стрічка

Під час перерви вчителі у Нідерландах граються разом зі школярами: бігають у футбол, в спеку обливаються з водних пістолетів

28 Листопада 2023, 16:41
Діти в школі. Ілюстрація з відкритих джерел 3750
Діти в школі. Ілюстрація з відкритих джерел

До Нідерландів Валерія Сорочан переїхала з початком повномасштабної війни в Україні. Нині жінка мешкає в місті Гаага. Її 10-річний син Михайло відвідує там місцеву школу. 

Починаючи розповідь про тамтешню систему для нашого сайту, українка одразу зауважує, що освіта в Нідерландах досить персоналізована. 

У цій країні нема такого, що всі учні вчать одне й теж, а шкільні предмети розміщені на спеціальному порталі для школярів.

Син нашої героїні навчається в передостанньому класі початкової коли, де здобувають освіту діти з чотирьох до 12 років. Михайлу – 10 років. 

Син героїні матеріалу. Фото Валерії Сорочан
Син героїні матеріалу. Фото Валерії Сорочан

«Син дуже добре знає математику, тож, його перевели на клас вище! Українські діти, до слова, з цього предмету випереджають нідерландців на два роки», –  розповідає жінка. 

Дітей до школи в Нідерландах зараховують по віку. Втім, школярі тричі на рік здають спеціальні тестування і, якщо показники в учня вищі, ніж у решти дітей його віку, то його переведуть в клас на рік вище – за знаннями. 

«Оскільки кожна дитина засвоює навчальні матеріали по-різному, й щоб «сильніші» не чекали «слабших», в кожного учня є своя певна кількість завдань, які він має виконувати протягом навчального року. Міша вже виконав завдання на пів року вперед. Тут цілком реально в п’ять років вчитися на два класи вище свого віку. Така персоналізація мені дуже подобається, адже дитина не «нудиться», а рухається в своєму темпі. Ще тут ніхто не розказує, що хтось вчиться краще, хтось – гірше, вчителі намагаються нікого не виділяти. Акцентують не на знання дітей, а на їх співпраці, соціальних навички, спілкуванні, дружбі… На цю тему є навіть окремий урок, де з учнями проводять відповідні ігри, аби вони більше комунікували між собою», –  веде мову Валерія.

Домашні завдання у початкових нідерландських школах задають лише один раз на тиждень. В основному – перед якимись контрольними тестами. 

Уроки тривають з 8:30 до 15:00. За цей час у дітей є дві перерви – одна –пів години на ланч, та інша – годину, тоді вони гуляють в парку. 

Під час цієї перерви вчителі друкують разом зі школярами: грають у футбол, в спеку обливалися з водних пістолетів. Між заняттями перерви досить короткі, їх майже немає. Як правило, один урок одразу переходить в інший. Розкладу сталого теж немає.

«Такі предмети, як математика, мова зазвичай ставлять на початок дня. Після довгої перерви діти, як правило, слухають музику, малюють, роблять аплікації. В цей час може бути й фізкультура», –  каже Валерія. 

У шкільному холі облаштована бібліотека, де діти абсолютно вільно можуть брати книги для читання. 

«У Нідерландах формують культ читання. Раз в день школярі мусять сісти й протягом 15 хвилин щось почитати. Нещодавно в школі проходив тиждень книги, під час якого діти робили презентації своїх улюблених книг. Часто діти читають в другій половині навчального дня. Час за книгою, до речі, вони можуть проводити в школі й лежачи», –  зауважує українка. 

Валерія Сорочан зазначає, що саме проведення уроку в Нідерландах також кардинально відрізняється від того, як це відбувається в України. Навчальні матеріали подають у формі гри: дітям потрібно з’єднати різні слова, по картках добрати до них пару… Освітній процес не налаштований на те, щоб виснажувати дітей.

«Тут ніхто не сваритиме дитину, що вона під час письма вийшла за межі клітинки чи не дослівно процитувала вираз. Нема зауважень, що дитина неакуратно пише. Нідерландським вчителям байдуже на це! Головне, аби дитина правильно виконала завдання. Мій син зараз половину навчального дня проводить у класі з посиленим вивченням голландської мови, іншу – в звичайному», –  продовжує. 

У кожному класі працюють двоє вчителів. Вони проводять уроки по черзі.

Таблиця з організацією шкільної системи. Фото Валерії Сорочан
Таблиця з організацією шкільної системи. Фото Валерії Сорочан

Школярі вчаться по тематичних зошитах із друкованою основою, якими їх забезпечує держава. Учнів часто возять на різні екскурсії. Якщо ж до школи приїздить цирк чи зоопарк, дітей залучають у виставу, дозволяють гратися з тваринами – вони не є пасивними глядачами. 

Також в освітніх закладах існує перелік батьків, які готові волонтерити для школи. Якщо клас, до прикладу, збирається на екскурсію, вони допомагають вчителям супроводжувати школярів. 

«Походи в музей, до слова, це теж не так, щоб прийшли, подивилися й пішли. Дітей активно залучають до роботи. Нещодавно була екскурсія в музей скульптур й там дітей вчили робити відливки форм із гіпсу. В такий спосіб діти краще засвоюють навчальний матеріал», –  каже Валерія Сорочан. 

Син Валерії під час відвідин музею. Фото Валерії Сорочан
Син Валерії під час відвідин музею. Фото Валерії Сорочан

***

Жінка зазначає, що в Нідерландах існує програма, за якою учні можуть залишатися в початковій школі до 14 років. У середині восьмого класу школярі здають тести, на основі яких дирекція дає рекомендацію в середню школу. В країні існує кілька типів середньої освіти: ліцеї-гімназії, туди потрапляє відсотків 15 школярів, й вони готують учнів до університетів – це найвища ланка середньої освіти; є просто середні школи, куди потрапляють приблизно 30% учнів, тут готують дітей до вступу інститути; середня професійна освіта, де вчать токарів, слюсарів, мажистів, плиточників… 

«Середня професійна школа чимось подібна до українських професійно-технічних училищ. Після її закінчення учні вже не продовжують навчання, а йдуть на роботу. Там є практика, стажування… Для українських дітей, які через гірше знання мови можуть не потрапити до вищих середніх шкіл, існує так званий «рік-місток», протягом якого вони можуть «підтягнути» свої знання й потрапити до освітніх закладів вищих ланок», –  каже Валерія Сорочан.

Важливо, що рекомендація дирекції щодо середньої школи – не вирок. З часом учень може її змінити. 

Українка зауважує, що університети в Нідерландах – це навчальні заклади найвищого рівня знань. Там вчать людей, які працюватимуть, над розробкою винаходів. В інституті ж готують фахівців в основному для різних фірм – працівників середньої ланки. Саме випускникам інститутів у Нідерландах найпростіше знайти роботу. 

****

Абсолютно вся освіта в Нідерландах є безкоштовною. Єдине, за що платила Валерія протягом навчального року – екскурсію в штучні джунглі. Цю розвагу організовувала школа. Подія вартувала 25 євро, проте внесок для батьків був добровільним. За можливості, на початку року батьків також просять принести речі, яких дітям не вистачає для навчання. Цьогоріч у школі, де вчиться Михайло, не вистачало навушників, адже діти їх швидко псують, тож просили за можливості подарувати закладу. 

У державних школах немає вимог до зовнішнього вигляду дитини, на це ніхто не зважає. Шкільної форми в цій країні також не носять. 

Після дзвінка вхідні двері в школу зачиняють й потрапити туди неможливо. Територія – відкрита, закривають приміщення. Охорони – немає, потік відвідувачів закладу контролює адміністратор. 

Важливим є той факт, що під час навчання у школі дітей вчать їздити на велосипедах й видають відповідний документ, який засвідчує право керування цим видом транспорту. Обов’язковим є й уміння плавати. Оскільки в країні багато каналів, такий підхід для того, аби дитина могла випливти, впавши у воду. Без диплому про вміння плавати людину не пускають до аквапарків.

***

«Коли мій син тільки-прийшов у цю школу, трапився неприємний інцидент. Двоє старших хлопців його побили на майданчику. Причина була в тому, що він – новий, не знав мови. Вони до нього заговорили, а він не відповів. Після бійки я повезла дитину до лікаря, написала в школу й розповіла про те, що сталося. Пригрозила, якщо ці двоє ще хоч раз підійдуть – звернуся в поліцію! Відтоді вони обходили Мішу якомога далі! Одного з тих «сміливців» цьогоріч в школі вже немає, хоча по віку він би ще мав тут вчитися. Виявилося, поводився він так не лише з моїм малим», –  каже Валерія.

Жінка додає, що в школі є чіткі алгоритми, як діяти в подібних конфліктних ситуаціях. Син українки після бійки дуже переживав, стрес через конфлікт наклався на адаптацію після переїзду, тож, школа знайшла йому психолога. 

«За шкільним протоколом, якщо дитина піддається булінгу, школа одразу ж приймає міри. Ніхто тут не скаже «та це ж діти, розберуться між собою». Після побиття мого сина їх клас одразу розділити, аби вони не перетиналися. Винуватцям конфлікту чи їхнім батькам пояснюють, що на них чекає, якщо ситуація повториться», –  зауважує Валерія.

Також жінка зауважує, що, у випадку конфлікту між школярами, адміністрація наполягає на тому, аби батьки не з’ясовували цю ситуацію між собою чи з дітьми, а зверталися до дирекції. Керівництво школи відчуває себе відповідальним за те, що відбувається в стінах закладу. 

Немає в нідердландських школах і поділу дітей за статтю. Під час уроків рукоділля хлопці можуть, наприклад, вишивати, а дівчата – майструвати щось із дерева, забивати цвяхи…

«Тут всіх людей приймають такими, якими вони є. Чоловіки й жінки – абсолютно рівні. У Голландії вважається неприйнятним ділити людей за статтю», –  каже Валерія.

Жінка наголошує, що вчителі в нідерландських школах мають не високі доходи. Стартова зарплата в тамтешнього педагога – мінімалка. Втім, їм щороку доплачують за вислугу років й, перед виходом на пенсію, оклад є доволі не поганим. 

«Попри невисокі зарплати, я звернула увагу, що в школах працюють фанати своєї справи. Вчителька Михайла з мови, наприклад, дуже переживає, якщо в нього щось не виходить. Пропонує варіанти, як краще засвоїти матеріал. Я проводила майстер-клас із малювання в класі сина, бачила, як спілкуються вони в середині колективу. Там підхід, що вчитель – не начальник, він задає підхід до вивчення теми й спонукає дітей засвоїти її. Без жодної зверхності, приниження... Викладач із дітьми поводиться на рівних. Вчитель там – як доброзичливий помічник», –  каже Валерія. 

Оцінок під час уроку учням також не ставлять. Бали школярі заробляють, здаючи контрольні тести, а кожен предмет має різну систему оцінювання. 

А ще, за словами українки, в нідерландській школі існує своєрідна система тайм-аутів для учнів з поганою поведінкою. Якщо за тиждень дитина «вичерпала» їх ліміт, на розмову викликають батьків. Натомість дитину за зрив уроку ніхто не гнобитиме, не сваритиме привселюдно. Вчитель лише задає учням напрямок руху й фіксує їхній результат. На думку Валерії, такий підхід розвиває в дітей самостійність. 

 

Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024