Міський город в часи війни у Луцьку: інноваційне рішення чи крок у минуле
-
-
>
-
>
-
>
9338
У Луцьку завершують збирати врожай з першого міського городу, який облаштували влітку. За цей час з грядок зібрали чимало різних сортів салату і руколи, кабачків, помідорів, суниці, редьки і пряних трав.
Журналісти Еко.Район дізналися, навіщо вирощувати городину посеред промислового міста та як це допоможе українцям відновити країну після війни.
Для більшості жителів України міста асоціюються з тисячами автівок, асфальнованими дорогами, лісами заводів та багатоповерхівок. І мова йде навіть не про мільйонники. Візьмемо хоча б Луцьк з 215-тисячним населенням. Не беручи до уваги приватну забудову, у ньому не так багато землі використовують для вирощування їстівних рослин. Ба більше, будь-які самовільні роботи на ділянках посеред міста тут заборонені правилами благоустрою.
Проте, ситуація в країні, невпевненість у майбутньому та невпинний ріст цін на продукти харчування змушують все більшу кількість містян переглянути свій спосіб життя та повернутися до городництва. Частина жителів обласного центру Волині свіжі овочі та зелень знову почали вирощувати на земельних ділянках у селі чи на дачі. А дехто облаштовує імпровізовану теплицю прямо в себе на балконі.
Альтернативний варіант людям вирішили запропонувати місцеві еко-активісти і в липні 2022 року відкрили в Луцьку перший міський город під назвою «Сади зростання». Його ідея полягає в тому, щоб кожен охочий містянин мав куточок, де б міг посіяти, виростити здоровий продукт та зібрати врожай.
Город облаштували на подвір’ї Луцького національного технічного університету. Там, на невеличкій території площею 12 на 12 квадратних метрів встановили спеціальні високі теплі грядки. Роботи на них відбуваються виключно за принципами пермакультури, тобто органічного сільського господарства.
Читайте також: «Зелена» відбудова України: покращити економіку і не втратити екологію
Від ідеї до реалізації. Як усе починалося
Ініціаторами проєкту є голова громадської організації «Нуль відходів Луцьк» Катерина Демидюк та очільник громадської організації «Інститут транскордонних ініціатив» Максим Войчук.
«Ми з Максимом познайомилися минулого літа і в нас виникла ідея створити город посеред міста. Подібні ініціативи я раніше бачила в країнах Європи та Стамбулі і мені було цікаво реалізувати їх в рідному Луцьку. Але на той момент у нас не було коштів. Тому, цю ідею довелося відкласти», – розповідає Катерина.
Катерина – корінна жителька міста, тому робота «на землі» для неї була справою чужою й не зовсім зрозумілою. Навіть попри те, що напередодні повномасштабного вторгнення росії, вона з чоловіком придбала ділянку, висаджувати на ній щось, тим паче у великих масштабах, Катерині було боязко. Тому, зайнятися городництвом вона вирішила не виходячи з власної квартири.
«Я облаштувала теплицю просто в себе на балконі. Там були перець, помідори, різні сорти салату та капусти, листковий буряк, редиска, огірки, суниці, а також багато зелені і пряних трав. Це була, так би мовити, моя перша проба пера. Після цього в мене пропав страх садити великий город і з’явилося розуміння, як це працює», – говорить лучанка.
Наприкінці травня Катерині випав шанс застосувати цей невеликий, однак впевнений досвід, в більш глобальному проєкті. Організація «Zero Waste Alliance» запропонувала профінансувати ініціативу міського городу, яка давно лежала на поличці.
«Максим тоді почав працювати в політехнічному університеті, й виявилося, що вони були зацікавлені в тому, аби такий город з’явився на їхній території. Адже це чудова дослідницька база для студентів-аграріїв. Нам виділили ділянку землі на задньому дворі навчального закладу і ми не роздумуючи почали працювати», – каже Катерина Демидюк.
Читайте також: Повоєнне відновлення України: як зберегти довкілля та запобігти його руйнуванню
Теплі грядки та ніякої хімії. Створення городу посеред міста
Робота розпочалася з підготовки земельної ділянки. Її організатори вирішили додатково не розрівнювати. Адже висадка міського городу мала відбуватися виключно за принципами пермакультури – це підхід до сільського господарства, який відбувається в гармонії з природними процесами, мінімальними витратами праці та без шкоди для довкілля.
«Ми залишили все як є. Невдовзі територію хочемо лише засипати щепою. Це додасть гарного естетичного вигляду, між грядками буде зручно ходити, а також щепа дозволяє пропускати воду в грунт. Тобто, це ще й екологічно», – каже Катерина.
Крім того, організатори вирішили відступити від традиційного методу облаштування грядок. Їх зробили високими: були створені великі дерев’яні конструкції, в які вже безпосередньо засипали грунт.
«Спочатку була ідея зробити клумби у вигляді сонечка. Всередині конструкція з дерева мала бути кругла, а по боках – промінчики. Але це було надто складно, тому ми зупинилися на варіанті звичайних прямокутних та квадратних ящиків розміром метр на два та метр на метр відповідно. Дерев’яні дошки ми покривали спеціальною речовино, що дозволить їм прослужити довше», – розповідає засновниця міського городу.
Грядки закладали подібно до технології теплих – так звана сендвіч-технологія. Знизу постелили шар картону, аби не проростало зілля, на нього – гілки дерев, скошену траву, а вже потім – землю. Такий метод дозволяє сіяти рослини набагато раніше, а також за ними легше доглядати.
«Для міста такі високі й теплі грядки – ідеальні. За ними не треба якогось особливого догляду. Адже вони підняті, а відповідно на них бур’ян менш інтенсивно проростає, та й різні шкідники і тварини не так дістають. Трава та гілля, перегниваючи, дають природне добриво для рослин. Крім цього, на цих грядках зручніше працювати, адже нахилятися не треба дуже низько», – розповідає Катерина Демидюк.
Землю для «Садів зростання» вибрали органічну. Придбали її в місцевого виробника, який вже багато років має вермиферму – плантацію, на якій черв'яки переробляють біовідходи, створюючи тим самим ідеальний грунт, насичений всіма необхідними для здорового врожаю компонентами. Крім того, органіку на міському городі будуть ферментувати у власному компостері.
«Ми відразу вирішили, що у нас має бути компостер. Це дуже важлива річ, адже в нашій організації “Нуль відходів Луцьк” ми постійно говоримо про те, що люди не повинні викидати органіку в смітник, коли з неї можна отримати чорнозем. В компостері теж є черв'ячки, які переробляють відходи. Ми цю масу будемо використовувати для подальшого вирощування продуктів. Це такий замкнутий ланцюжок. До речі, їдальня університету теж носить сюди відходи», – говорить Катерина.
Підприємці, активісти, чиновники. Хто прийшов на відкриття «Садів зростання»
Офіційне відкриття «Садів зростання» планувалося на початок червня, однак через деякі складнощі його довелося перенести аж на 23 липня. Через це, каже Катерина Демидюк, з’явилося багато скептиків.
«Люди казали: "Кінець літа! Та що у вас там виросте!” Але, як бачимо, щось та й виросло. Те, що є на городі зараз – залишки. А взагалі ми зібрали дуже багато салатів, руколи, кабачків, помідорів, зелені. Нині ми дорощуємо деякі рослини, щоб зібрати з них насіння», – говорить дівчина.
Попри це, каже Катерина, взяти участь у проєкті та внести свою лепту у розвиток першого в Луцьку міського городу прийшло чимало людей. Серед присутніх були підприємці та представники громадських організацій, яким близька тема екології, працівники міської ради, університету та просто небайдужі лучани.
Свою грядку на міському городі тоді радо погодилася облаштувати Волинська бібліотека для юнацтва. Співробітниця книгозбірні Оксана Коба давно пропагує серед читачів здоровий спосіб життя та любов до природи. Вона є засновницею тематичного проєкту «Екофабрика», в рамках якого вчить дітей та молодь, як берегти довкілля.
«Коли Катя мене запросила до участі в проєкті, в мене не стояло питання йти чи ні. Звісно, ми погодились, бо цікаво посіяти і подивитись, чи зійде і чи виживе та рослина. А ще цікавило, які саме мають бути грядки, яким грунтом буде заповнюватись. І я вам скажу, багато чого я взяла особисто для себе, для своїх городніх робіт», – розповідає жінка.
На відкритті свій клаптик землі працівниці біліотеки засіяли насінням пряних трав, засадили розсадою базиліка та суниці. Пізніше – висадили ще деякі культури.
«Одного разу, ми додатково засадили ще одну грядку м’ятою, мелісою, чорнобривцями, які зараз квітнуть, посіяли кріп, посадили кущ помідорів, для експерименту. Щоразу завозили гущу кави з бібліотечного кавового апарату у компостер. Двічі ми їздили по «нашу» зелень. Це і кріп, і салата, і рукола, і базилік. Але не зривали все, залишали для інших», – згадує Оксана Коба.
Взяла участь у реалізації міського городу також дитяча письменниця з Луцька, що активно пропагує компостування у навчальних закладах Волині, Наталія Гуркіна. Жінка каже, вони тоді створили експериментальну грядку зі спеціальним органічним добривом від місцевого виробника.
«Ми висадили помідори, полуницю, м'яту та інші рослини. Наш городик ніхто особливо не доглядав, але результати виявилися чудовими. Щиро радію за нашу Луцьку громаду та ЛНТУ, адже така ініціатива – це гарний крок у формуванні екологічної свідомості. Вважаю, що такі городи мають бути в усіх навчальних закладах нашої громади», – каже Наталія.
Місто – нуль відходів. Для чого потрібний міський город
Максим Войчук вважає, що мета міського городу більш глобальна ніж здається на перший погляд. Цей проєкт покликаний показати людям, як важливо пам’ятати про зміни клімату, а також звертати увагу на те, що потрапляє на їхні тарілки.
«Оскільки город побудовано на принципах пермакультури, ми закликаємо людей придивлятися, які овочі вони їдять. З іншого боку, ми хочемо показати жителям, що навіть у міських джунглях легко і просто вирощувати для себе їжу», – каже співорганізатор проекту.
Максим впевнений, що їхня місія також – наглядно показати містянам, як, займаючись сільськогосподарською діяльністю, не нашкодити природі та жити за принципами «zero waste» та «eco friendly», що означає скорочувати продукування відходів та бути дружнім до довкілля.
«У нас є компостер і ми максимально використовуємо циркулярні рішення. Завдяки йому те, що мало б бути сміттям, виконує корисну функцію. У планах також встановити бак для збору дощової води, адже влітку грядки потребують поливу. А ще хочемо придбати сонячну панель для функціонування крапельного поливу», – розповідає Максим.
Однак, міський город – це не лише про екологію, а й про продовольчу безпеку. А це надзвичайно важливо сьогодні, в контексті війни, коли окупанти намагаються спровокувати голод у всьому світі й активно знищують та крадуть родючі українські землі.
Робота на грядках, каже Максим Войчук, нагода навчтися міським жителям заземляться й контактувати з природою. І це, як виявилося, дуже цікавить лучан.
«Нас уже питають про можливість оренди грядок на наступний рік і власне технологію, аби поставити таке на дачі. Ну й звісно люди питають, за яким принципом висаджувались рослини та багато інших деталей», – говорить чоловік.
Міський город – прекрасний майданчик для соціальної взаємодії, що теж дуже важлива в час війни та постійної напруги, а також – непогана партисипативна практика.
«Ми залучаємо усіх охочих не просто до оригінального проведення часу, а сприяємо їхній участі в подальшій зміні міста. Чим більше людей буде сортувати сміття, тим легше буде налагодити нову систему відходів у Луцьку. Міський город – це тільки перший крок на шляху Луцька як міста-нуль відходів», – впевнений він.
Крім цього, грядки – чудова навчально-наукова лабораторія. Оскільки вони розташовані на території університету, тут мають можливість проходити практику студенти-аграрії.
Читайте також: Дика природа на межі. Як війна зупинила важливий проєкт з охорони Полісся
Городи в дворах багатоповерхівок. Плани на майбутнє
Нині, засновники міського городу в Луцьку виграли грант від всеукраїнського проєкту «Сади перемоги». Метою кампанії є ефективне використання всіх доступних земельних ділянок в Україні та спрямування ресурсів для вирощування харчових продуктів, щоб уникнути продовольчої кризи через війну.
«Там дуже хороше і довгострокове фінансування. Вони зацікавлені наш город доробити. Тому, думаю, що з наступного сезону він запрацює на повну. Ми плануємо наш город ще більше облаштувати, зробити там гарні доріжки, налагодити збір води, поставити там якісь лавочки. Хочемо перетворити грядки на туристичну локацію, куди гості міста зможуть прийти, подивитися, відпочити, попрацювати, і де студенти будуть вивчати альтернативні методи агрономії. Де кожен зможе виростити тут щось, а потім зібрати врожай», – каже Катерина Демидюк.
Дівчина розповідає, що вже є плани на масштабування «Садів зростання». Екоактивісти хочуть облаштувати ще один міський город в обласному центрі Волині. Його планують презентувати вже наступного сезону.
«Ми хочемо відкрити город також на території Молодіжної ради Волині, поблизу міського зоопарку. В них там є гарна територія, але там, скоріше за все, вийде менше грядок. Пізніше плануємо реалізовувати щось подібне в ОСББ та робити городи поблизу багатоповерхівок», – каже Катерина.
Читайте також: Кліматичні зміни, вирубки лісу та радіація – розплата за участь Білорусі у російській агресії
