виплати українцям

Восени 2024 року відразу декілька країн Європи змінили правила призначення соціальних виплат українцям, які приїхали після повномасштабного вторгнення.

Поки не йдеться про відмову від гарантованих Євросоюзом умов тимчасового захисту, але про те, що в Європі і далі гнуть свою лінію: працездатні українці, як і всі, хто просить в ЄС притулку, мусять працювати, а не роками висіти на соціальних виплатах.

Німеччина змінює правила Bürgergeld

В Німеччині змінюють умови виплат соцдопомоги безробітним. Уряд погодив законопроєкт щодо жорсткіших вимог для УСІХ одержувачів соціальної допомоги (Bürgergeld).

Реформа спрямована на якнайшвидший вихід на роботу тих, хто ще не працює. Це глобальний проєкт, не тільки для українців – він і для німців, і для сирійців чи афганців.

Закон передбачає, що ті, хто без поважної причини відмовляється від запропонованої роботи або навчання, протягом трьох місяців отримуватимуть на 30% менше грошей (одинокі особи/самотні батьки – 563 євро, сімейній парі на одного партнера – 506 євро; підлітки 14-17 років – 471 євро, діти 6-13 років – 390 євро).

Також на один місяць на 30% скоротять виплати і тим безробітним, які не з’являться на призначену зустріч із куратором до центру зайнятості.

За новими правилами, шлях до нового місця роботи може становити навіть 2,5 години в один кінець, якщо тривалість робочого дня не перевищує шести годин. Тобто, не погодитися вже не можна буде.

Але є бонус за працевлаштування: одна тисяча євро, якщо пропрацює рік після виходу з соціалу.

Заплановані санкції щодо одержувачів допомоги, які працюють нелегально. Центри зайнятості повинні повідомляти правоохоронним органам про своїх клієнтів, які, ймовірно, працюють і отримують соцвиплати. Іншими словами, спонукають «стукати», якщо є підозри.

Водночас зміни передбачають певні стимули для людей, які погано говорять німецькою. Роботодавці зможуть отримувати субсидії, якщо нададуть роботу біженцям, які погано володіють німецькою, а потім спрямують їх на мовні курси за фахом.

Міністр праці ФРН Губертус Галь так і сказав: «Мовний бар'єр знижується. Настав час іти працювати».

Якщо Бундестаг затвердить зміни до закону, нові правила набудуть чинності наприкінці 2024 року. Наразі у Німеччині працює приблизно 40% (рік тому 26%) українців, включно з неповним робочим днем (Minijob).

Австрія відкриває українцям необмежений доступ до ринку праці

З 1 жовтня громадяни України зможуть претендувати на отримання спеціальної карти RWR+, яка дає необмежений доступ до ринку праці Австрії. Вона дозволить залишатися в країні довше, ніж раніше передбачалося.

Для того, щоб претендувати на цей документ, українець мусить офіційно працювати на повну ставку і бути застрахованими протягом останніх двох років щонайменше 12 місяців.

Інші вимоги: договір оренди житла, дійсний закордонний паспорт, знання німецької мови на рівні A1 або диплом про вищу освіту.

Якщо все це є, карта RWR надасть українцям доступ до повного ринку праці в Австрії,  через 5 років можна подати на постійну посвідку на проживання в ЄС.

Утім, з отриманням карти усі соцвиплати, які пропонувала Австрія, будуть скасовані.

Тому для українців це шанс легально працювати і планувати своє майбутнє в європейській країні. Але з іншого боку – виклик, припиняються соцвиплати і мусиш забезпечувати себе самостійно.

Спеціальна карта RWR+

Норвегія обмежила приїзд українців з шести областей

Ця країна скасувала автоматичне отримання захисту для українських біженців із шести «безпечних» областей України.

«Особи, які приїжджають до Норвегії з районів України, які Директорат у справах іноземців (UDI) вважає безпечними, будуть підпадати під стандартні правила надання притулку», – йдеться в заяві Мін'юсту.

Відтепер українські біженці з Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Рівненської областей не будуть мати захисту в Норвегії автоматично, натомість їм буде надана реальна індивідуальна оцінка їхніх потреб у захисті. Ці українці можуть отримати відмову у наданні притулку. Нагадаю, Норвегія – не є членом ЄС.

У 2024 році серед загальної кількості українських біженців, які прибули до Норвегії, близько 10% становили мешканці «безпечних» областей.

Зміни у наданні захисту із 27 вересня стосуватимуться лише новоприбулих українців у Норвегії. Для тих біженців з України, які раніше отримали захист у Норвегії, змін не передбачено.

Читайте також: Норвегія змінила політику щодо надання захисту українським біженцям: що потрібно знати

                                     Польща демотивує частину українців

Польща змінила порядок нарахувань соціальних виплат для дітей від 12 до 35 місяців життя. З 1 жовтня 2024 року у Польщі почали приймати заявки на три нових види сімейних виплат у рамках програми підтримки родин. Наголосимо: це не єдина форма виплат українцям, хоч і суттєва.

Отож, новий формат фінансової підтримки родин орієнтований на активізацію батьків, покликаний заохотити їх швидше, ніж після трьох років декрету, виходити на роботу.

Зміни торкнуться й українських біженців. Якщо раніше українка, яка має тимчасовий захист (PESEL UKR) автоматично щомісяця отримувала 500 злотих на дитину віком від 1 до 3 років, а також, якщо офіційно працює, могла претендувати на 1500 злотих компенсації на ясла, то тепер залишається лише допомога у 1,5 тисячі злотих.

Польський уряд демотивує до приїзду на територію Польщі частину нових біженців.

На неї можна податися тільки, якщо мама працює і вона та її дитина мають безперервний статус PESEL UKR впродовж 365 днів.

І це проблема для новоприбулих. Якщо приїжджає мати з дитиною 2 років, то через рік очікування, щоб виконати ценз у 365 днів, ці виплати дитини вже не будуть стосуватись – вона буде старшою 3 років.

Інше питання: у який спосіб визначатимуть безперервне перебування на території Польщі. Часто у мережі писали про ситуації, коли людина виїжджала, втрачала статус UKR, повернула його, і, наприклад, умовно кажучи, два тижні, поки розбиралися, цього статусу не мала. Якщо цю ситуацію зарахують як таку, що статус був перерваний, то проблем буде більше. Поки усі в Польщі стежать, як новація буде виконуватися.

Виходить, що польський уряд демотивує до приїзду на територію Польщі частину нових біженців. Підтримка у 1,5 тисячі злотих для дітей до 3 років надаватиметься тільки тим біженцям, які давно перебувають у країні. Потенційний біженець знатиме, що почне отримувати на свою дитину цей вид допомоги тільки через рік.

Водночас варто зазначити, що нарахування допомоги у розмірі 800+ для дитини, яка ходить до польської школи (у тому числі українцям), не змінюються.

Дивитися також: Щоб Європа вижила, їй необхідні кризи та Україна: Портников, Грицак, Кулеба на Bookforum