Степан Бандера та Ігор Савиченко (зліва направо)
Степан Бандера та Ігор Савиченко (зліва направо)

Кремль у вогні: внук Бандери розповів про комедію «Наші котики»

15:50 30.01.2020
1838

У Луцьку стартував прокат першої української «неполіткоректної» комедії про сучасну війну на Донбасі. З 30 січня «Наших котиків» починають показувати у 200 кінотеатрах по всій Україні.

Кінострічку спочатку задумували як телесеріал «Бліндаж», але пізніше вирішили зняти цілісний художній фільм. Ідея зародилася у Володимира Тихого, режисера та автора сценарію. Участь у створенні «Наших котиків» взяли продюсери Степан Бандера, внук провідника ОУН, Ігор Савиченко, екс-міністерка охорони здоров'я Уляна Супрун із чоловіком Марком. Колишній реальний боєць АТО Дмитро Тубольцев зіграв одну з головних ролей.

Опісля допрем'єрного показу, який у Луцьку відбувся 26 січня, на програму «По обіді» на радіо «СІД-ФМ» завітали Степан Бандера та Ігор Савиченко. Вони розповіли ведучій Нелі Музичко про ідею створення фільму, його бюджет, deep fake'и у промоції, кумедні моменти на знімальному майданчику і чи доречно сміятися з війни, на якій все ще гинуть люди.

– Як бути головним продюсером власного життя і одночасно грати головну роль у ньому?

Ігор: Дуже філософське питання. Не знаю, як відповісти.

Степан: Це треба на ходу сценарій писати, щоб бути самим собі режисером. Це, мабуть, Господь є головним режисером. Врешті людина сама відповідає за те, яким буде фінал її життя.

– Чому фільм називається «Наші котики»?

Степан: Перша назва була «Бліндаж», бо основні події відбуваються саме у бліндажі. Та ще у фільмі є котик-талісман, який відіграє важливу роль. І волонтерів, які влітку 2014 року їхали на фронт до добробатів, називали добровольців «наші котики». Це щось для нас найдорожче, що треба оберігати, що приносить нам радість і натхнення, але потребує опіки. Так виникла кінцева назва фільму «Наші котики».

– Хто автор ідеї кінострічки?

Ігор: У 2015 році Володимир Тихий запропонував зробити ігровий варіант нашого документального проєкту «Вавилон 13». Ми зняли три серії по 16-20 хвилин у такому форматі. Сподівалися, що ними зацікавиться телебачення, але інтерес виник серед інтернет-користувачів. Вийшов вебсеріал. Через деякий час вирішили, що було б непогано зробити з цього повний метр, адже матеріалу накопичилося дуже багато.

Кінострічка «Наші котики» побудована на історіях із фронту, але для повнометражного фільму потрібна чітка одна. Це не якийсь там набір прикольчиків, а цільна історія. Для того, аби кістки обросли м'ясом, необхідний був час. У 2017 році у Тихого виникла ідея створити недраматичне, а веселе кіно, тому що більшість історій комічні.

На війні бійці, аби залишатися при здоровому глузді, постійно шуткують над ворогом, над побутовими речами. Навколо цього з’явилося багато смішних ситуацій. Будувати драматургію щодо героїв, як героїв, не варто, на війну ж не приходять героями. Звичайні люди в таких умовах стають героями. Тому й була побудована конструкція, що на фронт без військового досвіду приходять три добровольці. Протягом фільму вони отримують його і формуються як герої, змінюючись, покращуючись. До них приєднуються інші наші герої і вони поступово зростають у своєму драматургічному розвитку.


Ми спочатку намагалися отримати фінансування від Міністерства культури. Брали участь у патріотичному конкурсі, наче пройшли, потім виявилося, що не пройшли і не дали нам грошей. Першу левову частку коштів отримали від компанії «Бедлам» Марка Супруна. На певному етапі долучився до фінансування Степан Бандера, хоча він у фільмі брав участь від початку. Держкіно стало партнером вже на завершальному етапі.

– Скільки грошей витратили на цей фільм?

Ігор: Кінострічка обійшлася у понад 42 мільйони гривень. У цю суму закладені й державні кошти на промо, що трохи дивно для України. Адже зазвичай прописують витрати тільки на виробничий бюджет. Раніше Український культурний фонд виділяв гроші на промоцію, тепер влада це скасувала. Та нам пощастило, завдяки фонду маємо потужну інформаційну підтримку.

– Яка роль у цьому всьому екс-очільниці Міністерства охорони здоров'я Уляни Супрун?

Ігор: У команді «Вавилон 13» від початку з'явився Марко Супрун і допомагав усім, чим міг. Як тільки ми отримали сценарій, він показав текст дружині. Розповідав, що Уляна читала його в літаку і сміялася так, що аж було незручно, скажімо, неполіткоректно.

Мали певні дірки, амбразури, на які доводилося кидатися. Адже на завершальному етапі потрібно було розпочинати промоцію. Уляна саме полишила державну посаду і долучилася разом із командою, яка пішла з нею із МОЗ. Вони ще доформувалися новими людьми і долучилися до промо, систематизувавши нам роботу.

Уляна, як менеджер – це щось унікальне. До речі, вона також вносила у фільм певні творчі корективи. Її команда стільки всяких мемчиків нам створює, які ми не завжди встигаємо затверджувати. Спочатку були певні побоювання, чи вистачить їхнього креативу до кінця промо-кампанії. Ми запропонували сформувати перелік, щоб брати матеріали поступово, і вони сформували його на місяць уперед.

– В інтернеті опублікували ролик-промоушн, в якому західні знаменитості зокрема Морган Фрімен, Пітер Дінклейдж і Ніко Пратт розповідають про боротьбу з російськими окупантами. Насправді ж з'ясувалося, що вони не долучалися до реклами «Наших котиків», їхні обличчя просто вставили у ролик за допомогою комп'ютерної графіки.

Ігор: Ми ще використовували у дисклеймері до цього відео слово «недолуго». Загалом це технологія deep fake. Вона в цілому легальна, ми не порушуємо нічиїх авторських прав. Обирали тільки тих акторів, які десь робили заяви на підтримку України. Наш першочерговий перелік був трошки більшим, та ми виловлювали звідти блох. Наприклад, якщо хтось підтримав Україну, але поїхав до Москви, то виключили таких зірок.

Була ідея використати політиків. Актор – це вже трохи інше, наші брати і сестри по цеху. Але в цілому вони не борються з такими deep fake'ами, які прикольні або відповідають їхній політичній позиції. Вони борються з тим, що є насправді проблемою.

– Пане Степане, чи були ви присутні на відборі акторів?

Степан: На тому етапі ні. Долучився вперше, коли Марко дав почитати сценарій і попросив висловити свою думку. Після цього я сказав, що фільм треба робити. Хоч там комедійний жанр, але мова йде про серйозні речі, які художньо розписані режисером. Раніше я співпрацював з «Вавилон 13», допомагав із субтитрами для фільмів «Брама» і «Бранці», та не брав участь безпосередньо у зйомках «Наших котиків», бо був у Канаді. Ігор може розказати, як відбувався кастинг.

Ігор: З більшістю акторів ми вже мали попередню співпрацю. Станіслав Бжезінський та Дмитро Тубольцев грали у веб-серіалі. Діма Ярошенко і Ярослав Федорчук – у «Брамі», Віра Климковецька та Володя Бєляєв – у «Листопаді». Найдовше ми шукали актора на роль чечена Адамчика. Врешті його зіграв Діма Ярошенко.


Дивлячись на фільм, Володимир Тихий відразу розуміє потенціал акторів. Йому не потрібні кастинги, точно каже, що спробував би того, того й того. Якщо в актора не виходить, тоді просить асистента шукати далі, пропонувати свої варіанти. Він довіряє іншим співавторам фільмів.

Мені здається, у нас не було жодного новачка в команді. Ми разом працювали вже на багатьох проектах. Це дало нам змогу за два дні зібрати команду, як тільки зрозуміли, що Марко не жартує і справді готовий фінансово підтримати кінострічку, замінити державу своїм патріотизмом. Хоча Марко міг спокійно жити в США, але натомість він приїхав в Україну, щоб знімати фільм.

Читайте також: Бандера не герой, а УПА – бандити. Журналісти викрили, як українцям видають карту поляка

– Скільки часу пішло на зйомки фільму «Наші котики»?

Ігор: Ми знімали у два етапи. Сумарно – три місяці. Набагато більше часу забрав постпродакшн. З цим маялися понад рік. Деякі заготовки робили ще до початку зйомок, наприклад, коли горить Кремль. А під час зйомок актор уже мав пройти по певних точках, щоб дві картинки зійшлися.

– Розкажіть про кумедні моменти, які траплялися під час зйомок.

Степан: Хоч мене й не було, та мені розповідали про курйози. У фільмі є корова, яка біжить на повному галопі. Це сталося не за сценарієм. Тварина дуже втомилася після дня зйомок і так зраділа, коли господар її покликав, що аж помчала до нього.

Ігор: Навіть костюм не зняла і грим не змила.

Степан: Під час зйомок у Чернігові, коли обласна адміністрація заступила Донецьку, на майданчику з'явилися сепари з георгіївськими стрічками та прапорами «ДНР», «ЛНР», деякі місцеві вирішили, що от-от проголосять Чернігівську народну республіку і подзвонили в поліцію. Правоохоронці приїхали й побачили людей кавказької зовнішності зі зброєю в руках перед адміністрацією, але виявилося, що це зйомки фільму.

Читайте також: «Рай можна здобути лише у боротьбі», – реабілітований упівець Петро Мартинюк

Ігор: Поліція приїхала у великому складі, купа машин було. Але ми знімали легально, попередивши місцеву владу і правоохоронні органи. Полісмени про всяк випадок приїхали, а ми про всяк випадок показали документи. Ще всяке бувало: дрони падали, люди засинали на майданчику, все застилало туманом так, що неможливо було знімати. З цим природнім явищем ми стикнулися на початку грудня 2018 року на полігоні, який знаходиться в долині біля Дніпра. Там постійно стояли тумани.

– Щоб ви сказали бійцям, які зараз перебувають в зоні ООС?

Ігор: На допрем’єрному показі «Наших котиків» 21 січня для ветеранів усі виходили з залу позитивно заряджені, розповідали свої історії або своїх знайомих. Там також були психіатри, які сказали, що цей фільм надає глядачу ресурс для дій. Якщо його показувати хлопцям, які зараз воюють, то він ще більше про стимулює їх перемагати. «Наші котики» ми для того й робили. Навесні будемо показувати його в зоні ООС. Бажаємо хлопцям і дівчатам не просто сидіти й чекати, займатись якимось побутом на війні, а бажаємо їм перемогти.

Степан: Цей фільм про перемогу, про те, як українці зупинили набагато сильнішого ворога, незважаючи на жалюгідний стан армії. У ньому закладена формула майбутньої перемоги. Бійцям я сказав би: «Дякую».



загрузка...
Коментарі
29 лютого
Сьогодні
Вчора
27.02.2020