Надзвичайна ситуація в Україні: все, що потрібно знати. АДВОКАТ РАЙОНУ

24 квітня 2020 року у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції та ростом захворюваності, на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято рішення про запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року.

Читайте також: Карантин як форс-мажор для бізнесу. АДВОКАТ РАЙОНУ

ЩО ТАКЕ НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ 

Правовий режим надзвичайної ситуації врегульований Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі – Кодекс від 02.10.2012 № 5403-VI).

Надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (п.24 ч.1 ст.2 Кодексу від 02.10.2012 № 5403-VI).

Оскільки, внаслідок стрімкого темпу поширення коронавірусної інфекції та особливостей перебігу захворювання ситуація може призвести до:

• виникнення загрози життю та здоров’ю населення,
• великої кількості загиблих та постраждалих,
• завдання матеріальних збитків, а також
• до неможливості провадження окремих видів господарської діяльності, бо запобіжні заходи передбачають максимальне утримання від контакту людей, що в сукупності є порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, то вказана обстановка уже є надзвичайною ситуацією.

Тобто, відбулася лише юридична її констатація.

ЯКІ ДІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ РЕЖИМ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації передбачає здійснення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації (п.22 ч.1 ст.2 Кодексу від 02.10.2012 № 5403-VI).

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в даній ситуації можуть включати:

1) організацію та управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами;

2) розвідку районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

3) визначення та локалізацію зони надзвичайної ситуації;

4) виявлення та позначення районів, які зазнали зараження;

5) прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;

6) ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації;

7) пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги й транспортування до закладів охорони здоров’я;

8) евакуацію або відселення постраждалих;

9) санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали зараження;

11) надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

12) запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;

13) надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабілітації;

14) забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної ситуації;

15) здійснення заходів соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій;

16) проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду надзвичайної ситуації.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ КООРДИНАЦІЯ ДІЙ

Для координації дій влади та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:

1) використовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях;

2) утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) призначаються керівники робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

4) утворюються штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) визначається потреба у силах цивільного захисту;

6) залучаються сили цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

ХТО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ

Як вбачається з повідомлення, розміщеного на сайті Кабінету Міністрів України керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня призначено заступника Міністра охорони здоров'я, головного державного санітарного лікаря.

Це означає, що на час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у підпорядкування керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (тобто в цьому випадку – заступника Міністра охорони здоров’я) переходять усі аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації таких наслідків, а втручатися в його діяльність ніхто не має права. 

Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації самостійно приймає рішення щодо:

1) здійснення заходів з евакуації;

2) зупинення діяльності суб’єктів господарювання;

3) залучення в установленому порядку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;

4) зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих.

Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації оформляється розпорядженням, що є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, розташованими у зоні надзвичайної ситуації.

Читайте також: Де в Луцьку та на Волині встановлять карантинні пости. ПЕРЕЛІК

ЯК СИТУАЦІЯ ВПЛИВАЄ НА ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Запровадження режиму надзвичайної ситуації безперечно впливає на права та обов’язки громадян. Однак, підстави для паніки – відсутні.

Так, за загальним правилом у сфері цивільного захисту громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про надзвичайні ситуації;

2) забезпечення засобами захисту та їх використання;

3) звернення до влади з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

5) отримання заробітної плати, якщо залучались до ліквідації наслідків;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

Водночас, щодо існуючої надзвичайної ситуації громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності;

3) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

4) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

5) дотримуватися встановлених режимів захисту від епідемії.

Тобто, якихось надмірних обов’язків на громадян режим надзвичайної ситуації не покладає. Основне - дотримуватись рекомендацій, встановлених щодо реагування на COVID-19 з приводу гігієни та самоізоляції.

Щодо того, які ж конкретні кроки будуть вживатися на місцях та чи буде загальний режим життя в місті надто змінений в порівнянні з тим, за яким ми вже живемо в період карантину – стане зрозуміло після публікації постанови Кабінету Міністрів України щодо запровадження надзвичайної сиуації, а також після оголошення плану дій керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Хоча, враховуючи встановлені правові рамки, а також те, що правовий режим надзвичайної ситуації є не таким жорстким, як наприклад, режим надзвичайного стану (що передбачає можливість обмеження прав та свобод людини  і громадянина), – надто суттєвих змін сподіваюсь запроваджено не буде.

Олена СЛУПКО,

адвокатка