Зебутафорія: як стартувала «Слуга народу» у виборчих перегонах на Волині

Президентська партія веде в області дивну кампанію, яка викликає підозри у співпраці з основним конкурентом.

Волинських «слуг» проаналізували на шпальтах видання Український тиждень журналістки Район.in.ua Анна Карпюк та Наталія Пахайчук.

Зірковим часом для Волині виявився липень, який приніс серію інфоприводів і мемів національного масштабу. Спершу у «Луцьку область» прибув і наробив шуму президент Володимир Зеленський.

За тиждень «нардепи-КВНщики» від «Слуги народу» повеселили публіку непересічним заходом: привезли для демонстрації бутафорну булаву, яка служила реквізитом серіалу, на честь якого назвали політсилу.

Кульмінацією липня став луцький терорист, якого вгамував, звісно ж Володимир Зеленський. Всі ці події разом дали старт новому політичному сезону на Волині, але з постійним враженням бутафорії та постановки.

Чиї слуги?

Партія «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року у Волинській області отримала безапеляційну перемогу – 41,76% голосів. Найближча партія, колись найпопулярніша в області «Батьківщина», зібрала всього 13%. При цьому по списку «слуг» зайшов усього один депутат із Волинської області – колишній гравець КВН Валерій Стернійчук, номер 46.

Ще один нардеп, який здобув мандат завдяки модному політичному бренду – Вячеслав Рубльов. Він переміг в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 20, який на Волині називають Горохівським. До історії із «Зе-командою» обох чинних нардепів поєднувала інша партія із логотипом зеленого кольору – УКРОП.

На місцевих виборах 2015 року Валерій Стернійчук балотувався від цієї політсили у Луцьку міську раду, але не пройшов. А от Рубльов заїхав у Волинську обласну раду на білому коні по списку УКРОПа та навіть очолив фракцію. Крутішим за нього там був тільки патрон партії на Волині – Ігор Палиця, який став головою ради

Читайте також: Влада «Директорії»: Волинь на старті виборчого сезону 2020

Офіційно волинську «Слугу народу» очолює Стернійчук. Також він є членом громадської ради при Луцькому міському голові. У студентські роки в КВН Стернійчук грав за місцеву команду «Віограф».

Схожою діяльністю займався й надалі: організовував загальноміські заходи в Луцьку. Свого часу був керівником студентської «Ліги сміху» у Волинській області. У 2013 році став співзасновником організації «Волинський актив молоді». До того ж працював артдиректор ТОВ «Порт сіті груп».

Пізніше був керівником ТОВ «Кінозахід», що займається іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. А також був завідувачем будинку культури Підгайцівської сільської ради. Куратором обласного осередку партії став інший нардеп-списочник СН Андрій Задорожний (юрист, який проживає в Києві).

Також призначили членів ради партійної організації – Олександра Сачука (працював у торгівлі, був системним адміністратором, фінансовим директором, навчав дітей інформатики. Раніше політикою мало цікавився, для нього вона була чужою і незрозумілою. Він ще одне маловідоме обличчя партії); Ігоря Лісовського (нове обличчя у волинській політиці, бізнесмен, який шість років тому перебрався з Донецька до Луцька); та Ігоря Чернюха (працював в аграрному секторі, на президентських і парламентських виборах консультував волинських «слуг»).

Казус Рубльова

Під час парламентських виборів Палиця без особливих зусиль виграв мажоритарний округ у Луцьку як самовисуванець. Рубльову довелося, бувши партійцем УКРОПа, висуватися від рейтингової «Слуги».Таким чином Ігор Палиця, який став неформальним лідером угрупування мажоритарників українського парламенту, має прямі зв’язки ще й з двома нардепами від Волині у монобільшості.

Читайте також: Боротьба за спадок «вічного мера»: на Рівненщині розпочали передвиборчу гонку

На порозі місцевих виборів-2020 Палиця очолив нову партію «За майбутнє», яка максимально дистанціюється від діючої влади та щедро її критикує. Обличчями виборчої кампанії «Волинь За майбутнє» стали усі п’ятеро нардепів-мажоритарників від області – включно зі «слугою народу» Рубльовим. Сам він пояснює цей казус так: хоча в Раді входить до складу президентської монобільшості, залишається позапартійним і підтримує «За майбутнє».

Зелений крокодил

Виборча кампанія «Слуги народу» на Волині фактично розпочалася з візиту Володимира Зеленського 9 липня. Українці запам’ятали цю подію географічним ляпом Офісу президента «Луцька область», що став мемом.

Тоді «найвеличніший лідер сучасності» відкрив дитсадок із великим зеленим крокодилом на фасаді у селі Крупа Підгайцівської громади. Саме у Підгайцях працював завклубом теперішній нардеп Стернійчук.

На заходах у Крупі за участі президента чи не вперше публічно засвітився актив волинського осередку «Слуги народу». Серед них був і Роман Бондарук (колишній партієць «Батьківщини»), який зараз претендує на пост Луцького міського голови. Оголошення Романа Бондарука кандидатом від «Зе-команди» політтусовка Луцька очікувала 31 серпня на з’їзді «Слуги». Однак, імені кандидата для обласного центру Волині так і не прозвучало.

Пізніше громадськості пояснили це «спецперевіркою», запустили «чесалку для язика» піде чи не піде артист Олександр Положинський у мери Луцька, а за неповних два тижні таки дозволили Бондаруку стати кандидатом. От тільки це прозвучало не від президента, а лише з допису народного депутата Стернійчука.

Читайте також: Удільне князівство Ігоря Палиці: підсумки місцевих виборів на Волині