Чи справді Угорщина не дружня до України країна: погляд зсередини
-
-
>
-
>
-
>
3976
52% українців вважають сусідню Угорщину не дружньою країною. Такі дані на початку 2024 року повідомила група «Рейтинг».
Причиною цьому, звісно, є зовнішня політика прем’єр-міністра Віктора Орбана, якого у нас називають проросійським і навіть другом Путіна.
Чи справді це так, та як ставляться до України звичайні угорці – дізнавалася під час своєї нещодавньої поїздки у Будапешт журналістка Оксана Федорук.
Вона відвідала столицю Угорщини завдяки стипендійному проєкту від медійної організації Internews. Там поспілкувалася з угорськими журналістами, українськими біженцями та громадою українців, які вже багато років проживають у Будапешті. Тож до вашої уваги – її розповідь від першої особи.
Орбан – від антикомуніста до друга Путіна
Цікаво, що молодий Віктор Орбан розпочинав свою політичну кар’єру у кінці 80-х з чіткою антирадянською позицією. Він прийшов у політику із гаслом: «Ми не будемо колонією».
Як розповіли мені у Будапешті, в той час угорці дуже не любили росіян і серед них навіть була поширена фраза: «Рускі, додому!».
Читати також: «Червона рута» в Будапешті: як живе українська громада в столиці Угорщини
У 2008 році Орбан засудив військове вторгнення Росії до Грузії, а сьогодні гальмує санкції проти російського енергетичного сектору, виступає проти фінансової та військової допомоги Україні.
Що ж сталося, пояснює журналістка угорського видання «444» Лілі Такач.
«Після економічного спаду та економічної кризи 2008 року він відчув, що світовий порядок змінюється, і головну роль у ньому відіграватимуть Росія та Китай. Тому він почав вибудовувати свої міжнародні відносини, зважаючи на них.
А остаточний поворот до Росії відбувся приблизно в 2014 році, коли угорський уряд несподівано оголосив, що другий реактор атомної електростанції «Пакш» будуватимуть російські компанії, що стало несподіванкою для всіх, навіть для урядових політиків. І експерти кажуть, що це був остаточний поворот Орбана до Росії, який не змінився, не зважаючи на анексію Криму в 2014 році та вторгнення у 2022 році», – розповідає вона.
Що важливо розуміти про Угорщину – це зовсім невелика країна, де всього 9,5 млн населення і майже відсутні природні ресурси. І вступ до ЄС не дав їм такого розвитку, як це сталося в Польщі чи у сусідній Чехії.
Останніми роками економіка Угорщини взагалі пішла на спад. Значно зросла інфляція і дефіцит бюджету.
Через економічні та політичні причини з 2014 року країну покинуло близько пів мільйона людей. До речі, своєю новою столицею вони жартома називають Лондон, куди переїхала значна частина угорців.
Ще до війни в Україні Угорщина найбільше в Європі споживала російських енергоносіїв. І відмова від дешевої російської нафти ще більше б вдарила по економіці.
Серед інших проблем – відсутність реформ, корупційні ризики, законодавство, спрямоване проти сексуальних меншин. Саме через це ЄС заблокував виділення Угорщині 22 млрд євро. Тож Україна стала розмінною монетою у політиці Орбана.
Хоча, будучи прагматичним політиком, Віктор Орбан здатний змінювати риторику залежно від обставин: для внутрішньої комунікації він говорить одне, для Брюсселя – інше, для Москви – третє.
Зокрема 9 червня в Угорщині пройшли муніципальні вибори, а також вибори до Європейського парламенту. Й Орбан зробив питання про те, що угорці повинні вибирати між війною і миром, одним з найбільших меседжів своєї передвиборчої кампанії.
За словами журналістки угорського фактчекінгового проєкту Lacmusz Сільві Немет, уся країна була обклеєна повідомленнями, що на кону стоїть війна або мир.
«Але зазвичай в Угорщині це просто використовується для того, щоб приписати труднощі, з якими ми стикаємося, ЄС, щоб не нести власної відповідальності за те, чому у нас така висока інфляція, чому економіка в руїнах і тому подібне», – каже угорська журналістка.
Фейки про війну в Україні
Щоб дискредитувати Україну і виправдати свою відмову надавати нам фінансову і військову допомогу, в проурядових угорських ЗМІ час від часу з’являється фейкова інформація.
Угорська журналістка Сільві Немет працює у фактчекінговому проєкті Lacmusz, який розвінчує такі фейки. Про найвідоміші випадки вона розповіла у коментарі для Район.Закордон.
За її словами, дуже часто проурядові ЗМІ поширюють фейкову новину, яка натякає на те, що Зеленський нібито пов'язаний з державною корупцією або зловживанням західними коштами.
«Вони стверджують, що Зеленський купив віллу в Єгипті або в Італії, або дружина купила Бугатті чи інші дорогі речі. Намагаються довести, що насправді всі пожертви і кошти, які надходять з ЄС в Україну, оскільки країна настільки корумпована, ніколи не будуть використані для тих цілей, які планувалися. А вони призначені для приватного використання, і здебільшого вигоду від них отримують ті особи, які є главою держави», – розповідає Сільві.
Одна з найпопулярніших перевірок фактів була присвячена схожій темі – про те, як зброя, надана Україні, зазвичай потрапляє на чорний ринок або в руки терористів чи мафіозних угруповань.
«Особливо влітку 2022 року ця тема була дуже представлена в проурядових ЗМІ. Вони стверджували, навіть використовували фальшиві кадри або маніпулювали фотографіями чи скріншотами з сумнівних джерел, і намагалися довести за допомогою цих фальшивих доказів, як, наприклад, ракета Javelin з'явилася в албанській вантажівці. Вони намагалися також показати фотодокази цього. Але як можна було побачити, це був просто контейнер зі зброєю, а люди розмовляли дивною українською мовою», – пригадує угорська журналістка.
Поїздка Орбана у Київ і Москву
Нещодавно Віктор Орбан вперше за дев’ять років відвідав Київ. А далі – Москву та Пекін. Він назвав це миротворчою місією.
Як угорські проурядові ЗМІ висвітлювали цей візит Район.Закордон розповіла детальніше журналістка угорського видання «444» Лілі Такач.
За її словами, вся урядова комунікація зводилася до того, щоб об'єднати ці візити. Не було візиту до України, а потім до Росії, ці візити були об'єднані в рамках миротворчої місії, що є дуже важливою термінологією в комунікації угорського уряду.
Ця тривала миротворча місія мала кілька етапів. Перший був у Києві, другий – у Москві, третій – у Китаї, четвертий – на саміті НАТО, п'ятий – візит до резиденції Трампа в Мар-а-Лаго. І шостий – в Румунії, де щороку відбувається з'їзд прихильників FIDES.
«Хоча не зовсім зрозуміло, який саме мирний план Орбана? Тому що на різних етапах цієї миротворчої місії він не виклав конкретного плану, як досягти миру. І дуже цікаво бачити, що насправді версії миру, про які він говорив, були досить різними на різних етапах цієї миротворчої місії.
В Україні, наскільки я знаю, він говорив про щось на кшталт поступового припинення вогню. Тоді в Росії він не мав можливості висловити свою точку зору, тому що там на 100% домінував Путін. І він просто слухав путінську версію миру або припинення вогню. Потім у Китаї він підтримав китайський мирний план, який повністю відрізняється від цих двох інших версій. Тож навіть якщо його запитують, який його план миру, ми не отримали жодної конкретної відповіді. Вони лише повторюють, що має бути негайне припинення вогню. І все.
Я думаю, що його поїздка в Україну була дуже швидко затьмарена його поїздкою в Росію, ще й тому, що вона трималася в таємниці перед нашими союзниками. Він не повідомив Європейський Союз про свою поїздку до Москви, що є проблемою, оскільки ми головуємо в Європейській Раді на ротаційній основі, і він не мав повноважень їхати до Росії і домовлятися про що-небудь з Путіним від імені президента. І це було трохи неоднозначно, тому що п'яте речення Путіна було про те, як він щасливий, що може вести дискусію з президентом Європейського Союзу, на що Орбан не мав жодних повноважень. І саме тому його так сильно критикував Європейський Союз», – пояснює Лілі.
Наразі миротворча місія Угорщини завершилася.
Закінчилася вона тим, що турне Орбана викликало критику з боку європейських інститутів. ЄС і Європарламент зажадали від Будапешта пояснень і бойкотують зустрічі, організовані Угорщиною.
Орбан і медіа
Видання «444», в якому працює Лілі Такач, створили після того, як одне з найбільших угорських медіа Index купив проурядовий власник. Багато співробітників вирішили звільнитися і створили власне незалежне видання.
За словами угорських журналістів, сьогодні 80 % медіа країни підконтрольні проурядовій партії FIDES і наближеному до нього колу людей.
Особливо це стосується регіональних ЗМІ, адже саме в регіонах знаходиться більша частина виборців партії. А в сільській Угорщині радіо, телебачення та газети залишаються найважливішими джерелами інформації для людей.
Контроль свободи слова – ще одна риса політики Орбана. Але це відбувається не за допомогою цензури й системи покарань, як у Росії, до прикладу, а завдяки сучасним ринковим інструментам.
Наприклад, незалежну друковану газету Magyar Hang змушені друкувати у сусідній Братиславі. Тому що угорські друкарні побоюються втратити державні контракти.
Так само незалежним ЗМІ проблематично знайти рекламодавців. Адже такі великі компанії, як автозавод Мерседес, мають певні державні субсидії і тому відмовляються купувати рекламу у незалежних медіа.
Минулого року в Угорщині прийняли так званий закон «про захист суверенітету», який дещо нагадує російський закон про «іноагентів». Після цього уряд створив орган захисту суверенітету, який займається своєрідним моніторингом тих ЗМІ, а також політичних кампаній, які отримують фінансування з-за кордону.
І зараз, у рамках цієї роботи, вони почали складати список ЗМІ, які, на їхню думку, беруть участь у певному розпалюванні війни або висвітлюють російсько-українську війну таким чином, що це сприяє ескалації ситуації. Тому вони планують уважно придивитися до фінансування медіа від будь-яких іноземних інституцій. У цей список потрапило і видання «444».
Але цьогорічні вибори до Європарламенту показали, що в Орбана з'явився новий суперник. Петер Мадяр – головний критик режиму Віктора Орбана. Його новостворена партія набрала 30% відсотків голосів. Тоді як FIDES показав найгірший результат за два десятиліття.
Орбан – це не вся Угорщина
Говорячи про Угорщину, слід нагадати, що саме угорський парламент першим у Європі ще у 2003 році на офіційному рівні визнав Голодомор геноцидом, скоєним проти української нації. Тоді всі угорські депутати, присутні у залі, проголосували «за».
А також те, що Угорщина з 2014 року лікує українських військових у своїх лікарнях, передає ліки і медичне обладнання та оздоровлює українських дітей, які постраждали від війни.
Читати також: Угорщина передала медикаменти та медичне обладнання закарпатським лікарням
Після початку повномасштабної тисячі угорців допомагали українським біженцям на кордоні та на вокзалах Будапешта. Вони приносили їм їжу, одяг, ліки, давали житло.
Навіть деякі урядовці прийняли у свій дім українських вимушених переселенців або допомагали їм особисто.
Про це мені розповіла Речниця Української нацменшини в Парламенті Угорщини Ліліана Грекса. Вона пригадала, як вперше виступила перед угорськими депутатами на початку повномасштабної війни.
У своїй промові вона подякувала угорському народу за допомогу, а в кінці попросила час, щоб вшанувати тих українців, які загинули за свободу України. І тоді весь угорський парламент встав.
А про підтримку звичайних угорців може красномовно свідчити такий факт, що цього року 24 лютого, у другу річницю початку повномасштабної війни, українці організували ходу центром Будапешта. І до них приєдналися дуже багато угорців, навіть більше, ніж минулого року.
Хоча багато хто казав, що Будапешт – це ніби окрема країна в країні. Тут проукраїнський мер Гергель Корачонь і завдяки йому й досі проїзд у громадському транспорті для українців – безплатний.
Українська громада часто організовує в центрі Будапешта ярмарки, де збирають гроші для України. І їх дуже підтримують місцеві, особливо молодь. Хлопці-угорці купували вишиті сорочки чи футболки з українською символікою, бо хочуть підтримати Україну. Або, наприклад, один клуб для пенсіонерів на самому початку повномасштабної війни назбирав 100 тисяч форинтів і передав українцям.
І дуже багато разів я чула, що Орбан – це не вся Угорщина.
«Щодо України, думаю, дуже важливо бачити, що вона є супротивником Орбана. Але ви повинні знати, що це лише політичний супротивник. Тож він не націлений на українських біженців, які живуть в Угорщині. Не було жодних негативних коментарів на їхню адресу від жодного урядовця.
Ви можете прослідкувати, як він намагається визначити ворогів. Наприклад, Зеленський – ворог, а Україна – не ворог, це щось на кшталт опонента чи когось, з ким він не погоджується щодо багатьох речей. Але український народ в цілому, він ніколи не вважався ворогом. Ніколи», – стверджує угорська журналістка Лілі Такач.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
