Симфонічний оркестр, Kalush та педагоги: чим славиться Волинський коледж культури

У Волинському фаховому коледжі культури та мистецтв імені Ігоря Стравінського, що розташувався на вулиці Шевченка у Луцьку, щороку випускають понад сотню музикантів, хореографів, митців та акторів. 

Та мало хто знає про унікальні умови навчання, відомих випускників та особливу атмосферу цього навчального закладу. Журналістка Район.Луцьк побувала у коледжі та дізналася, як тут готують творчу еліту нації.

Перше, що привертає увагу, коли заходиш у коледж, це студенти, які танцюють та грають на музичних інструментах просто в кулуарах освітнього закладу. Ось поблизу сходів тренується скрипалька, поверхом нижче – зайняв куток хлопець з кларнетом, а напроти – закріплює рухи «народник». Звуки різних музичних інструментів і тупіт ніг лунає і з аудиторій.

Нині, в коледжі йдуть іспити, тому студенти відпрацьовують свою майстерність, хто де може. Саме ці тренування наповнюють заклад неповторною атмосферою.

Біля свого інструмента треба «вкалувати» 

«В цьому і є наша особливість. В технічному чи медичному закладі діти так не сидять на коридорах. Це була би дикість. А в нас студенти стають посеред коридору і займаються, адже це 50 % їхньої науки. Для нашого студента один день не позайматися – це як і для спортсмена. Біля свого інструмента «вкалувати» потрібно по п'ять годин на день. Це дуже важкий труд», – каже директор коледжу Тарас Войтович.

Тарас Войтович

Пан Тарас керує коледжем лише з вересня минулого року. Все життя чоловік віддав чиновницькій роботі, але й до сцени завжди був близький: раніше мав змогу грати у луцькому експериментальному театрі «Гармидер». А нині має власний гумористичний проєкт #бабавасилина та співає в церковному хорі.  

Читайте також: «Попри війну»: Хор «Оранта» співав, щоб зібрати гроші для 14 бригади

Публічний виступ – найкраща мотивація до навчання

Студентам, каже Тарас Володимирович, сумувати ніколи. Адже коледж постійно бере участь у різного роду конкурсах. Звісно, що перші два роки учні мають закінчити шкільну програму. Проте, вже на цьому етапі їм додають предмети по фаху.

«Ми часто їздимо по конкурсах, та й самі влаштовуємо концерти. Адже публічний виступ – це неймовірна мотивація до навчання. Батькам не треба постійно нагадувати своїй дитині, щоб вона добре вчилася. Вона і так старається, адже хоче потім сподобатись глядачу», – розповідає директор.

Вступають у Волинській коледж культури та мистецтва здебільшого на базі 9 класу. Тут студенти мають можливість здобути фахову передвищу освіту у чотирьох напрямах: «Музичне мистецтво», «Хореографія», «Образотворче мистецтво» та «Сценічне мистецтво». 

На деякі спеціальності вступити можна й після школи. Для таких студентів на денній формі навчання доступна спеціальність «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа». А на заочній – «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа», «Музичне мистецтво» та «Сценічне мистецтво».

Детальніше про спеціальності та умови вступу можна дізнатися на офіційному сайті навчального закладу.

Колориту «Стефанії» надали саме наші хлопці

Серед відомих випускників освітнього закладу є такі яскраві особистості як Василь Чепелюк, Петро Савуш, Володимир Замлинний, Володимир Рунчак, Зоя Рожок. Але чи не найбільше прославили свою альма-матер хлопці з гурту Kalush Orchestra, що цьогоріч вибороли перемогу на Євробаченні. Мультиінструменталісти Ігор Діденчук, Віталій Дужик та Тимофій Музичук, які задавали ритм композиції «Стефанія», в недалекому минулому навчалися у цьому коледжі.

«Без наших хлопців – це був би просто реп. Колориту цій пісні надали саме вони. Ми досі в ейфорії. Своєю перемогою наші випускники настільки привернули увагу до коледжу, що вже абітурієнти з Києва дзвонять і цікавляться, як вступити до нас «на сопілку». І така увага столичних дітей до провінційного закладу дуже підкупає. В такі моменти ми розуміємо, що праця наших педагогів не була марною. Це безперечно дає нам бажання працювати», – каже Тарас Войтович.

Нагадаємо, один із сопілкарів Ігор Діденчук, вже не вперше виступав на головному пісенному конкурсі Європи. Минулого року він запалював разом з українським гуртом Go_A, який ввійшов у п’ятірку кращих.

Читайте також: Лучанин з Kalush Orchestra Ігор Діденчук відвідав коледж, у якому навчався

Попса проб’ється і без нас, а ми готуємо творчу інтелігенцію

За словами Тараса Войтовича, серед випускників є дуже багато цікавих та геніальних особистостей. Але ці люди знані лише в певних колах і не є відомими великому загалу.

«Це не попса. Все це є академічна музика, яка на сьогоднішній день не дуже популярна. Але саме ця музика стоїть в основі. Попса проб'ється і без нас. Там є гроші, і це є бізнес. А те, що готуємо ми – це основа. Звісно, що частина наших випускників піде і в шоу-бізнес. Але без тієї бази знань, що даємо ми, це буде не та якість. Ми ж готуємо ту творчу інтелігенцію, яка потім грає в національних оркестрах, в національних філармоніях, в театрах», – каже керівник. 

Педагоги – це найдорожче, що в нас є

У коледжі працює понад 150 педагогів і кожен з них – це дуже яскрава особистість, каже Тарас Войтович. Багато викладачів мають почесні звання та є заслуженими працівниками культури. І попри те, що заклад забезпечений, подекуди, гірше, ніж деякі музичні школи Луцька, вчителям вдається дати студентам максимум знань.

«Педагоги – це найдорожче, що в нас є. Мені як керівнику ніколи нікого не треба поганяти і змушувати працювати. Тут кожен – творча особистість і хоче самореалізовуватися. Наші діти, навіть не маючи сучасних інструментів, часто виграють конкурси, майже завжди займають призові місця. Вони з наших стареньких інструментів витягують все, що можуть», – зізнається  керівник.

Читайте також: Викладач музики, який навчав волинян з Kalush Orchestra, може отримати звання заслуженого

Справжня гордість коледжу – симфонічний оркестр

Чи не найбільше пишаються в коледжі симфонічним оркестром. Адже його немає більше в жодному освітньому закладі на Волині. Оркестр тут називають своїм великим досягнення, бо в структурі коледжу він не обов'язковий.

«Оркестр – це повністю ініціатива педагогів. Але вишкіл там діти проходять капітальний. Наших випускників з руками й ногами забирають у військові оркестри, навіть не чекаючи, коли вони здобудуть вищу освіту. Немало студентів після випуску їдуть за кордон, де їх розхоплюють по оркестрах», – говорить Тарас Войтович.

Діє в коледжі також духовий та камерний оркестри, великий хор та оркестр народних інструментів. Водночас студентів формують в окремі ансамблі та творчі колективи. Однак, чи не найбільша увага приділяється саме індивідуальним заняттям.

«Дуже багато часу наш студент навчається індивідуально. Саме тому ми дуже дорогі для держави. Уявіть собі: студент співає, біля нього стоїть викладач з вокалу, а поруч ще сидить концертмейстер за фортепіано. І ці два педагога витрачаються на один урок для одного студента. То як така освіта може бути неякісною?!», – ставить риторичне запитання очільник коледжу.

Нагадаємо, що у коледжі також унікальні умови навчання органної музики. Ексклюзивність полягає в тому, що заняття відбуваються на Концертному органі. Це інструмент німецької фірми Ludwig Rohlfing & Matheus Kreienbrink – 2780 труб, 40 регістрів, три мануали і педаль. 

Читайте також: Органістка з Волині зібрала в Данії гроші для ЗСУ

Фах для тих, хто хоче працювати сам на себе

Минулого року було багато охочих вступити на спеціальність «Образотворче мистецтво», адже ця освіта дає можливість самостійного працевлаштування.

«Студент не просто буде малювати. В нас там і кераміка, і лозоплетіння, і різьба по дереву, і графічний дизайн. Це вигідний фах, бо потім дуже легко працювати на себе, створюючи якісь вироби руками. Можна також працювати на фрілансі», – розповідає директор.

Саме тому коридори Волинського коледжу культури та мистецтв нагадують галереї. На стінах тут висять неймовірної краси картини, створені студентами. А на підлозі – трапляються чудернацькі вироби з лози та дерева. Усі ці речі під звуки музичних інструментів та рухи танцівників створюють атмосферу не навчального закладу, а, радше, якогось великого культурно-мистецького простору.

Читайте також: «Обличчя Маріуполя»: луцька художниця продає картину, щоб допомогти армії