стрічка

«Якщо не переможемо цю чуму, вона проковтне всіх». Історія молдовського добровольця, який воював за Україну

16 Травня 2023, 20:34
Іон Бубуйок 2242
Іон Бубуйок

30-річний Іон Бубуйок із Молдови – один із тих іноземців, хто добровільно став на захист України проти російських окупантів. Кілька місяців тому чоловік пішов на фронт піхотинцем. Ніс службу в Лимані на Донеччині, де й отримав важкі поранення. Наразі він проходить реабілітацію на Рівненщині й запевняє, що, якщо здоров'я дозволятиме, повернеться у лави ЗСУ.

Своєю історією Іон поділився із журналістами видання Район.Рівне.

Іон Бубуйок в основному говорить російською, втім добре розуміє українську. Поступово намагається переходити на нашу мову: вже гарно вимовляє не лише окремі слова, а й подекуди цілі фрази та речення. Він досить скромний та тактовний. Активний. Приїхавши до нього у госпіталь на інтерв'ю, застали, як чоловік тренувався на літньому майданчику на задньому дворі. 

Доброволець родом із молдовського села Сатул Ноу. В мирному житті чоловік працював столяром, виготовляв меблі ручної роботи. Попри те, що має освіту юриста, каже, фізична праця йому більше до душі.  Свого часу проходив строкову службу в молдовській армії, займався спортом. 

***

Військовослужбовець розповідає, що за тим, як розвивалися українсько-російські відносини стежив за довго до повномасштабного вторгнення. Зокрема, цікавився бойовими діями на Донбасі. Коли ж 24 лютого 2022 року російські війська атакували Україну по всій довжині спільного кордону, зрозумів, що це не війна двох держав, а майбутнє всього цивілізованого світу. 

«Якщо ми не переможемо цю чуму (росію – авт.), вона проковтне нас всіх. У нас схожа проблема – Придністров'я. Мене непокоїть, що ця територія не є частиною Молдови. Вона має бути нашою, а не якоїсь росії», – коротко пояснює своє рішення приєднатися до лав ЗСУ іноземець.

Вступили до лав ЗСУ чоловік зважився близько восьми місяців тому. Нині, через травму голови, Іову важко вирахувати конкретну дату, коли він перетнув кордону, щоб стати на захист сусідньої країни. 

Спочатку приїхав до Львова, а вже місці Іову пояснили, що добробат, куди набирають добровольців з-за кордону, дислокується в Тернополі

«В Тернополі мені дуже гарно пояснили, куди йти, швидко оформили», – каже. 

Молдовського добровольця відправили служити в батальйоні «Карпатська Січ» та виконувати бойові завдання на Лиманському напрямку Донеччини. Іов Бубуйок був піхотинцем.

Після кількох місяців служби воїн отримав поранення. Позицію наших військових «накрила» ворожа артилерія. «Прилетіло» просто в окоп. Ще одного українського захисника, який знаходився в той момент поруч з Іовом, контузило. Доброволець із Молдови отримав черепно-мозкову травму. 

«Я пам'ятаю, що мене врятували побратими. Вони швидше зреагували на те, що сталося, й евакуювали мене. Я ж втратив свідомість», – розповідає. 

Нині Бубуйок пригадує, перші дні після поранення були для нього настільки сумбурними, що повноцінну картину того, що відбувалося, йому скласти досить важко. Пам'ятає лише, як в лікарні йому перемотували голову. 

«Я заново вчився вимовляти слова. Затим – читати, писати. Працюю з психологами, читаю книжки, які мама привезла, коли відвідувала мене в лікарні. Намагаються повністю стати таким, яким я був до поранення», – продовжує Іон.

***

На чоловіка дома чекають батьки та сестра. З ними він щодня зідзвонюється по телефону. Мама ж нещодавно приїздила у Клевань, аби відвідати сина. 

«Коли рідні дізналися, що я на війні – для них це стало шоком. Я не сказав їм про своє рішення, дізналися, коли вже був в Україні. Батьки хотіли, аби я швидше повернувся. Та все ж це було моє рішення і я наполіг на цьому. Я знав, що з цим (росією – авт.) треба боротися. Росія давно хотіла знищити Україну, до того, як «віджали» у вас Крим.  Для нас, для Молдови, війна проти України не стала сюрпризом. В нас були люди, які знали, що рано чи пізно росія захоче з вами воювати», – ділиться.

На запитання, чи повернеться Іов Бубуйок на батьківщину після реабілітації, чи все ж знову повернеться на фронт, чоловік, посміхаючись, відповідає, що все залежиться від того, як поводитиметься його організм. 

***

Лікуючий лікар молдовського добровольця Віктор Кадевський пригадує, до них у госпіталь Іов надійшов із важкою черепно-мозковою травмою. На стаціонарне лікування молдаванин поступив у Клевань після другого етапу реабілітації.

«Зовні він виглядав цікавою людиною, яка завжди посміхається. Адекватним. Втім починаєш із ним говорити – людина забуває, губиться що і де. Не може зробити елементарні дії: взяти ручку, написати кілька слів... Після нетривалої мозкової діяльності наступало виснаження. Це був наслідок травми голови», – розповідає медик.

Спочатку з пацієнтом пропрацювали когнітивні вправи, займалися із логопедом, аби відновити мову. Спостерігаючи за прогресом у лікуванні, Іову поступово додавали у реабілітаційний курс судинну терапію, церебразиди... 

«Іов з самого початку був дуже слухняним пацієнтом. Єдине, що швидко виснажувався. Спочатку навіть боялися давати йому більше навантаження. Але якось потихеньку воно пішло, засвоїв цілі реабілітаційні процедури. Йому «заходила» й фізіотерапія, й артерапія...», – резюмує Віктор Кадевський.

 

Коментар
26/05/2024 Неділя
26.05.2024
25.05.2024