Олімпіада у Парижі майже дерусифікована. Тепер час діяти українцям

Франція вшосте приймає Олімпійські ігри. До цього були літні ігри 1900 року у Парижі, зимові 1924 в Шамоні, літні 1924 у Парижі, зимові 1968 в Греноблі та 1992 в Альбервілі. Попри те, що французи, уже не раз приймали й організовували ці масштабні змагання, Ігри-2024 багато в чому будуть відрізнятися від того, що ми бачили раніше. Про всі новинки Олімпіади в Парижі, унікальні досягнення українців та навколоспортивні полії Ігор Спорт на Районі розповість у спецпроєкті «Олімпійський Район».

Олімпіада в музеї

Почнемо з початку. Тобто з відкриття. Уперше урочисту церемонію організували не на стадіоні, а на річці. Спортсмени на відкритті Олімпіади сплавлялися Сеною. Крім того, Ігри впродовж 26 липня – 11 серпня відбудуться на багатьох знакових історичних, культурних та спортивних об'єктах. 

Наприклад, у Версалі приймуть кінний спорт та сучасне п'ятиборство. Біля Дому інвалідів фінішуватиме марафон. На Марсовому полі гратимуть пляжний волейбол. Корти Ролан Гаррос, звісно, приймуть тенісний турнір. У Марсельській затоці змагатимуться у вітрильному спорті, на Таїті у Тихому океані – серфінгісти... Така собі «Олімпіада в музеї».

Безпека атлетів і глядачів

Особливу увагу під час Ігор у Парижі приділяють безпековій ситуації. Напередодні Ігор Франція посилила заходи безпеки. Спецслужби перевірили майже мільйон досьє для допуску до роботи і забанили 4,3 тис. осіб, включаючи волонтерів, працівників стадіонів, членів спортивних делегацій через ймовірність терактів та шпигунства. До речі, не потрапили на Олімпіаду і громадяни країн-агресорів Росії та Білорусі, які мали працювати як журналісти чи члени олімпійських команд інших країн.

До слова через безпеку участь у відкритті команд із США та Ізраїлю довгий час залишалася під питанням. Однак ці країни таки взяли участь у церемонії.

Згідно з даними Reuters, витрати на проведення Олімпійських ігор у 2024 році становлять близько 9 мільярдів доларів. Тільки 4,5 мільярди доларів витратили на побудову інфраструктури: місця проведення, олімпійське містечко та приміщення.

Детальніше – у першому випуску «Олімпійського Району».

До речі, про спортсменів без гімну й прапора. Так-так, ідеться про росіян. Їх у Парижі буде у 20 разів менше, ніж у Токіо (було 330, а нині 15). А білорусів у Токіо було більше сотні, а в Парижі 16. Отож, фактично МОК виключив Росію й Білорусь із Олімпійського руху та залишив за бортом міжнародного спорту. Вперше за 40 років Олімпійські ігри навіть не покажуть по російському телебаченню.

Як російські спортсмени потрапили в Париж

Попри це, представники країн-агресорів усе ж будуть на Іграх (крім командних змагань і офіційних представників). І теоретично вони можуть стати суперниками українців відповідно до сітки й календаря змагань. А ще (у випадку перемоги) отримають належні їм преміальні, з яких сплатять податок у російську казну, проспонсорувавши нову зброю, яка вбиватиме українців.

Це стало можливим після того, як у грудні 2023 року МОК затвердив правила проведення Олімпіади в Парижі. Тоді було визначено, що російські спортсмени можуть змагатися як приватні особи, але тільки якщо вони не є військовослужбовцями й не брали активної участі в так званій «спеціальній воєнній операції (СВО)». 

МОК балансує на тонкій грані: уникає покарання спортсменів, які не брали участі у війні, і водночас позбавляє Росію можливості використовувати цю подію для пропаганди. Те, що режим Путіна робив дуже активно. Згадаймо лише нагородження юніорського чемпіонату Європи з картингу у Португалії чи на етапі Кубка світу з гімнастики у Досі. Тоді російські атлети «відзначилися» зігуванням і демонстрацією символів, які супроводжували російське вторгнення в Україну.

Гарантувати, що «нейтральні» не повторять таких провокацій, ніхто не може.

Українські спортсмени на війні

Загалом же варто пам'ятати, що на війні загинуло майже 500 українських спортсменів і спортсменок. Незалежно від того, скільки було кандидатів на участь в Олімпійських іграх, це разюча втрата для спортивної спільноти. Та й нині на фронтах російсько-української війни чимало спортсменів, як-от, срібний призер олімпіади у Сіднеї гімнаст Руслан Мезєнцев, експерша ракетка України, багаторазовий учасник турнірів Великого Шолому Сергій Стаховський – зараз він майстер-сержант Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України.

Про спортивні санкції, «дірки» для російських спортсменів і те, як українці реагували на неспортивні вчинки опонентів – у випуску «Олімпійського Району».

До речі, українських спортсменів у Парижі матиме найменше представництво за всю історію виступів. Ми маємо ліцензії у 26 з 32 видів спорту. У Франції змагатиметься 140 українських атлетів.

Особливості підготовки українських олімпійців

Та навіть для тих спортсменів, які відібралися на Олімпіаду, підготовка до головного старту чотириріччя була не простою. Наразі за офіційними підрахунками понад 500 спортивних об'єктів пошкоджені або знищені, включаючи 15 баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки.

Часті повітряні тривоги, обстріли та відключення електроенергії значно ускладнили тренувальний процес. Крім того, база олімпійської підготовки «Конча-Заспа» у Київській області, де займалося чимало олімпійців, постійно перебувала під загрозою.

 Атлети з жодної країни світу навіть не уявляють, як тренуватись у таких умовах. Інколи без світла, з постійними перериваннями через повітряні тривоги.

Психологічний стан спортсменів також дуже важливий. Наприклад, борчиня Ірина Коляденко на початку повномасштабного вторгнення перебувала під окупацією в Ірпені, але врятувалася, продовжила тренування та здобула ліцензію на Олімпійські ігри. Вона знайшла у собі сили продовжувати тренування навіть після того, як її квартиру знищили російські військові.

Багато спортсменів пішли воювати. За даними Мінмолодьспорту, більше як 3000 українських атлетів взяли зброю до рук та пішли боронити країну. Більшість із них стали добровольцями у перші дні повномасштабного вторгнення.

Очікування від Олімпіади-2024

Це все свідчить про те, що участь України в Олімпійських іграх цього року – це більше, аніж спортивні змагання. Це історія про волю до перемоги, а ще це чіткий  сигнал міжнародним партнерам, що ми сильні, ми віримо у перемогу і ми переможемо. Ми маємо нагадати світові, що Україна є, бореться і здатна перемагати.

На п'єдестал Олімпіади-2024, імовірно, піднімуться такі українські атлети: 

• Ярослава Магучіх, зірка стрибків у висоту, їде на Ігри після встановлення світового рекорду (2,10 м), який тримався 37 років. На минулій Олімпіаді в Токіо Магучіх здобула бронзу. Поруч з нею виступатимуть Марина Бех-Романчук та Ірина Геращенко.
• Ольга Харлан, титулована фехтувальниця, незважаючи на нещодавню дискваліфікацію на чемпіонаті світу, допущена до Олімпіади. У її активі вже є олімпійське золото, срібло та дві бронзи.
• Жан Беленюк, чинний олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби, спробує повторити свій успіх Токіо-2020.
• Олена Костевич виступить на своїй шостій Олімпіаді. Її перше олімпійське золото датується ще 2004 роком.
• Дар'я Білодід, молода зірка дзюдо, виступить у новій ваговій категорії після бронзи Токіо-2020.
• Еліна Світоліна, відома тенісистка, спробує покращити свій бронзовий результат минулої Олімпіади.

Серед інших перспективних спортсменів – плавець Михайло Романчук, боксер Олександр Хижняк, борчиня Ірина Коляденко.

Українським атлетам прогнозують 17-те місце у медальному заліку з потенційними 3 золотими, 2 срібними та 8 бронзовими нагородами. 

Про те, у яких умовах українські атлети готувалися до Олімпійських ігор-2024 і хто є нашою олімпійською надією, у  випуску «Олімпійського Району».