Смертельні сюрпризи війни: як мінування території України впливає на екологію

Українське суспільство пережило чимало кривавих війн. У кожній з них використовували жахливу зброю, якою нищили не лише найкращий цвіт нації, а й наше майбутнє – екологію держави. 

Російсько-українська війна відрізняється особливою жорстокістю та мерзенністю. Наші вороги залишають по собі не лише тіла, а й «залізні пастки». Україна через російське військове вторгнення опинилася серед світових лідерів із забруднення території вибухонебезпечними предметами: з 2014 року постраждало 150−180 тис. кв. км, що становить 25−30% усієї території країни. А це означає, що українським саперам доведеться знешкоджуватимуть ворожі міни десятки років.

Журналістка Еко.Район зібрала інформацію про те як мінування впливає на екологію України та скільки триватиме розмінування наших територій.

Види «смертельних сюрпризів» 

Організація об'єднаних націй назвала Україну «однією з найбільш замінованих країн світу». Українські сапери та рятувальники щодня знешкоджують від 2 до 6 тисяч снарядів та мін. Кожна з них відрізняється своїм принципом дії та наслідками вибуху. 

Протипіхотні фугасні міни

Це невеликі предмети з пластику. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. Принцип дії – «нажимний». Потрібно наступити, тоді вона спрацює. Ураження буде залежати від типу міни, але частіше це ураження кінцівок.

Особливу небезпеку становить міна «Метелик» або ж, як її ще називають, «Пелюстка». Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. Вони розриваються або при контакті, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути.

Протипіхотні фугасні міни

Протипіхотні осколкові міни

Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а разючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути й спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів).

Одна з найнебезпечніших осколкових мін — ОЗМ-72. За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через «вишибний» заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає. Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.

Протопіхотні осколкові міни

Протитранспортні (протитанкові) міни

Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше, проте торкатися таких предметів в жодному разі не можна.

Часто під протитранспортні міни можуть встановлювати протипіхотні. У разі вибуху — шансів вижити практично немає.

Протитанкові міни дистанційного мінування

Касетні боєприпаси

РСЗО  «Град», «Смерч»,  «Ураган»,  «Точка У» можуть бути касетними. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської  «матрьошки»: у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі та мають механізм самоліквідації. 

Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів із 2010 року. Російські військові застосовували їх неодноразово.

Саморобні вибухові пристрої

Цей тип боєприпасів важко розпізнати. Їх ховають в побутові речі, встановлюють в автомобілях, закріплюють всередині будинків. Саморобна вибухівка різна за розміром, кольором і вагою. Принцип дії довільний.

З кожних семи гектарів території України, один потребує розмінування

До повномасштабного вторгнення росіян 24 лютого 2022 року в Україні вже були небезпечної території, на яких знаходилися міни. За приблизними підрахунками Асоціації саперів України, на підконтрольній уряду України території Донецької та Луганської областей було близько 7 тисяч квадратних кілометрів території, що потребувала посиленої уваги саперів. 

Тому важко навіть уявити, наскільки велика територія, що підлягає розмінуванню є тепер. Станом на серпень міністр довкілля Руслан Стрілець повідомив, що на майже третина території нашої держави – близько 200 тисяч квадратних кілометрів – потребують розмінування. Тобто за площею заміновані українські території дорівнюють площі всієї Великої Британії.

Інтерактивна мапа територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами

У світі існує така класична формула: рік війни – це 10 років розмінувань. Враховуючи, що військові дії у нас почалися не 24 лютого, а ще у 2014 році, то виходить дуже вагомий термін. 

Тобто розмінування території України могло б тривати 80 років, проте слід пам'ятати про пріоритизацію розмінування. Спочатку – основні інфраструктурні об'єкти, далі – сільськогосподарські землі, а вже в кінці – важкодоступні землі. 

Якщо використовувати вдалу модель протимінної діяльності й залучити достатню кількість донорських коштів, то, можливо, вдасться впоратись і за 10 років. Українська влада ж обіцяє максимально пришвидшити цей процес. 

«В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років. Але маю надію, що допомога наших європейських колег значно прискорить цей процес. Наші союзники активно долучаються і пропонують своїх спеціалістів з розмінування», – розповідає Міністр довкілля та захисту природних ресурсів України Руслан Стрілець. 

За попередніми даними очільника Міндовкілля, сапери знешкодили вже понад 175 тисяч боєприпасів та обстежили територію площею 67,639 гектара.

Загальна статистика територій, які вже є розмінованими

Державна служба з надзвичайних ситуацій з квітня розміновує території Київщини та Харківщини, проте повне розмінування цих областей може тривати понад два роки. 

«Складність розмінування полягає ще й в тему, що вибухонебезпечні предмети можуть бути заховані будь-де, тому поки спеціалісти не перевірять кожен клаптик, території лишатимуться небезпечними для проживання», – коментує Катерина Полянська, еколог організації «Екологія-Право-Людина».

Розмінування Київщини. Фото: ДСНС України

Читайте також: Повоєнне відновлення України: як зберегти довкілля та запобігти його руйнуванню

Міни руйнують не лише людські життя

Справедливо припустити, що збереження рідкісних українських видів флори та фауни було, мабуть, не у топі пріоритетів президента Путіна, коли він відправив військову техніку через кордон.

Людська та матеріальна ціна російського вторгнення в Україну добре задокументована. Але рідкісні види тварин і рослин також сильно постраждали від руйнівного використання окупантами зброї та протипіхотних мін.

Якщо у людей ще є шанс не натрапити на міну – звертати увагу на попереджувальні знаки, виїхати з небезпечних територій, то у тварин, які мешкають у лісах, такої можливості немає. Мешканцям лісу або не залишається, що їсти після вибухів, або немає де сховатися. І, на жаль, обидва варіанти мають плачевний кінець. 

Проте територія лісу є однією з найбільш вразливих до мінування екосистем не лише через тварин. Коли відбувається детонування міни, майже одразу займається суха трава та деревина. Як наслідок, виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі – корозія та отруєння рослинності. 

Страждають й зони, у яких колись намагалися зберегти флору та фауну. Коли територія замінована, спеціалісти заповідних зон не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує лише «на папері». З часом природоохоронна структура перестає існувати.

Міни псують й ґрунт. Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали – хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.

Проте тяжкі метали це далеко не єдина проблема для людей, які живуть поруч із замінованими територіями. На цих землях неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це, своєю чергою, тисне на ресурси, виснажує землі. 

Руслан Стрілець заявив, що Україна може стати першою країною у світі, яка отримає репарації за злочини проти довкілля. Збитки, які ми перерахували, вже складають сотні мільярдів гривень.

Читайте також: Наслідки відчуває навіть Африка: як вторгнення Росії вплинуло на зміну клімату

Відновлення замінованих територій

Аби повністю розмінувати територію України знадобиться дуже багато зусиль і просто неймовірна сума, якщо говорити про кошти. За даними Асоціації саперів України, щоб розмінувати 200 тисяч кілометрів квадратних необхідно витратити щонайменше 500 мільярдів доларів. 

Будь-яка країна самотужки таку ношу витримати не здатна. Так у довоєнному 2021 році ВВП України не сягнув і 200 мільярдів доларів. Відтак зробити українську землю безпечною можна буде лише залучивши чималу фінансову допомогу від міжнародних партнерів і донорів. 

Проте українці, завдяки донатам через UNITED24, вже придбали найефективнішу у світі машину для розмінування вартістю 18 мільйонів гривень. З Armtac 400 сапери будуть захищенішими, адже машина має дистанційне керування на відстані до 800 метрів. Також керувати нею можна сидячи в броньованій та звукоізольованій кабіні. 

Armtac 400. Фото Михайла Федорова

А Укрпошта вже запустила марку з собакою-сапером Патроном, щоб купити ще один Armtac 400. 

Якщо без фінансової допомоги з-за кордону Україна при розмінуванні не обійдеться, то з кадрами у нас усе гаразд. В Україні - багато підготовлених саперів, які тим більше кваліфікуються на гуманітарному розмінуванні.

До того ж в Україні є сапери з міжнародним досвідом, особливо якщо говорити про військових саперів. Українці встигли попрацювати в Лівані, Косово, та країнах Близького Сходу. Але основний людський ресурс з'явився в нашій країні через роботу на сході України.