стрічка

Був другом херсонського «Пласту» і безмежно любив Херсон: на фронті загинув херсонський письменник Олександр Меньшов

23 Листопада 2023, 21:50
Олександр Меньшов зі своїми книгами 3617
Олександр Меньшов зі своїми книгами

На фронті під Кліщиївкою загинув відомий херсонський письменник Олександр Меньшов. Про це стало відомо лише за 5 днів після загибелі: 22 листопада. За 20 днів до того він анонсував вихід своєї нової книги — щоденника окупації Херсона, яку пережив разом із родиною. 

Обкладинка майбутньої книги Олександра Меньшова
Обкладинка майбутньої книги Олександра Меньшова

Обкладинка майбутньої книги Олександра Меньшова
Обкладинка майбутньої книги Олександра Меньшова

Обкладинка майбутньої книги Олександра Меньшова
Обкладинка майбутньої книги Олександра Меньшова

Писати почав ще у школі

Херсонці добре знають Олександра саме як письменника, який писав в жанрі пригодницьких та історичних детективів, які цілком можна віднести і до альтернативної історії: «Репринти незакінчених чернеток», «Третя терція», «Верифікація вічності» та інші. Останнім вийшов фантастичний роман «Формікаріум».

Писати Олександр почав ще у школі. Ось як він згадує про це в інтерв'ю херсонським пластунам: «Хоч Радянський Союз і хвалився тим, що його громадяни з «самой читающей страны», однак, дістати більш-менш цікаву книжку, щоб почитати, було не просто важко, а скоріш неможливо. Ні, бібліотеки були, і книжкові магазини були, але що там лежало – брошури ХХ з’їзду КПРС? Або «Як закалялась сталь»? Хотілось іншого чтива. А де ж його дістати?
 
І от якось після уроків сидимо ми у класі, в групі подовженого дня, і до чергової вчительки раптом приходить її донька, вже доволі доросла дівчина. Поки ми робимо домашнє завдання, вона про щось спілкується з мамою та перед уходом залишає їй товстий шкіряний зошит. Ми тут же цікавимось, що це? Вчителька і каже, що це продовження «Трьох мушкетерів», яке написала її донька. Вона прочитала першу книгу, а оскільки дістати інші не могла, то вирішила написати своє бачення.
 
Мене це так здивувало. Виявляється, можна і самому придумувати та писати книжки. Мабуть із того моменту я і почав займатися «літературною справою». Правда, писав суто для себе, бо було якось ніяково від думки, що хтось прочитає мої опуси. А вони були дуже-дуже сирі, дитячі, несерйозні. Зараз згадую і посміююсь.
 
Вже пізніше, у виші, я почав задумуватися про більш серйозні речі. Писав, як то кажуть, «у стіл», іноді давав почитати своїм найближчим товаришам. Слухав їхні коментарі та все не наважувався віддатися цій справі на всі сто.
 
Вперше серйозно я опублікувався вже у 2019-му році. Вирішив взяти участь у літературному конкурсі, який проводило видавництво «КМ-Букс». Воно відшукувало нових українських авторів. Пропонувало безкоштовно надрукувати переможців. Я відправи свій твір «Третя терція», і — о диво! – потрапив до шорт-листа. Але все-таки переможцем не став. Однак, редакторка, пані Наталя Тисовська, помітила мій твір і запропонувала надрукуватися поза конкурсом. Ось так все в почалося. Проте і зараз для мене письменництво — це скоріше хобі, ніж основна справа. Так, на жаль, склалося».
 

Олександр Меньшов
Олександр Меньшов

Кожен твір, навіть маленьке оповідання чи віршик, для Олександра – це був справжній скарб: «З кожним із них мене пов’язує якась особлива історія… Не хочу показатися пихатим, але кожен твір — це купа емоцій, душевних сил, думок. Згадуєш про них — і це неймовірні відчуття, які народжувалися у мене під час написання. Як, наприклад, виник той чи інший поворот у сюжеті або якась ідея».
 
Сам же Олександр читав різну літературу. У студентські роки читав багато різного: фантастику, детективи, історичні твори, психологію, містику. Смаки були дуже різними. Потім віддавав перевагу науковій літературі — саме наукові твори часто підштовхували Олександра до написання тих чи інших вже власних творів.

 

Був другом і підтримкою херсонського Пласту

Особливим і житті Олександра став херсонський Пласт. Зокрема пластункою є донька Олександра Поліна. Чимало часу Олександр присвячував саме тому, аби розповідати пластунам про історію Херсона — міста, яке він безмежно любив. Його часто запрошували до шкіл та бібліотек Херсона, де він неодмінно розповідав не лише про свою творчість і нові книги, а й про справжню історію Херсона — не зросійщену, як звикли подавати з радянських часів.

Олександр Меньшов у Пласті
Олександр Меньшов у Пласті

Особливо небезпечно стало родині Меньшових під час окупації Херсона у 2022-му — росіяни віднесли Пласт до небезпечних для себе організацій. Саме з цього моменту навіть онлайн-заняття пластових гуртків припинились, хоча ще на початку окупації заняття проводили онлайн, а Олександр Меньшов на одному з них розповідав про УНР. Втім, це стало вкрай небезпечно — і заняття для пластунів, які залишились у Херсоні, припинились. 

Лишатись у Херсоні було небезпечно, але і їхати також було небезпечно через невідомість. В окупації родина Меньшових допомагала родинам пластунів, які лишились в місті: розвозили продукти, щоб вони самі не ходили містом. Олександр дотримувався важливого принципу — купував продукти лише українських виробників. А це в окупації було дуже нелегко.

Втім, виїхати все ж таки вдалось — наприкінці серпня.

Херсон під час окупації, травень 2022 року
Херсон під час окупації, травень 2022 року

Пішов до ЗСУ, хоч і не мав військового досвіду

Виїхали всією родиною — разом із котиком Фоксом. Кілька днів довелось простояти на блокопсту в окупованій Василівці під Запоріжжям. Але День незалежності України вже зустріли на «вільній землі» — у Вінниці

Фоксі у Василівці під час виїзду з окупації
Фоксі у Василівці під час виїзду з окупації

Наступного дня після оформлення статусу ВПО Олександр поцікавився, де військкомат. Швидко пройшов обстеження — і Олександру навіть запропонували одразу в десантно-штурмові війська, але згодом вирішили, що пізніше — обіцяли зателефонувати. 

Зателефонували в лютому 2023-го: викликали до новоствореної бригади. Військового досвіду Олександр раніше не мав, втім, хотів захищати рідну землю. 

Одразу ж після приїзду до частини Олександр пройшов навчання: спочатку в Україні, потім – на базі в Німеччині. Спершу казали, що відправлять на Південь, але зрештою відправили на Схід. Воював під Бахмутом.

Світ має побачити щоденник херсонця

Щойно Олександр виїхав до Вінниці, то зробив такий собі щоденник херсонця: викладав світлини і текст у Фейсбуці про життя в Херсоні. Звернувся до видавництва – і воно погодилось видати ці замальовки. Саме про них ми писали на початку статті. 

Вдома у Олександра Меньшова збереглись чернетки і інших книг. Проте він не знав, чи колись видасть їх: «Можливо я по-іншому подивлюсь на все, що відбувалось».

У війську Олександр книжок не писав — більше збирав матеріали на майбутнє:

 Писати книжки треба після війни, коли я все переосмислю і буду розуміти, що саме треба робити. Зараз я займаюсь тим, що звільняю землю від окупантів.

Останній пост у Фейсбуці Олександр Меньшов оприлюднив 13 листопада. Це було просто фото.

Олександр Меньшов
Олександр Меньшов

Звістка про загибель Олександра шокувала багатьох. Херсонці переглядали пости Олександра, як хроніки: спочатку про життя в окупації, згодом — про службу в ЗСУ. Відомий історик, письменник і журналіст Вахтанг Кіпіані оприлюднив фото з Олександром, зроблене під час зустрічі у Херсоні:

Це Херсон до окупації. Повна зала людей, зацікавлених дізнатися більше про справу Стуса. Після зустрічі багато обійм, коротких розмов і книга місцевого автора у подарунок. Фото на пам'ять... Кілька разів списувались — Сашко відклав для Музей-архів преси кілька колаборантських газет, які друкували росіяни в місті. І от щойно Пласт Херсон повідомив, що Олександр Меньшов, молодший сержант ЗСУ і батько пластунки Поліни, загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Вічна пам'ять побратимові. Кожен раз - ніж у серце. Яких людей втрачаємо.

Олександр Меньшов із Вахтангом Кіпіані
Олександр Меньшов із Вахтангом Кіпіані

Ще зранку 22 листопада не було відомо про те, що Олександр Меньшов загинув 5 днів тому. Відомий історик з Херсона, кандидат історичних наук та литвознавець Артем Петрик виклав фото Олександра Меньшова, який на фронті читав книгу Артема: «Сьогодні одне з найбільших литовських свят — День литовських воїнів. 105 років тому був покладений початок Війську Литовському, яке у, здавалося б, безперспективній, нерівній боротьбі здобуло перемогу і свободу для свого народу. Зараз цінності ті ж. Ворог той же. У такий день (та й загалом), для мене, як для автора, думаю, немає вищої нагороди аніж увага до моєї праці, роботи нашого Інституту BRIAI, з боку тих, хто захищає усю європейську цивілізацію і кожного окремо. На фото з фронту - книга «Епоха великих надій: нариси історії міжвоєнної Литви (1918-1940)». Дякую Олександру Меньшову за все!» Вже за кілька годин стало відомо, що Олександр загинув ще 5 днів тому...

Олександр Меньшов із книжкою Артема Петрика
Олександр Меньшов із книжкою Артема Петрика

«Друже, прощавай... Думаю, я можу тебе так назвати. Хоч спілкувалися не так часто. Але завжди тепло і щиро. Добрий. Світлий. Творець.

Україна отримала ще одну постать у ряду письменників і поетів, яких забрала війна. Олександр Меньшов приєднався до потойбічного мистецького кола Вікторії Амеліної, Гліба Бабича, Володимира Вакуленка та інших митців вирваних від нас пазурями рашизму.
Його романи «Репринти незакінчених чернеток», «Третя терція», «Верифікація вічності», вірю, оживуть знову, як пам'ять, як визнання.
Він пережив війну у різних вимірах. Пройшов окупацію і не зрадив. Загинув як український Солдат. Проте, завжди залишався письменником з особливим відчуттям навколишнього, гострим поглядом крізь... Пам'ятаю наші розмови, дискусії у легендарній «Гончарівці» (бібліотека в Херсоні — ред.)... І її вбили... рознесли московити артилерією. Навіть в останніх, рідких повідомленнях Олександр говорив про книжки. Його ідея видати власну книгу про окупацію не здійснилася за життя. Тепер Митець вільний, він, не сумніваюся, повернеться до наших степів, затонів, лиману, великої ріки, Півдня, який так любив», — дописав Артем Петрик, щойно дізнався про страшну звістку.

Олександр Меньшов після виїзду з окупації, серпень 2022
Олександр Меньшов після виїзду з окупації, серпень 2022

 
 

 

Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024
25.05.2024