«Червона рута» в Будапешті: як живе українська громада в столиці Угорщини
-
-
>
-
>
-
>
2938
Нині в Угорщині мешкає близько дев'яти з половиною мільйонів людей. Українська етнічна група за чисельністю посідає п’яте місце серед тринадцяти історичних національних меншин цієї країни (після ромів, німців, румунів, словаків).
Згідно з останнім переписом населення Угорщини, яке проводили у жовтні-листопаді 2022 року, українцями визнали себе 24 615 осіб, такі дані наводить посольство України в Угорщині.
Чисельність української спільноти суттєво збільшилася після початку повномасштабного вторгнення Росії, адже, за даними попереднього перепису населення у 2011 році, тоді вона налічувала лише близько семи тисяч. Також велика частина українців за ці роки асимілювалась.
Журналістка Район.in.ua відвідала Будапешт та поспілкувалася із місцевою українською громадою. Як їм вдається зберігати рідну мову та ідентичність, дотримуватися національних і культурних традицій та інтегруватися в угорське суспільство, чи справді Угорщина не є дружньою країною для українців – читайте далі.
До 90-х років угорці навіть не знали, що є така мова як українська
Українці в Угорщині почали створювати власні організації та товариства у 90-х роках, після того, як з'явився закон про права національних меншин.
Сьогодні тут офіційно зареєстровано і діє немало товариств та культурно-просвітніх організацій української громади, основними серед яких є: «Товариство української культури Угорщини» (ТУКУ), «Українське культурне об’єднання області Чонград», Об’єднання української молоді та сімей Угорщини «Нова хвиля», товариство української культури «Дніпро», українська асоціація «Єдність», спільнота «Дім українських традицій» та інші.
Однією з перших активісток, які після здобуття незалежності відстоювали права українців в Угорщині, стала Ярослава Хортяні. Жінка, яка народилася на Тернопільщині, але вже понад 30 років проживає в Будапешті, очолила Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ).
Великою мірою завдяки їй парламент Угорщини у 2003 році визнав Голодомор в Україні у 1932-1933 роках геноцидом українського народу.
До слова, угорський парламент був першим у Європі, що на такому високому представницькому рівні офіційно назвав Голодомор геноцидом, скоєним проти української нації. Усі 347 присутніх у залі депутатів тоді проголосували «за».
У 2007 році українська громада відкрила у Будапешті пам’ятник Тарасу Шевченку.
А 2013 року площу у ІІ районі столиці Угорщини, де знаходиться пам’ятник, офіційно перейменували на майдан імені українського поета.
Активною членкинею Товариства української культури в Угорщині була також мама Ліліани Грекси – сьогоднішньої речниці української національної меншини в парламенті Угорщини.
«Моя мама родом з Івано-Франківщини, а тато – угорець. Мама була викладачкою російської мови до початку 90-их років, але дуже гордилася тим, що вона українка. І нас із моїм братом також виховала в українському дусі, спілкувалась з нами лише українською, навчила віршів, пісень. Я завжди відчувала, що українська мова і культура дає мені щось у плюс», – каже вона.
За її словами, Товариство української культури в Угорщині на чолі з Ярославою Хортяні у 90-х роках активно працювало над тим, щоб якнайбільше людей зрозуміли, що українська нація – це окрема нація, а не російська чи якась «совєтікус».
«Тоді якраз Угорщина стала на шлях демократії, і тут дуже не любили росіян, навіть був популярний слоган «Рускі, додому». Але про українців вони взагалі нічого не знали. До 90-х років угорці навіть не знали, що є така мова як українська. Більшість думали, що це просто якийсь діалект», – пригадує речниця.
Як працює самоврядування українців Угорщини
В Угорщині є 13 корінних національностей: болгарська, ромська, грецька, хорватська, польська, німецька, вірменська, румунська, сербська, словацька, словенська, українська та русинська спільноти.
Вони є офіційно визнаними законом, який діє з 1993 року, та фінансово підтримуються угорським урядом. Й українці, як і кожна з цих національностей, мають право обирати своїх депутатів на державному та місцевому рівнях. Ці депутати мають право вирішувати всі важливі питання, що стосуються тієї меншини, наприклад, можуть ініціювати відкриття своєї школи.
Офіційним органом української національної меншини є Державне самоврядування українців Угорщини. Воно складається з 15-ти депутатів і переобирається один раз на п’ять років. Крайні вибори пройшли зовсім нещодавно – у червні цього року, разом із виборами депутатів до Європарламенту.
Саме цей орган обирає речника української меншини в парламенті Угорщини, опікується Центром української культури та документації, школою української мови імені Лесі Українки та українською бібліотекою ім. Маркіяна Шашкевича.
Щорічно ДСУУ разом із Товариством української культури в Угорщині та місцевими органами самоврядування відзначають Шевченківські дні, ювілеї визначних державних і культурних діячів, пам'ятні дати, Дні української культури та народні свята.
Найбільше самоврядування після Державного самоврядування українська нацменшина має у столиці та місті Ніредьгаза.
Будапешт поділений на 23 райони, і кожен із цих районів обирає свого мера та депутатів. І українська громада також вибирає своїх депутатів, самоврядування у районах, де проживає хоча б 25 українців. Окремо функціонує Столичне самоврядування.
Що цікаво, окрім української, у Будапешті також є ще спільнота русинів, які, за законом, позиціюють себе як окрему національність.
Угорський уряд виділяє немалі кошти на життєдіяльність національних меншин. До прикладу у 2021 році, Державне самоврядування українців отримало понад 100 млн форинтів (приблизно 10 мільйонів гривень).
Українські школи в Угорщині – є чи немає?
У 2023 році Державне самоврядування українців оголосило про відкриття Школи української мови імені Лесі Українки. Вона стала першою офіційною українською школою в Угорщині, до цього були лише недільні.
Філія цього навчального закладу запрацювала також в угорському місті Ніредьгаза. Офіційний статус дозволяє отримувати державне фінансування.
Як розповіла для Район.Закордон директорка школи Вікторія Бернат, загалом відділи школи у двох містах відвідує близько сотні учнів. Окрім навчання, діти проводять заходи і відзначають державні українські та релігійні свята, мають ансамбль народного танцю.
«Більшість школярів – це діти зі змішаних родин, дe, наприклад, батько угорець, але сім’я не хоче, щоб їхні діти забували своє українське коріння. Але є й такі, які вимушено виїхали з України до Угорщини через російську збройну агресію», – каже вона.
Але школа є поки що лише мовною і додатковою, а не повноцінною, з повним навчальним днем, адже діти тут вивчають лише українську мову та народознавство, паралельно навчаюсь в угорських школах. Хоча, якраз за пропозицією пані речниці, ДСУУ в березні цього року прийняло рішення про підготовку до відкриття п'ятиденної україномовної школи.
Тоді як, для порівняння, на Закарпатті лише у Берегівській територіальній громаді з 25 шкіл – 16 з класами лише угорською мовою навчання, чотири школи зі змішаними класами (частина угорською, частина українською) та лише чотири школи з українською мовою викладання.
Хоча навчанням в українській мовній школі й діти, і батьки дуже задоволені, і кількість учнів з нового навчального року збільшиться.
Набір у школу імені Лесі Українки триває і зареєструватися туди можна, заповнивши анкету за посиланням до 15-го серпня 2024 року
Потрібна політична згода. Вона вже є
Інший досвід мають представники ще однієї української спільноти, яка діє у Будапешті, – асоціації «Єдність».
Асоціацію заснували у 2019 році 15 українських мам, які захотіли організувати краще дозвілля для своїх дітей – різні заняття українською мовою, табори, відзначення свят, щоб вони не забули українське коріння.
Такі заняття відвідували 30 дітей, а після повномасштабного вторгнення їх кількість зросла до 200.
«Коли у вересні 2022 року ми побачили, що ці діти залишаються тут, але не хочуть йти в угорські школи, то зрозуміли, що нам потрібне більше приміщення. Й мерія ІІІ району сама запропонувала приміщення старої угорської школи. Зараз у закладі, який отримав назву «ЕкоПростір», навчається від 70 до 80 учнів, але він не має офіційного статусу, а вважається освітнім простором», – розповіла одна з його засновниць Ірина Савчук.
Тому вже другий рік тут працюють над відкриттям української школи, бо дітей, яких вона цікавить, у Будапешті набагато більше. Велика частина вчиться вдома онлайн за українською програмою, а діти, які пішли в угорські школи, мають дуже різний досвід.
Одним пощастило більше, і вчителі враховують те, що вони не знають угорську, займаються з ними окремо. А в деяких не дуже добре підтримують.
«До нас приходили такі діти, які півтора року вчилися в угорській школі, вчителі від них нічого не вимагали, і вони просто сиділи малювали чи займалися своїми справами. Все дуже індивідуально: навіть можуть з однієї сім’ї ходити в одну і ту саму школу, але відношення в різних класах – зовсім різне», – стверджує Ірина.
На її думку, угорські вчителі були не підготовлені до такої ситуації і самі не знали, як працювати з нашими учнями, навіть інколи зверталися за порадами.
Для того, щоб відкрити офіційну школу в Угорщині, потрібно мати відповідне приміщення, програму, вчителів і багато дозвільних документів, які можна подати лише один раз у рік, до 31 травня.
«Все це у нас є. Минулого року ми пройшли всі етапи, зібрали всі необхідні документи, доходили до найвищих кабінетів – і отримали відмову. Ходили і в угорське міністерство освіти, і в посольство – скрізь була відповідь ні.
З однієї сторони для українців в Будапешті є багато підтримки – від мерії району, від мерії міста. Безоплатні обіди для дітей, безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Але ми зрозуміли, що для позитивного рішення щодо школи потрібна політична згода між двома державами», – каже жінка.
Цього року вони повторили спробу відкрити школу для українських дітей, про результат буде відомо у кінці липня.
Уже після нашої зустрічі стало відомо, що 2 липня Президент Володимир Зеленський домовився з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном про відкриття в Угорщині першої української школи. Про це вони повідомили на спільному брифінгу за підсумками зустрічі у Києві.
Зеленський розповів, що вони «обговорили відкриття першої української школи в Угорщині і прем'єр-міністр запевнив у підтримці цього проєкту».
Читати також: В Угорщині відкриють українську школу, вже є домовленість між Зеленським та Орбаном
Увесь парламент встав, щоб вшанувати українців
Саме через політику сьогоднішнього уряду та прем’єр-міністра Віктора Орбана багато українців вважають Угорщину не дуже дружньою країною.
З таким питанням я звернулася до речниці української громади в Державних Зборах Угорщини Ліліани Грекси.
У 2019 році вона разом із новим поколінням українців в Будапешті створили Товариство української сім'ї та молоді в Угорщині «Нова хвиля», яке активно гуртувало українські родини. А з квітня 2022 року представляє інтереси української громади в угорському парламенті, тож безпосередньо знає про ситуацію там.
«Я у парламенті вже два роки і ще ніколи не відчула негативу від когось, окрім ультраправої партії Mi Hazank Mozgalom, радикальних націоналістів. Тому, виходячи зі свого досвіду, я не можу сказати, що представники керуючої партії виступали проти України, коли спілкуються, наприклад, зі мною і йде мова про Україну, а навпаки – я знаю, що багато міністрів, держсекретарів прийняли у свій дім українських вимушених переселенців або допомагали їм особисто», – стверджує речниця.
Вона пригадує свій перший виступ у залі угорського парламенту в червні 2022 року. Це сталось через місяць після того, як отримала мандат.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, угорці насправді багато чим допомогли українцям, але я, на жаль, не побачила від України ніякої подяки – ні від президента Зеленського, ні від посольства. А побачила, що комунікація між країнами погіршується. Тоді відчула, що мені треба щось зробити, щоб це виправити, і попросила можливість виступити перед парламентом.
У своїй промові я подякувала угорському народу за допомогу, чітко сказала, хто агресор, розповіла про особисті історії українців, які добровільно пішли захищати свою країну. І в кінці попросила час, щоб я могла вшанувати тих українців, які загинули за свободу України. І , на мій великий подив, цілий парламент встав, навіть Mi Hazank Mozgalom, хоч я не просила їх вставати. Після цієї промови і з урядової сторони, і з опозиції до мене підійшли, подякували і запитали, як вони можуть допомогти. Це було дуже зворушливо», – каже жінка.
«І також, коли постало питання, що Угорщина буде блокувати початок переговорів про вступ України до ЄС, я виступила і сказала – будь ласка, не гасіть вогонь надії українського народу. Після цього були дебати в парламенті і до мене підходили чотири політики з урядової сторони, почути мою думку і запитати про те, що відбувається в Україні. Так що я не можу сказати, що угорський уряд проти України і проросійський, бо я особисто цього не відчуваю», – зізнається Ліліана Грекса.
А в 2022 році речниця звернулася до голови парламенту із проханням загасити світло на парламенті на пів години у пам'ять про загиблих під час Голодомору українців. І він одразу погодився і дав можливість поставити свічки пам'яті перед парламентом.
Минулого року так само у стінах парламенту пройшла конференція на тему Голодомору в Україні 1932-33 років.
«Я бачу в ЗМІ такі новини, але особисто відчуваю зовсім інше. Звичайно, є деякі окремі депутати, які вірять російським наративам. У 2022 році до мене в парламенті підійшов один депутат і сказав, що вважає Америку винною у цій війні. І я йому відповіла, що моя бабуся ніколи американців в очі не бачила, але так ненавиділа москалів, що я вам не можу передати. Тобто я пояснила, що ця війна почалася не у 2022 році й навіть не в 2014-му, а вона триває вже століття. І не Америка, а Радянський Союз знищував українців. Він тоді задумався і сказав мені дякую, що я йому це розповіла», – каже речниця української громади.
А про підтримку звичайних угорців може красномовно свідчити такий факт, що цього року 24 лютого, у другу річницю початку повномасштабної війни, українці організували ходу центром Будапешта. І до них приєдналися дуже багато угорців, навіть більше, ніж минулого року.
«Червона рута» у Будапешті
Саме коли я перебувала у Будапешті, там проходив День національної меншини. Це свято організовують раз на рік у кожному районі столиці. Я потрапила у ІІІ район.
Представники кожної з 13 нацменшин розгорнули окреме шатро, де пригощали своїми національними стравами та напоями, а також підготували концерт.
Не зважаючи на неймовірну спеку, послухати і подивитися на виступи зібралося немало місцевих жителів. Дехто жваво підтанцьовував і підспівував.
Зі сцени звучали «Розпрягайте, хлопці, коней», «Червона рута» та інші пісні Володимира Івасюка, а наймолодше покоління українців Угорщини виконали хором пісню про калину і продекламували «Садок вишневий коло хати» Тараса Шевченка.
Українська меншина, яку тут представила асоціація «Єдність», прикрасила свій намет вишитими рушниками, вишиванками та хустками. У меню – вареники зі сметаною та лимонад.
Раз за разом скуштувати їх підходять угорські бабусі й однаково запитують: «А це пельмені?».
Дівчата їм пояснюють, що це «укран» вареники, національна страва України.
Їх приготував учасник популярного шоу «Майстер-шеф» Ігор Міщенко, який відкрив у Будапешті свій ресторан.
Українці розповідають, що на великі свята завжди проводять ярмарки у Будапешті, а виручені гроші відправляють на допомогу Україні – на дрони, генератори, приладдя для ЗСУ, а також лікарські засоби та перев’язувальний матеріал прифронтовим лікарням України.
Голова українського самоврядування у ХІХ районі Наталія Маргітіч каже, що дуже часто на таких ярмарках підходять угорці, щоб придбати щось.
«Особливо молодь, хлопці купували вишиті сорочки чи футболки з українською символікою, бо хочуть підтримати нас. Або, наприклад, у нашому XIX районі Будапешта є клуб для пенсіонерів, і вони на самому початку повномасштабної війни назбирали 100 тисяч форинтів, які ми спрямували на дитячий садочок, який асоціація відкрила в Будапешті. Нас дуже підтримують саме звичайні угорці.
Повірте, Орбан – то не вся Угорщина», – переконана Наталія і багато інших місцевих жителів, з ким мені вдалося поспілкуватися.
