Культурні хаби у війні: як Волинська юнацька бібліотека стала волонтерським центром
-
-
>
-
>
-
>
7375
Волинська обласна бібліотека для юнацтва – це не просто книгозбірня, а повноцінний творчий та волонтерський хаб. Тут активно займаються з дітьми захисників, роблять безліч акцій на підтримку ЗСУ, збирають книги для українських біженців за кордон, формують сухпайки та плетуть кікімори для солдатів.
Журналістка Район.Луцьк побувала у закладі, щоб дізнатися, як він працює в умовах війни.
На порозі бібліотеки, що заховалася в затишному куточку Театрального майдану Луцька, мене зустрічає її директорка Алла Єфремова. «До нас прийшли волонтерити переселенці. Я їм якраз проводжу екскурсію. Ходіть з нами», – каже жінка і радо показує різноманітні хендмейд вироби, що стоять при вході в бібліотеку.
Арт-атака: від картин до лаванди
Від асортименту – розбігаються очі. На полицях стоять картини, вази, глечики та інший оригінальний декор ручної роботи. Всі ці речі – залишки виставки-ярмарки «Арт-атака», що стартувала 1 липня. В рамках проєкту всі охочі приносять до бібліотеки свої роботи, працівники їх реалізовують, а гроші від продажу передають на потреби української армії.
«Активну участь в акції взяли вдови Героїв Небесного Легіону, долучалися і студенти ВНУ, а також багато волинських митців. Продавали ми навіть лаванду, яку привезли з Жидичинського монастиря. Будь-хто може в нас купити ці вироби», – розповідає пані Алла.
Читайте також: Розваги, патрульні і лаванда: у Луцьку організували свято до Дня Конституції
Жінка каже, що акція – безстрокова. Вона діятиме доти, доки люди будуть нести в книгозбірню свої творіння.
Збирає бібліотека також україномовні книги. Їх передають в Польщу, у громаду міста Конін, де знайшли прихисток чимало українських біженців. Спеціально для них там облаштували читальню, тому кожен може поділитися улюбленими виданнями зі земляками, які були змушені покинути домівку через війну.
В тренді – сімейне читання
Алла Єфремова працює в бібліотеці вже 40 років. Останні вісім – вона обіймає посаду директорки. Каже, коли очолила заклад, то твердо вирішила, що він має стати місцем, де кожному відвідувачу буде комфортно.
Покращення атмосфери вона бачила навіть в зміні інтер’єру. Зокрема, у відділі з популярною літературою, стелажі раніше стояли рядами. Нині ж він радше нагадує сучасний книжковий магазин.
«Ми вирішили відкрити книжку. Адже читачу швидко стане нудно, якщо він почне між тісними полицями ходити. А тут людина може собі оглянутися, вибрати. От вам сучасна українська книга, от мотиваційна книга, фантастика, детективи», – говорить керівниця, показуючи різноманіття книгозбірні.
Назва «юнацька бібліотека» – досить формальна і збереглася ще з радянських часів. Адже читачами тут можуть стати як найменші, так і найстарші волиняни. Артур з татом та братиком прийшов за шкільною літературою для літнього читання.
«Не люблю я в бібліотеку ходити. От тато сказав піти, то я і йду. Та й книжки я люблю більше слухати, ніж читати», – не лукавить хлопчик.
Головна бібліотекарка відділу Віра Кумановська поспіхом намагається знайти для Артура цікавішу літературу. Жінка не вірить, що читати може бути «не цікаво». Каже: головне знайти для відвідувача правильну книгу.
Щодня пані Віра обслуговує понад сотню людей. Розповідає, що нині в тренді сімейне читання.
«Зараз часто в бібліотеку йдуть батьки і ведуть за собою дітей. Це ті свідомі батьки, яким 30-35+. Вони розуміють, що Інтернет – це добре, але книга теж повинна бути. Якщо приходять жінки, то беруть любовне мило: щось легке, щоб не думати й відволіктися від новин. А ще вони люблять трилери, фентезі і детективи. Чоловіки здебільшого читають книги про історію та війну. А ще вони приходять за книжками для жінок», – жартує Віра Кумановська.
Неабияк вплинула на читачів війна, говорить Алла Єфремова. У березні-квітні в бібліотеці різко впала кількість відвідувачів. Ситуація почала мінятися лише в травні.
«В травні люди почали відтаювати від тої тривоги, стали більше приходити. А в червні і взагалі почався наплив. З’явилося багато читачів, які взагалі вперше переступили наш поріг. Нові відвідувачі становили третину від загальної кількості за останні пів року», – каже очільниця бібліотеки.
Попри те, що відвідувачів в бібліотеку стали приходити рідше, роботи не поменшало, запевняє Алла Єфремова. На початку війни заклад перетворився на справжній волонтерський центр, де як могли працювали на спільну перемогу.
«Бібліотека не закривалася жодного дня. Навіть в суботу ми працювали, хоч традиційно в цей день маємо вихідний. Наші працівники разом з волонтерами почали формувати енергетичні набори для військових з сухофруктів та горіхів. Їх приносили небайдужі лучани. А ще ми взялися плести сітки та кікімори для солдатів. Ця робота активно продовжується досі», – говорить пані Алла.
Читайте також: Провідні видавництва та книгарні України звертаються до Зеленського щодо дерусифікації літератури
Маскувальні кікімори в читальному залі
«У мене є вільні руки, займіть їх чимось», – ввічливо каже пані, заходячи в бібліотеку. Повз книжкові ряди директорка веде її у читальний зал, де близько десяти жінок плетуть маскувальні кікімори. Серед волонтерок – і місцеві, і ті, кого переїхати в Луцьк змусила війна.
«До нас приходить чимало переселенців, пропонують свою допомогу. Плетуть, а самі кажуть, як сильно хочуть повернутися додому. Всі в нас працюють на спільну мету: щоб швидше наблизити перемогу. Зал ніколи не буває порожній», – каже пані Алла.
Мішковину для кікімор приносять небайдужі люди. Якщо мішки брудні, то волонтери їх перуть і сушать. Потім тканину розділяють на ниточки, які пов’язують на сітку-основу.
«Це дуже кропітка робота. Треба дуже добре слідкувати, щоб нічого не пропустити. Але це і терапія своєрідна. Допомогти у плетенні може кожен в час роботи бібліотеки, у всі дні окрім суботи», – зазначає директорка.
Читайте також: Сухпай орків, уламки ракет і «подарунок» від Кіма: унікальна експозиція у Луцьку
Ользі Абрамчук – 70 років. В бібліотеці вона волонтерить ще з початку повномасштабного вторгнення. Спочатку збирала енергетичні набори для солдатів, а нині щодня приходить плести кікімори. Крім цього, жінка стала активною читачкою. Каже, що дуже полюбила книги про історію Волині.
«Я взагалі люблю детективи, але тут мені порадили історію. І мені настільки книга сподобалася, що я не змогла заснути поки не дочитала. Просто на одному диханні. Сьогодні взяла Кідрука, Роздобудько та Люко Дашвар. А ще я багато брала книг Маргарити Малиновської, адже це моя двоюрідна тітка. Мені тепер книга – на два вечори», – каже пані Ольга.
«Ми наших волонтерів реєструємо і просимо вибирати книги. Часто люди відмовляються. Мовляв, немає часу. Але головне знайти потрібну книгу», – впевнена директорка бібліотеки Алла Єфремова.
Терапія мультиками
У бібліотеці діє краєзнавчий відділ на чолі з завідувачкою Любов’ю Фрадинською. Це невеличка кімнатка, одну половину якої займають полиці з книгами, а іншу – великий круглий стіл. Саме за ним чи не щодня, відбуваються різноманітні проєкти та майстерки для дітей і дорослих. У понеділок та середу, наприклад, тут традиційно організовують заняття з мульт терапії.
«Ми ліпимо з пластиліну різних героїв. А потім створюємо з ними мультики. Часто, я ставлю завдання зліпити персонажів з книг. А потім я дивуюся, як діти з ними можуть придумати власну історію. Це розвиває фантазію, а також розвиває моторику рук. Сьогодні ми ліпимо персонажів з настільної гри «Брайти». Це такі нові українські супергерої», – розповідає Любов Фрадинська.
Цього разу на мульт терапію завітали діти військовослужбовців, ветеранів бойових дій і Небесного Легіону. На заняття їх привезли представники волонтерського руху «Меценати для солдата». Організація вже багато років дуже тісно співпрацює з бібліотекою, каже її керівник Руслан Теліпський.
«Наша волонтерська організація має багато спектрів роботи. Але в першу чергу ми допомагаємо дітям. На базі бібліотеки збираємося і проводимо різноманітні заходи. Ми опікуємося понад 250 дітьми, в яких війна забрала одного з батьків. А ще є ті, чиї батьки нині воюють. В нас тут дуже багато проектів, не лише мульттерапія», – каже Руслан.
Екологічна фабрика
Оксана Коба – завідувачка відділу комплектування фондів бібліотеки. Але додатково жінка займається організацією різноманітних майстер-класів. Стіни поблизу її робочого місця буквально всіяні цікавими поробками після майстерок.
Багато проєктів, якими займається пані Оксана, спрямовані на пропагування екологічної культури та життя «без відходів».
«Минулого року ми виграли грант, в рамках якого закупили кравецьке обладнання і закликаємо лучан давати нове життя своїм речам. Швейна машинка і оверлок в нас знаходяться у відкритому доступі. Так, ми даємо можливість усім переробити свої старі речі», – каже пані Оксана.
Чимало працює бібліотека на виїзді. Працівники беруть участь в різноманітних ярмарках та розважальних заходах, а ще – відвідують дитячі будинки та інтернати. Активно взаємодіє бібліотека і з патрульною поліцією, яка проводить для малюків «Уроки безпеки», а також створює разом з дітьми флікери.
Подекуди, співпрацює книгозбірня і з бізнесом. Наприклад зараз під керівництвом пані Оксани активно відбуваються майстерки з розмальовування екоторбинок «Кульок, тобі торба». У реалізації проєкту книгозбірні допомогла компанія «Дмитрук».
«Партнери безкоштовно нам надали і фарбу і сумочки з тканинни і трафарети. Ми завдяки мцим матеріалам наносимо на сумочки патріотичний малюнок. Багато різних декоративних речей нам дарують. І ми вже придумуємо, які вироби ми з них можемо виготовити і де застосувати», – каже Оксана Коба.
Читайте також: Проєкт волинської бібліотеки увійшов в список найкращих практик молодіжної роботи 2021
«Прокачка» української мови для переселенців
Нещодавно, у відділі краєзнавства бібліотеки стартував проєкт «Мовне кафе», в рамках якого з внутрішньо переміщеними особами «прокачують» українську мову. З переселенцями говорять про історію Волині, літературу, мистецтво, а також читають українські книжки.
«Під час останньої нашої зустрічі ми вивчали творчість Лесі Українки. Просто відкривали видання на будь-якій сторінці та зачитували абзаци. Таким чином евакуйовані намагалися говорити українською, розвиваючи її», – каже ініціаторка проєкту Любов Фрадинська.
Долучитися до уроків може кожен. Заняття відбуваються у вівторок та четвер о 16:00.
Тим часом російськомовну літературу в бібліотеці зараз активно переглядають, каже директорка Алла Єфремова. Вже відклали 15 видань, які невдовзі планують списати. Попри це, російську книгу в бібліотеці взяти можна.
«Російськомовна книга у нас є, але це, звісно, не політика. От нещодавно до нас прийшов фермер, який вирішив робити ковбаси. І він шукав технології виробництва. В наших фондах книжка була лише російською мовою. З часом вона буде замінена українською, але поки такої немає, ми мусимо видавати те, що є. Адже людині треба інформація», – говорить пані Алла.
Прийти у Волинську бібліотеку для юнацтва може кожен охочий. Тут радо приймають будь-яку допомогу та вірять, що лише спільними зусиллями українці зможуть наблизити перемогу.
Читайте також: Сестри з Маріуполя проводять майстер-класи з оригамі у луцькій бібліотеці
