Ремонт століття: як піднімають з руїни рештки окольного замку і розчищають луцькі підземелля
-
-
>
-
>
-
>
3338
Вежа Чарторийських та єзуїтські підземелля уже скоро отримають нове життя: на історичних об’єктах розгорнули масштабну реставрацію.
Так задвірки Волинського коледжу харчових технологій, що у Луцьку на вулиці Кафедральній, 6 перетворяться на привабливу частину Старого міста З них 1,34 мільйона – грантові кошти від програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014-2020.
Проєкт включає реставрацію двох пам’яток архітектури національного значення. Це – Вежа Чарторийських з оборонним муром XV століття і частина колегіуму монастиря єзуїтів XVII століття. Прилеглі до них території теж стануть красивими та комфортними: територію озеленять, вимостять доріжки, освітлять і створять оглядовий майданчик.
Нагадаємо, проєкт «Нове життя Старого міста: ревіталізація пам'яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» увійшов у 17-ку найкращих, і отримав підтримку ще восени 2017 року. Загальний бюджет проєкту на два міста становить 1,6 мільйона євро. Для луцької частини проєкту грантове фінансування становить 1,34 мільйона євро, а ще 114 тисяч євро внесок з бюджету міста. Таким чином повернення до життя цього закутка Старого міста обійдеться майже 1,15 мільйона євро.
Детально читайте Легендарну луцьку місцину впорядкують за європейські кошти
На момент публікації матеріалу тривають реставраційні роботи у підземеллях колегіуму. Журналісти Район.Луцьк декілька разів навідувався на об’єкт, щоб зафіксувати перебіг реконструкції. Вперше – у листопаді минулого року, під час українсько-білорусько-польського медіа-форуму, а вдруге всередині лютого.
Читайте також: У Луцьку відбувся транскордонний форум журналістів
Грантове фінансування передбачає архітектурну складову, а також цілу низку «м’яких» заходів, які покращують співпрацю між містами-партнерами Луцьком і Любліном, які разом подавали на конкурс.
Тож паралельно у Любліні зараз відновлюють Готичну вежу, а у Луцьку – башту Чарторийських, останню з восьми веж окольного замку, яка дійшла до наших часів, а також колегіум монастиря єзуїтів.
Минулого року проводили спільну міжнародну наукову конференцію, на якій представляли матеріали щодо збереження пам’яток культурної спадщини й наукові доробки експертів з Польщі, України, Білорусі. А ще митці з Луцька їздили на Фестиваль легенд до Любліна. Цього ж літа аналогічний культурний захід прийматиме Луцьк. Така міжнародна культурна співпраця і є та «м’яка» частина проєкту.
Реставраційні роботи ж розпочалися у жовтні 2019 року і завдяки хорошій погоді тривали неочікувано довго – до середини грудня. Зараз майстри перебралися виключно у підземелля, де спокійно і методично наводять марафет. З настанням весни на вулиці знову розгорнуть будмайданчик.
«Проєкт для міста непростий. Будівлі, які відновлюємо, є пам’ятками національного значення та охороняються державою. Тому діє ціла низка законів, які ускладнюють будь-які роботи, адже вимагають величезної кількості погоджень і дозвільних документів. Навіть якщо мова йде про відновлення і повернення до життя історичної будівлі. Підготовка і погодження документів зайняла понад рік», – розповідає менеджер проєкту Олег Парфенюк.
Керує процесом досвідчений архітектор Василь Іванович Дузь-Крятченко, який спеціалізується на відновленні історичних будівель. Він все життя займався реставрацією церков і монастирів. Зараз він щодня особисто контролює всі роботи, які мають чимало особливостей.
«Для реставрації звичайні матеріали на основі цементу використовувати не можна. Вони є нищівними для середньовічної кладки. Стіни мають дихати, а цемент цього не дає, а навпаки тягне багато вологи з повітря і призводить до руйнування стін зсередини. Тому вирішили використовували спеціальні матеріали від відомого німецького концерну. Виробник гарантує, що за дотримання технологічної карти, оновлені фасади та всі інші частини об’єктів будуть зберігатися тривалий час», – переконує Олег Парфенюк.
Новий туристичний маршрут буде розпочинатися зі сторони Замкової площі. Відвідувачі звідти мають потрапити у тепер вже симпатичний дворик, де після реконструкції з’явився «портал» до вежі Чарториських і вхід у підземелля.
Містичним словом «портал» реставратори назвали замурований прохід у формі арки, який розділяв внутрішній і зовнішнім двориком колегіуму.
Зазначимо, що досі вхід у підвали коледжу-колегіуму був тільки через приміщення. Але тепер студентів від навчального процесу ніхто відволікати не буде і туристи потраплятимуть на об’єкт з іншої сторони.
Підвали монастиря єзуїтів мають два рівні, окрім коридорів тут є багато дотичних кімнат. Загальна площа підземель під колегіумом майже пів тисячі квадратів. Литовські експерти підтвердили здогадку місцевих фахівців: луцьке підземелля одне з найбільших підземель у Європі.
Читайте також: Вона «лікує» святих: як працює перша реставраторка ікон на Волині
У майбутньому підвали колегіуму планують об’єднати з підземеллями костелу Петра і Павло в один маршрут. Адже монахи-єзуїти колись збудувати цей ансамбль як єдиний взаємопов’язаний комплекс.
Читайте також: Підземелля та підсвітка: чим Луцьк приваблюватиме туристів у 2020-му
«Будівля єзуїтського колегіуму зберігає чимало таємниць. Постійно знаходимо якість приховані ніші, продухи, вентиляційні канали та інші комунікації, які вже давно не використовуються і в різні періоди їх закладали цеглою. Все це реставратори зараз відкривають, адже першочерговий проєкт розробляли так, аби забезпечити належним чином доступ повітря і відвести вологу від підземель», – пояснює Олег Парфенюк.
Зараз у підземеллях щодня працюють, щоб літом відкрити двері для всіх охочих. Однак, хоч і темпи хороші, до деталей команда реставраторів ставиться дуже уважно. Наприклад, щоб показати кладку, цеглу відшліфовують, та покривають спеціальними розчинами.
«Арки у підземеллі – це ті несподіванки, які потребують коригувань проєктної документації. Їх у різні періоди закладали цеглою. Але відновленні ніші будуть слугувати для розміщення артефактів. В таких закутках можемо розмістити голограму привида чи воскову фігуру монаха. По всіх приміщеннях підземелля будуть таблички з родовими гербами персон, дотичних до цих будівель», – ділиться ідеями Олег Парфенюк.
Читайте також: Майстерня лицарів та підземелля: що нового створять у Луцьку
Та повертаємося у дворик, а звідки через «портал» виходимо до вежі Чарторийських та руїн окольного замок, який колись був межею міста.
Читайте також: Двір скорботної пам'яті у серці Луцька. ЗАКАМАРКИ
«Завали будемо навесні розбирати вручну з археологами, бо тут може бути і ціла цегла XV століття, і можливо якісь інші артефакти. Поряд з відновленою стіною буде часткове мощення – прокладуть доріжки. Решту території засіємо травою, а на краю виспи буде розташований оглядовий майданчик», – показує Парфенюк.
У вежі на першому поверсі є три кімнати, які також будуть відреставровані. Там планують відкрити музей-майстерню лицарства, де буде можливість прийти з дітьми, одягнути на себе і погратися в рицаря і найменшим відвідувачам.
«Стосовно нижньої частини вежі фахівці вирішили, що зовнішні, новіші шари, треба знімати і прокладати заново. Також серйозної реконструкції має зазнати дах. Він у критичному стані. Шатро знімуть весною, щоб замінити несучі конструкції, замінити гонт, який на сьогодні вже виконує функції даху і підняти на 1,2 метра. Таким чином вежа стане вищою, стрункішою, такою як була колись», – пояснює менеджер проєкту.
За словами Парфенюка, у 70-х роках минулого століття було втрачено в межах 20-30 метрів оборонної стіни. Тому планують відбудувати стіну окольного замку на рівні 60 сантиметрів, щоби показати як вона проходила.
Читайте також: «Шо, красоту фотографіруєте?»: Старе місто, яким ви не хочете його знати
Новіші добудови штучно «зістарювати» не будуть, бо це також частина історії цієї стіни. Це дозволить побачити у які періоди як і хто відновлював окольний замок. Але найбільше уваги зараз до найціннішого, автентичного відрізка окольного замку, який зберігся з XV століття. На ньому зберігся готичний орнамент, типовий для середньовіччя.
Наталія ПАХАЙЧУК
Фото Світлани СОЛТ
