Працював за 30 кілометрів від кордону з Росією: лучанин розвиває бізнес агродронів в Україні

Лучанин Олександр Левчук багато років займався логістикою, керував логістичними комплексами. Але два роки тому розпочав новий бізнес – із надання послуг аграрних дронів. 

Агродрони на Волині – інновація для сільського господарства. Однак фермери у східних та південних регіонах України вже давно активно користуються цією технікою, яка дозволяє обробляти поля швидше, дешевше та ефективніше. 

У чому переваги дронів-обприскувачів у сільському господарстві, як українські спеціалісти їх вдосконалили та чому Олександр хоче розвивати агросектор саме на Волині, він розповів для видання Бізнес.Район.

Просто подобалося літати 

Лучанин зацікавився звичайними дронами ще десять років тому, коли їх купували лише для аерофотознімання або фільмування весіль. 

«А мені просто подобалось літати. Я брав молодшого сина, і ми любили дивитися, це була наша розвага і хобі», – пригадує він.

Тож коли у логістиці досягнув усього, що міг на рівні Луцька, то подумав змінити сферу. А, як-то кажуть, найкраща робота – це захоплення, тож подумав, що може і літати, і на цьому ж заробляти гроші. 

Розпочинав з одного екіпажу – двох агродронів і супутнього обладнання. Також обов'язково має бути автомобіль для їх перевезення.

Це сталося два роки тому, коли вже розпочалася повномасштабна війна.  

Разом із братом заснував компанію «ЛевСмартАгро».

«Брат у мене літає, і тесть мого брата – один із пілотів. Часто кажуть не залучати родичів до спільної справи, а в мене навпаки – з ними комфортно, я їм довіряю», – каже Олександр.

Автомобіль для перевезення агродронів/ Фото з особистого архіву Олександра Левчука

Наразі у нього є вже два екіпажі.

Вартість одного агродрона складає від 500 тисяч до трьох мільйонів гривень. 

Їх купували в Україні – співпрацюють з компаніями, які є офіційними постачальниками. Зокрема з найбільшим в країні імпортером та дистриб’ютором провідних світових виробників дронів «Drone UA», співзасновником якої є Валерій Яковенко.

«ЛевСмартАгро» є їхнім офіційним дилером у західному регіоні України та має сервісний центр.

Луцька компанія не тільки працює на агродронах, а й встановлює системи автопілота на стару техніку.

Нова сільськогосподарська техніка, наприклад, «Джон Дір» оснащена сучасною автопілотною системою, за допомогою якої робить правильні колії. А трактори «МТЗ» чи «ХТЗ» цього не мають. Але існують спеціальні комплекти автопілотів, які можна на них встановити.

«Ці автопілоти допомагають будувати рівні колії та правильний і найбільш вигідний маршрут, тому що це теж дуже важливо. Бо в старішої агротехніки шалений розхід дизеля», – пояснює агроспеціаліст.

Переваги агрокоптерів для фермерських господарств

Агродрони відрізняються від звичайних у першу чергу розміром. Розмах їхніх гвинтів – до двох метрів.

За допомогою агродронів можна висівати рідкі та гранульовані добрива, сіяти дрібнонасіннєві культури.

Основна перевага – вони замінюють самохідні або причіпні обприскувачі. 

«Самоходка» коштує від 100 до 500 тисяч доларів, це здоровенна «бандура» з величезними високими колесами. Окрім того, що вона дуже дорого коштує, то ще працює на дизелі, використовує просто шалену кількість води та потребує операторів, які будуть управляти цією наземною технікою», – пояснює Олександр Левчук.

Він каже, що в багатьох вітчизняних фермерів або немає фінансової можливості купити «самоходку», або вже зараз виникають проблеми з працівниками.

А дрони якраз є чудовою альтернативою самохідних або причіпних обприскувачів.

Вони не роблять колій, натомість важка колісна техніка витоптує частину врожаю. Тільки на витоптуванні фермери втрачають 2-6% врожаю.

Суттєвою перевагою агродронів є те, що вони економлять велику кількість води. Особливо це актуально для посушливих південних та східних областей України. А після того, як росіяни підірвали Каховське водосховище, там із цим взагалі великі проблеми.

Також серед плюсів – ними можна проводити обприскування вночі та після дощу. Робити це наземною технікою проблематично.

Агрокоптер літає на батареях. Можна вставити акумуляторну батарею OZ, а можна заряджати від сонячних панелей чи генераторів (газових, бензинових або дизельних). Найшвидше заряджають дизельні генератори, радить Олександр. 

Агродронами розкидають трихограми й отруту від мишей

Сезон агродронів триває з другої половини квітня до першої половини жовтня. Але Олександр знайшов можливість працювати й не в сезон – агродронами розкидають отруту від мишей. Раніше це робили вручну або на апаратах літакового типу.

Ще однією послугою, яка має попит, є внесення біологічного захисту рослин – яєць трихограми. 

Трихограма – це спеціально виведений сорт мух, які з'їдають шкідливих комах і таким екологічним способом захищають сільськогосподарські рослини. Їх вносять на кукурудзу, озимий ріпак та озиму пшеницю.

«Яйця трихограми змішуються з манкою. Відразу, коли вони падають у ґрунт, починають їсти манку і розмножуватись. А далі з'їдають яйця «поганих» мух і комах. Вони живуть всього два тижні, але за цей час роблять свою роботу і щасливо помирають», – посміхається Олександр. 

Використання трихограми вигідне для фермерів і екологічно, й економічно, адже якісна «хімія» може коштувати сотні тисяч, мільйони гривень, а вартість трихограми – чотири тисячі гривень, внесення на один гектар – 80 гривень.

Агродронників, які займаються розкиданням отрути від мишей і внесенням трихограми за допомогою агродронів, в Україні не так багато. Компанія Олександра Левчука – одна з них.  

Для цього вони самостійно встановлюють спеціальні трихограмниці, виготовлені за допомогою 3D-принтерів, і потрібну електроніку. Вийшло таке українське ноу-хау.

Загалом уперше агродрони почали використовувати у Китаї – створили їх, щоб обприскувати рисові поля, затоплені водою.

«А українці вже і трихограму вносять, і трутку від мишей. Китайці навіть не знають, що дрони можуть вносити трихограму, там це не розповсюджено», – каже лучанин.

У плані агродронів Україна випереджає і Європу.

Але це тому, каже агроспеціаліст, що європейські фермери мають можливість купувати найбільш сучасну техніку та наземні обприскувачі за гранти від Євросоюзу і не мають проблем із людським ресурсом.

@user713975933561

 

♬ оригінальний звук - Агро Дрони

«Ми працювали на полі, де росіяни вбили комбайнера»

Уся робота з агродронами динамічна, тому не потребує офісу. 

«У нас бізнес і життя на колесах. Є замовлення – ми їдемо в поле. Я їздив сам у Коломию, Тернопіль, зрозуміло, по Волині. Ніс згорів за літо разів 20», – сміється Олександр.

Але за ці два роки також були робочі поїздки й за сотні кілометрів – працювали у Харківській, Сумській, Чернігівській областях.

Бо хоча агродроновий бізнес з’явився в Україні не так давно, але більш розвинений він саме на півдні та сході України. Зараз, на жаль, там не завжди буває безпечно, але українські фермери й далі займаються сільським господарством. 

«Ми літали на Сумщині за 30 кілометрів від кордону з Росією. Можливо ви чули, що в Сумах росіяни FPV-шкою вбили комбайнера, то це сталось якраз на тому полі, де ми працювали. Було видно, що там нічого немає – ні складу, ні окопів. А вони спеціально запустили дрон у комбайн, мої хлопці це бачили на власні очі», – розповідає підприємець.

Не зважаючи на такі небезпечні умови, один із найбільших в Україні агрохолдингів продовжує працювати й зробив тоді велике замовлення – пригнав з усієї України 20 екіпажів та 40 агрокоптерів.

«Я нашими людьми просто захоплююся. Там все розбомблено, купа погорілої техніки. Хлопці бачили прямо в полях згорілі комбайни. Постійні обстріли – то склад якийсь, то зерно. Для нас це новина, а для них це буденність, але фермери продовжують свою роботу», – каже лучанин.  

Дрони на фронт

Після повномасштабного вторгнення Олександр Левчук почав самостійно виготовляти й FPV-дрони для української армії. Тоді він вже знав будову дронів, а на онлайн-курсі від ініціативи Марії Берлінської «Victory Drones» навчився їх збирати. Хоча до цього, каже, навіть паяльника в руках не тримав.

Спочатку робив поштучно, відкладаючи кошти зі своїх прибутків. Але, оскільки попит на FPV-дрони просто шалений, адже на фронті їх ніколи не буває достатньо, щоб зібрати гроші на компоненти, лучанин вирішив зробити розіграш авто.

Учасником лотереї міг стати кожен, хто задонатив хоча б 500 гривень.

«П’ять-шість років я займався пригоном автомобілів з Америки, і усі мої вільні кошти на той час були в машинах. Я побачив, що в Рівному розіграли «Hummer». І подумав, що можливо більше коштів вдасться зібрати, якщо теж розіграю авто, яке в мене застрягло в Грузії», – каже Олександр. 

Воно коштувало близько 10 тисяч доларів, а завдяки розіграшу вдалося зібрати 13 тисяч доларів. За ці гроші він купив запчастини для дронів, а ключі від машини тоді дісталися жителю Києва.

Ще один автомобіль – електрокар «Nissan Leaf» – планує розіграти невдовзі разом із волонтерським штабом «Ангар».

Разом із переможчем розіграшу авто/ Фото з особистого архіву

Бізнес для ветеранів

Нещодавно Олександр Левчук почав безплатно вчити  пілотувати агродронами ветеранів. 

Він співпрацює із Рівненським центром зайнятості. Там купили дрон і теж навчають, але лише протягом чотирьох днів.

«За чотири дні нереально навчитися літати на агродронах, бо це інноваційна штука, в якої дуже багато функцій. Це не FPV-шка, де можна навчитися за тиждень. Це складний механізм, який треба освоїти. Тому що падіння агродрона обходиться дуже дорого», – стверджує підприємець.

До слова, найдорожчий ремонт коштував йому 42 тисячі гривень.

Олександр хоче навчати ветеранів, щоб вони робили свої екіпажі агродронів. Тому що замовлень зараз має більше, ніж може виконати. Хоча придбав уже два екіпажі, але не може задовольнити попит фермерів.

А багато ветеранів, які демобілізовуються, є пілотами FPV-дронів і вже володіють навичками пілотування.

«Зараз є багато грантів для ветеранів, тож вони можуть розпочати власний бізнес. Це перспективно і цікаво для них. Вони літають, роблять свою улюблену роботу, але спокійно, коли на голову нічого не падає. Екіпажів справді не вистачає. Я не можу взяти дуже велике замовлення, бо просто не виконаю», – зізнається волинянин.

Розвивати агросектор Волині

На Волині агродрони Левчука літали у фермерських господарствах «Романів», «Бауер-плюс», «Рать» Віктора Шумського, «Західний Буг» Миколи Юнака, що у Володимирі.

«Господарства дуже різні – від найменших і тих, у яких вже є техніка, але немає кого на неї посадити, до агрохолдингів, які просто економлять шалені гроші й кількість води. Тому що на Півдні, в Центральній Україні підвезти сотні тисячі літрів води до обприскувача – це проблема і витрати», – стверджує чоловік.

Тому частіше працюють із великими агрохолдингами з інших областей.

Хоча загалом попит є, каже Олександр, але багато фермерів, особливо на Волині, досі не вірять в агродрони й ніколи не використовували їх.

«В агрохолдингів є круті спеціалісти, найкращі агрономи, які все рахують і бачать вигоду від застосування агрокоптерів. А є господарства, які не вкладаються в техніку, в людей. Вони просто у відповідний час обробляють певну кількість якісної площі. Волинські фермери, навіть середні, не завжди роблять польові дослідження. З року в рік сіють однакові культури, збирають хороший урожай і нічого більше з цим не роблять. Не досліджують, як можна виростити ще більше, краще й економніше. Це дослідження потрібне саме на перспективу», – переконаний він.

Тому зараз лучанин також хоче розвивати напрямок агрономії й найсучасніших агротехнологій. 

Перспективним бачить навчання фермерів. Адже сьогодні у багатьох господарствах немає агрономів, ця професія стала не надто престижною.

«Можна просто літати й заробляти. Спочатку я так і хотів, але потім зрозумів, що можна піти набагато глибше. Тому в моїй компанії цього року з'явилася місія, вона виникла у процесі роботи, – щоб фермери отримали максимум результату за мінімум зусиль», – розповідає чоловік.

Олександр Левчук хоче їм із цим допомогти.

«Усі великі компанії в Україні працюють за відсоток економії із великими холдингами. Але їм не цікаво мати справу з маленькими фермерами. А мені цікаво», – каже він.

Олександр Левчук/ Фото з особистого архіву

За словами Олександра, Волинь і західна частина України мають відмінності в аграрній сфері. Агродрони в Одесі, Дніпрі, Полтаві літали ще п'ять років тому. Бо там більші площі, рівніші поля.

«На Полтавщині чи Харківщині фермер може мати 200 гектарів одним полем, а в нас немає таких полів. Є по пів гектара, по десять, по п'ять, бо тут річка, а там ліс. Для дрона це погано. Й агродронникам не вигідно їхати й витрачати день на Волині, якщо у східних областях можна за годину обробити 20 гектарів.

А я поїду, мені це цікаво і важливо. Тому що мій дід і прадід народився в Луцьку. Тому хочу це робити саме на Волині», – поділився планами Олександр Левчук.