Сакральна дата – 11 вересня: від Віденської битви до терористів
-
-
>
-
>
-
>
4692
Османи зазнали ганебної поразки у битві під Віднем, яка відбулася 11 вересня 1683 року. Союзне військо під проводом Яна Собеського розбило їхню армію. Відтак ця дата стала початком кінця Османської імперії та фактично символом перемоги християнського світу над мусульманським. Подейкують, що терористи ісламістської організації «Аль-Каїда» обрали її для помсти за той програш, тому саме 11 вересня 2001 року атакували вежі комплексу Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. Цього ж дня 2022 року інший терорист – володимир путін безуспішно намагався провести так званий референдум про приєднання окупованих територій на Півдні та Сході України.
Історія вмовляння
Хатідже Турхан стала регентом малолітнього сина-султана Мехмеда ІV і фактично до його повноліття правила Османською імперією.
За цей час вдалося зміцнити армію та, за допомогою великих візирів з родини Кьопрюлю, отримати низку гучних перемог в Угорщині, Греції та Речі Посполитій, завоювавши Кам’янець-Подільський та Хотин.
Але найбажанішою ціллю для вже дорослого султана Мехмеда ІV став Відень, який свого часу намагався підкорити ще славний султан Сулейман. Проти цього військового походу виступала його мати Хатідже Турхан. Вона намагалася зав’язати дружні стосунки з австрійцями.
Тому 1667 року надіслала дружині австрійського імператора Леопольда І, Маргариті Терезі Іспанській (знаній інфанті з портретів Веласкеса) листа з повідомленням про сходження на трон кримського хана Аділь Гірея – васала османського султана.
Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани
На жаль, повного тексту цього послання нам не вдалося розшукати. Австрійський османіст Йозеф фон Хаммер-Пургшталь у книзі «Велика османська історія» зазначив, що на зовнішньому боці листа Хатідже Турхан, який доставили Маргариті Терезі Іспанській 2 серпня 1667 року, було написано:
«Нехай приносить Всевишній поміч Імператриці в присутності Великого Цезаря – нашого доброго друга».
Читайте також: Сигізмунд ІІ Август та його жінки: передісторія однієї картини
Проте навіть цей уривок вражає, адже геть іншою була риторика султана Мехмеда ІV стосовно імператора Австрії. Ось його лист Леопольдові І:
«Я повідомляю тобі, що стану твоїм паном. Я вирішив, не гаючи часу, зробити з Германською імперією те, що мені завгодно, і залишити в цій імперії пам’ять про мій жахливий меч. Мені буде завгодно встановити мою релігію й переслідувати твого розіп’ятого бога. Згідно зі своєю волею й задоволенням я запряжу твоїх священників і оголю груди твоїх жінок для пащ собак та інших звірів. Достатньо сказано тобі, щоб ти зрозумів, що я зроблю з тобою, якщо в тебе вистачить розуму зрозуміти все це».
Читайте також: «Квітучий сад втратив найшляхетнішу квітку»: останні роки Ілони Зріні в Османській імперії
Невідворотне покарання
Зрозуміти, чому Хатідже Турхан цього разу наважилася зав’язати контакт із супротивниками Османської імперії, допомогли спогади колишнього підданого османського султана, який переметнувся на бік Петра І – Димитрія Кантеміра.
В історичній праці про Османську імперію він зазначив, що ця султана-українка виступала проти походу османського війська на Відень, до якого її сина Мехмеда ІV намовляв тодішній великий візир Мерзифонлу Кара Мустафа. Її в цьому підтримав і муфтій Чаталджали Алі-ефенді.
Читайте також: Луцький договір: шпигунські пристрасті та програні війни
Проте Мехмед ІV не дослухався до їхніх порад та повів військо на Відень. Прикметно, що ще під час приготувань до цього походу Хатідже Турхан, перебуваючи в Едірне, наказала своєму скарбничому Хусейну-азі їхати до Стамбула, аби отримати від французького посла Гільєраля Контью необхідну їй інформацію.
Читайте також: В гостях у Роксолани: волинський рукопис про посольство до Стамбула
Адже відомо, що тодішнім суперником австрійського імператора Леопольда I за гегемонію в Європі був саме французький король Людовік XIV. Незабаром його посол зустрівся з Хатідже Турхан. Розмова з ним остаточно переконала її у небезпечності походу на Відень.
Хатідже Турхан, на відміну від сина-султана та великого візира, розуміла, що поляки, в яких османи, заручившись підтримкою козаків Петра Дорошенка, відібрали у 1670-х роках Поділля, об’єднаються з європейськими народами у боротьбі за Відень, створивши потужну військову коаліцію.
Читайте також: Пригоди волинського шляхтича Михайла Чайковського: від козацького ватажка до османського паші
Так воно зрештою і сталося, бо саме під проводом Яна Собєського союзні війська розбили османів. Таким чином яничарська облога Відня провалилась, а Мехмедові ІV довелося поспішно повертатися до столиці Османської імперії.
Докладніше про ці події я розповідаю у романі-трилогії «Хатідже Турхан».
Цього не судилося побачити Хатідже Турхан, яка померла 4 серпня 1683 року в Едірне. Її поховали за відсутності сина у зведеному для неї в Стамбулі мавзолеї. Після поразки під Віднем Мехмеда ІV скинули з трону. Він помер від депресії.
Читайте також: Руйнівниця міфів про Роксолану. ІНТЕРВ'Ю з дослідницею Олександрою Шутко
Покарання за терористичний акт у США – страту у травні 2011 року отримав і глава терористичної організації «Аль-Каїди» Осама бен Ладен. Дуже сподіваюся, що така ж доля невдовзі чекає на іншого терориста – володимира путіна.
Читайте також: Як росіяни поклали око на Роксолану
