стрічка

Нагнітання та вплив на емоції: які фейки про мобілізацію і ТЦК поширюють на Рівненщині

09 Липня 2024, 15:00
Нагнітання та вплив на емоції: які фейки про мобілізацію і ТЦК поширюють на Рівненщині 977
Нагнітання та вплив на емоції: які фейки про мобілізацію і ТЦК поширюють на Рівненщині

Мобілізація  в Україні – чи не головна тема у вирі російських фейків та вкидів. Їхня пропаганда постійно нагнітає ситуацію, вигадує нові методи  та реагує на захисні механізми нашої протидії.

Не секрет, що під час мобілізації виникає чимало проблем і помилок, але вони не настільки величезні, як їх «малюють» фейкороби.

Для того, аби ще більше роз’єднати суспільство, створити недовіру, залякати, а в підсумку – зірвати мобілізацію, пропагандисти постійно поширюють неправдиву інформацію про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

Ми уже писали про те, які фейки та маніпуляції про мобілізацію поширюють на Волині. Сьогодні публікуємо другу частину матеріалу, де йтиметься про те, які фейки та дезінформацію на цю тему поширює російська пропаганда на Рівненщині.

Журналістка Район.in.ua поспілкувалася з представниками Рівненського ТЦК та СП, а також послухала експерта з дослідження дезінформації та фактчекінгу. Разом розібралися, як намагаються дискредитувати ТЦК, яку неправдиву інформацію поширюють і чому.

Які фейки про мобілізацію поширюють на Рівненщині

У Рівненському ТЦК та СП розповідають, що найчастіше фейки про мобілізацію поширюють для того, аби змінити акценти в суспільстві, підбурити його, різко змінити тему.

«У нас, як і в інших областях України, поширювали фейк про анонімного ,,співробітника,, ТЦК, який нібито «розповів усю правду». Він набрав багато переглядів, але ніхто з дописувачів навіть не звернув увагу на те, що таке саме повідомлення поширювали про чимало інших обласних  ТЦК та СП. Тема, як і фото героя і ведучої, – одне й те ж», – кажуть у службі зав’язків з громадськістю.

Спростовуючи інформацію, зазначили і те, що за допомогою таких вкидів ворог намагається розділити наше суспільство, створити недовіру  між цивільними громадянами і ТЦК та СП.

Фейкові оголошення про те, що не пішов в ТЦК – залишився без комуналки

Для того, аби дескридетувати місцеву владу та створити напругу російська пропаганда поширила фейк про те, що ніби Рівненська обласна військова адміністрація погрожує мешканцям одного з будинків Рівного відключенням від комунальних послуг через неявку чоловіків до військкомату.  

Фейк спростували у самій Рівненській ОВА прокоментувавши, що інформація є неправдивою. 

«Інформація є неправдивою. Про її фейкову природу свідчить вказана в оголошенні неіснуюча вулиця Грибника. Тож, закликаємо усіх до інформаційної гігієни. Користуйтеся офіційними джерелами, зокрема ресурсами Рівненської обласної військової адміністрації», – повідомили у пресслужбі.

Номери телефонів, які зазначені в оголошенні, теж не відповідають дійсності і невідомо кому належать. Варто додати, що Закон України «Про соціальні послуги» взагалі не має ніякого стосунку до обслуговування житлових будинків комунальними підприємствами, ні до мобілізації.  Він лише визначає потреби населення у соціальних послугах.

Маніпуляція про те, що ТЦК ховається від війни

З свого досвіду в Рівненському ТЦК та СП розповідають, що нещодавно в місцевому інфопросторі поширювали  дезінформацію про те, що «тцк-шники» ховаються від війни у своїх кабінетах та безкарно і протиправно викрадають на вулицях невинних громадян.

«Знову доводиться нагадувати, що майже 80 % військовослужбовців ТЦК та СП, і майже 90% військовослужбовців рот охорони – люди з бойовим досвідом. І майже всі військовослужбовці рот охорони мають травми та поранення, часто - і каліцтва, отримані під час виконання бойових завдань», – кажуть у службі зав’язків з громадськістю.

Додають: постійно наголошують, що відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади у яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок передбачає:

  • підготовку громадян до військової служби;
  • приписку до призовних дільниць;
  • прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
  • проходження військової служби;
  • виконання військового обов'язку в запасі;
  • проходження служби у військовому резерві;
  • дотримання правил військового обліку. 

«Я на війні з 2014-го року, маю не лише два поранення, а й каліцтва. Є інвалідом війни. І коли постійно чую щодо себе, як і щодо моїх побратимів, щось на ктшалт: чому ми не на фронті, чому виконуємо злочинні накази своїх начальників та ловимо людей…Повірте, не зовсім добрі емоції тоді вирують в душі», – каже Володимир (військовослужбовець роти охорони Рівненського обласного ТЦК та СП).

Під час служби він озвучує та роз’яснює статті Конституції України щодо обов’язку кожного громадянина, нагадує про дію воєнного стану в Україні та про військовий обов’язок громадян.

Також змушений доводити  правомірність як діяльності самих ТЦК та СП, так і тих, хто вручає повістки. І так майже щодень. 

«Почасти хтось серед громадян подякує за службу. У суспільстві більше агресії до нас - тих, хто носить форму ЗСУ і шеврон ТЦК та СП на ній. Ні я, ні мої побратими не заслужили  такого ставлення. Однак, ти мусиш вислуховувати оці негарні слова та намагатися достукатися до людського сумління, пояснити, що ти – такий самий, як і вони: чийсь син, чоловік та батько. І нічим не гірший за них. Однак, через стан здоров’я  ти більше не можеш воювати, але ж продовжуєш служити державі. А вони чомусь на 11-му році війни бояться ТЦК та СП, як вогню. І ховаються від мобілізації, думаючи, що їх «пронесе». Що вони чимось кращі за нас?», – розповідає про особливості своєї роботи Володимир.

Йому дуже хотілося б, аби люди розуміли, що ТЦК – їм не вороги, а ворог у нас зовсім інший. Щоб його подолати, потрібно боротися з ним спільно, а не налаштовуватися один проти одного. 

«Чого варті недавні події, коли наших хлопців підрізають серед білого дня, б’ють по голові чи просто принижують за мовчазної згоди інших. Вони працюють на руку ворожих ІПСО, не розуміючи, що ще більше розривають наше, і так розірване, суспільство», – підсумовує військовослужбовець. 

У службі зав’язків з громадськістю Рівненського ТЦК та СП кажуть, що реагують на фейки оперативно і рекомендують перевіряти першоджерело інформації. 

«Реакція на фейки єдина – бачиш перед собою повідомлення на кшталт «героїчно загинув» чи « не прогортайте…» можна очікувати, що перед тобою не та інформація, яка варта уваги. Передовсім варто перевірити першоджерело – звідки з’явилася інформація, прочитати коментарі, спробувати осмислити сенс написаного та його правдивість», – зауважують у відомстві.

Та додають, що мають і зворотний зв'язок, адже люди дописують їм, що повідомлення, допис або фото – фейкові. Активним дописувачам дякують за свідому реакцію. 

З досвіду зауважують, на жаль, наразі більше негативних повідомлень. Адже не кожен хоче проаналізувати, подумати. Легше просто відреагувати. І як свідчить практика, реакція на фейк завжди більш активна, ніж на його спростування. 

Пропаганда використовує помилки, які ми робимо під час мобілізації

Олександр Гороховський, керівник проєкту з протидії дезінформації «Без брехні», медіа-тренер, каже: пропаганда використовує наші помилки, яких ми припускаємося під час мобілізації. Також на фоні цього генерує додаткову інформацію, що негативно впливає на людей, які поки не мобілізовані, сумніваються у рішеннях.

«Це все впливає на зниження мотивації для громадян, яких мобілізовують. Пропаганда тут діє достатньо вдало, незважаючи на активну боротьбу громадських організацій, фактчекерів з цими вкидами. Чому? Тому що ми бачимо конфліктні ситуації з ТЦК , значно менше добровольців, дуже багато розмов про мобілізацію. Ці всі чутки, плітки з'являються саме з російської пропаганди, аби впливати саме на процес мобілізації», – пояснює експерт.

Олександр Гороховський
Олександр Гороховський

Фейки і вкиди не з’являються без причини 

 Певна кількість фейків та вкидів які поширює російська пропаганда, підтримує уже сталі наративи, позиції, які вона постійно генерує. Існує і другий складник – виникнення «топових» тем. 

«Ми вже «вангуємо» інколи: Зеленський поїхав на саміт миру – значить чекай фейків на цю тему ; розпочався процес зняття з посади Залужного – почалася хвиля фейків про нього, на кшталт, чому знімають, інтриги, статки, що начебто готував заколот і  подібні», – каже Олександр Гороховський.

Тобто, пропаганда створює фейки навколо гучних тем або подій, важливих для України. Вони працюють і для того, аби відвернути увагу від направду  важливих процесів.

На усе це накладається ще одна додаткова  гілка пропаганди – усілякі ролики псевдоблогерів, псевдолідерів думок, колишніх антиваксерів.

«Вони починають розповідати нам про права людини, Женевські конвенції, про те, що діти депутатів не воюють, а де нині військові пенсіонери. Це все з’явилося не просто так, ці речі згенеровані роспропагандою і запущені через своїх агентів впливу», – пояснює фактчекер.

Він додає, що активно застосовується і метод поширення чуток, пліток, суспільних думок від начебто псевдолідерів громадської думки. Застосовується і передрук інформації з українських соцмереж, відео з певними коментарями, які масштабують і нагнітають ситуацію, намагаються створити більше панічних настроїв, ніж це є насправді, усе коментують з негативного боку.

Як пропаганда оновлює свої методи 

Від початку повномасштабного вторгення методи і способи поширення дезінформації у російських пропагандистів оновилися, розширилися, з’явилися нові. 

Змінилися і формати, і форми дезінформації. Як приклад, створення фейкових обкладинок відомих світових медіа з карикатурами на українських політичних і військових діячів. 

«До війни це було фрагментарно, не часто. Не було системним. Упродовж першого  року війни масово з'явилися подібні  обкладинки. Зараз їх стало менше. Маємо статистику, що за 2023 рік  ми у «Без брехні» зробили понад 80 спростувань фейкових обкладинок у різних світових журналах, газетах. Географія видань – від США до Індії та Австралії», – ділиться досвідом Гороховський.

Приклад фейкової обкладинки німецького «Титанік» з карикатурами на Валерія Залужного
Приклад фейкової обкладинки німецького «Титанік» з карикатурами на Валерія Залужного

Ще один з хитрих методів поширення дезінформації – це «вкид» через нібито західні медіа, заангажовані під російську пропаганду. 

«Як це робиться:  російська пропаганда знаходить в будь-яких країнах Європи, США, Азії, якісь маргінальні видання. Вони можуть бути низькопробними, мати якийсь бекграунд, історію. Домовляється про схему: ці видання публікуються якусь провокаційну інформацію про Україну, а потім росіяни передруковують матеріал із посиланням на це медіа; масштабують, гіперболізують усе», – пояснює експерт.

Вкид пропаганди може  передрукувати одне медіа, а маніпулятори пишуть: західні медіа написали…, або турецькі журналісти опублікували...  

«Це виносять у заголовок, аби додати гучності, масштабності цій інформації. Хто ж там буде розбиратися, аналізувати, якої якості це медіа? Таким чином кремлівські пропагандисти знімають з себе відповідальність за поширення цього фейку», – каже Гороховський. 

Слід згадати і так званих «експертів». Вони існували і до війни, але під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну  їх з’явилося сотні – «західні експерти». 

«Роками російська пропаганда вербувала на Заході маргінальних політиків, журналістів, військових, лікарів, науковців. Вона втягувала їх у свій пул пропагандистської машини. І, звісно ж, фінансували їх, а коли потрібно було, вони усі з’явилися і почали коментувати важливі теми з позитивним для Росії акцентом.  Важливо, кого вона вербувала. Коли говорять, що це відомий журналіст, чи колишній полковник армії США – це підкреслює статус людини, якій начебто можна довіряти», – зауважує фактчекер. 

Пропаганда дуже динамічна. Вона підлаштовується під зміну ситуації на фронті, у міжнародній політиці, до нових обставин. Реагує і на захисні механізми, які створюються, аби з нею боротися. 

Звісно, наразі ми усі емоційно виснаженні подіями, які відбуваються щодня в Україні, тому нам усе важче і важче реагувати на різні фейки. Зважаючи на це, легше піддаємося мобілізаційним вкидам, якими б деструктивними вони не були, адже пропаганда діє саме на наші емоції. 

Тому варто завжди намагатися спершу проаналізувати інформацію, яка активно поширюється в інфопросторі, дослідити, звідки вона там з’явилася, чи має  офіційне підтвердження, аби не створювати паніку і не нагнітати ситуацію загалом.

 

Коментар
25/07/2024 Середа
24.07.2024