Україна це шанс для Європи, – Портников, Грицак та Кулеба

На 31 Форумі видавців (Bookforum) у Львові цього року, як і в кілька попередніх, було менше суто торгівлі книжками, але більше інтелектуальних дискусій. 

Гостями Bookforum-2024 стали лауреати Нобелівської (Олександра Матвійчук), Пулітцерівської (Девід Ремнік) та Букерівської (Салман Рушді) премій, десятки літераторів та громадських діячів з 18 країн Європи. Журналіст та оглядач Район.Закордон побував на двох таких зустрічах. 

У Пороховій вежі дебатували публіцист та блогер Віталій Портников з істориком Ярославом Грицаком на зустрічі «Нова Україна у новій Європі» (присвята 70-річчю «Радіо Свобода»).

«Європа має стати динозавром»

Обидва інтелектуали зійшлися на думці про те, що нова Європа можлива тільки з Україною. Теза №1 у Портникова та Грицака спільна: Європа буде іншою залежно від підсумків війни Росії в Україні. Один з варіантів передбачає можливий крах демократії у Європі, адже політична сцена для цього готова – на континенті дедалі впливовішими стають крайні праві та ліві популісти. Для їхньої перемоги не вистачає тільки поразки України.

Але є й інший варіант: перемога України означатиме, що Москва забереться з континенту, де її впливу не було до поділів Польщі наприкінці 18 століття. Кордони Європи стануть фактично кордонами України, а політичному терміну Євразія прийде кінець.

«Україна це шанс для Європи, а Європа – це шанс України. Історія Європи – це історія криз, з яких вона виходила сильнішою, так має статися й нині», – вважає Грицак.

Для того, щоб Європа могла втриматися як геополітичний гравець, вона повинна мати кризу. Відчуття тріумфу після повалення СРСР розслабило континент останні 20-30 років.

«Історія Європи – історія безконечних криз, починаючи з падіння Римської імперії. Але більшість з них закінчувалися розв’язкою, яка давала поштовх. Європа знаходила сили переродитися і ставала не Старою, а новою Європою. У світі, де панують динозаври, єдиний спосіб вижити – це стати динозавром, грати на тому ж полі, що США та Китай», – розповів історик.

Це означає розширення Європи. Було три країни для цього – Туреччина, Україна та Білорусь. Туреччину Європа втратила, Білорусь невідомо де, але там усе вирішиться залежно від результату війни. А Україна – є не проблемою, а частиною розв'язки для Європи. Включення України – є розв'язанням європейської кризи, частиною побудови нової Європи.

Свобода vs безпека

Віталій Портников назвав війну Росії проти України – останнім зіткненням демократії та диктатур. Після падіння СРСР та переформатування Китаю з комуністичної планової деспотії виявилося, що ринкові демократії не можуть існувати в одному світі з ринковою деспотією. Натомість планова диктатура уживається з ринковою демократією.

Тепер таке співіснування закінчилося, тому це глобальний конфлікт, де вирішується, хто нав'яже свої правила гри. Деспотія зрозуміла, що вона сильна, коли використовує ринкові методи.

Невипадково, що після України це перейшло на Близький Схід. Ізраїль – це єдина реальна демократія в регіоні, а не диктатура. Якщо не буде Ізраїлю, то не буде не просто держави євреїв, а не буде успішного прикладу демократії на Близькому Сході.

Тому нинішня війна – це питання того, чи здатна демократія в усьому світі себе захистити: 

«Частина людства нині обирає цінності свободи, частина – власну безпеку, зараз відбувається остання битва демократії та диктатури, щоправда, у формі ринкової демократії та ринкової деспотії».

Портников вужче виокремив складність для України: 

«Істеблішмент розуміє, що йдеться про бажання свободи й цінностей та бажання безпеки, але обиватель дедалі частіше просто прагне безпеки».

Були питання і про те, як громадянам впливати на владу під час війни і якою буде політика після перемоги.

«Терпіть! Ви ж хотіли цього експерименту, коли обрали у 2019 році людей, які принципово асоціювали себе людьми поза політикою», – традиційно експресивно та уїдливо відповів Портников. 

Чинників силою вплинути на владу, яка може помилятися під час війни, наразі немає, але після неї українці поділяться на тих, хто піде у владу та політику, і тих, хто буде їм допомагати не схибити.

Грицак додав, що під час війни українці мусять зберегти настільки сильне суспільство, щоб мати запобіжник «проти ідіотів» після перемоги. Інше важливе завдання: повністю вийти з російського простору.

Перша поява Кулеби після відставки

Під час Bookforum ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба уперше після відставки вийшов на люди. В Українському католицькому університеті він презентував збірку «Війна і нові горизонти. Лідери думок про сьогодення й майбутнє України і світу».

Це 23 есе. Їх, крім ексміністра, написали Борис Джонсон, Жозеп Боррель, Сергій Плохій, Тімоті Снайдер, Енн Епплбаум та інші. Кулеба сам обдзвонював авторів, писали есе у першій половині 2023 року. Наприкінці зустрічі він визнав, що прогнози авторів сьогодні могли б бути дещо іншими, ніж після звільнення Херсону та підготовки до наступу 2023 року.

Окрім наративів есе, були цікаво почути від ексміністра інсайди міжнародної політики. Він каже, що і в Африці, і у США, і в Європі переконані: Росія – не імперія. А це світоглядна помилка, яка не дозволяє правильно подивитися на корені війни.

«Це війна на знищення, тому єдиним пріоритетом – є виживання української нації і держави. Ніщо інше не має значення», – сказав Кулеба.

Він пригадав, як на початку вторгнення 2022 року найкращі розвідки прирекли Україну, давали нам максимум 72 години. У Кулеби два з половиною роки тому питали, як довго протримається Україна, а зараз питають, як довго ми протримаємося в Курській області.

Інший важливий меседж дипломата: 

«Головне, щоб ми вірили самі в себе. Якщо ми не віримо самі в себе, то не можемо вимагати, щоб хтось інший вірив у нас. Мир буде дуже складним. Я не знаю, коли закінчиться війна, але ми обовʼязково переможемо. Ми маємо всі шанси розірвати зачароване коло історії – це може бути перша війна в історії, за результатами якої ми не втратимо державність».

Читайте також: Щоб Європа вижила, їй необхідні кризи та Україна: Портников, Грицак, Кулеба на Bookforum