стрічка

Як не втратити перлини Карпат: цінні гірські території Свидовець і Боржава

16 Червня 2022, 20:50
Цінні гірські території Свидовець і Боржава: 3888
Цінні гірські території Свидовець і Боржава:
 

Цінні гірські території Карпат перебувають під загрозою. Науковці б'ють на сполох і виступають проти зведення там курортів та вітрової електростанції.

Свидове́ць і Боржава – гірські масиви в Українських Карпатах, на Закарпатті. Перший розташований між річками Тересвою (на заході) і Чорною Тисою на сході. Полонина Боржа́ва знаходиться на Полонинському хребті між річками Віча і Рікою. Розташована у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і частково Хустського району Закарпатської області.

Вже декілька років на Закарпатті триває судовий конфлікт щодо побудови найбільшого курорту на території Європи – Свидовець. Екологи та громадські активісти виступають проти такого будівництва, бо на їхню думку це загрожує усьому водному балансу Карпат. Не меншою є й загроза втратити цілісність та цінність полонини Боржава, адже інвестори планують будувати тут вітрову електростанцію та великий курорт.

Науковці, правозахисники та активісти активно борються проти забудов у цих частинах Карпат. Про основні здобутки та про те, як триває боротьба, говорили на онлайн-дискусії «Цінні гірські території Свидовець і Боржава: як зберегти перлини Карпат». Тут розглянули останні судові рішення й перспективи захисту гірських масивів від забудови.

Подія відбулася 9 червня. Організували зустріч міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина», ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та «Еко.Район».

50 видів хребетних на Свидовці перебувають під загрозою зникнення

Спікер заходу Богдан Проць з громадської організації «Дунайсько-Карпатська програма» розповів про тривалу боротьбу за використання природних ресурсів Свидовця. Адже постійно відбуваються судові процеси. На його думку, громадськість почують лише коли буде розроблена загальна позиція сталого розвитку.

«Нам потрібно мати багато конкретних даних, хоч вже є чимало публікацій на цю тему, та нам потрібно щось таке, що могли б використати у судді як свідчення, а також, щоб науковці, які пишуть публікації могли свідчити у судді. Найбільшою проблемою є те, що дуже часто в науковців відсутня чітка суспільна позиція. Також, на жаль, за гроші люди підписують багато обґрунтувань, продаються за гроші», – наголосив Богдан Проць.

Читайте також: Лісова галузь в умовах війни. Чого чекати і чого боятися?

«Зараз Карпати переживають цікавий період. Багато людей виїжджає за кордон у пошуках кращого життя і праці. Це вже відбувається приблизно 12 останніх років. Тому зменшується кількість традиційних карпатських господарювань. 

Кількість корів за останні десять років впала в чотири рази. Це є досить серйозною проблемою, яка призводить до змін в навколишньому ландшафті. Ми маємо низьку конкурентно спроможність, люди, які за кордоном і заробляють кошти не довіряють уряду і не вкладають гроші в економіку. Найзагрозливішим у використання природних ресурсів є створення так званої монополії або так зване лобіювання державних органів монополії до природних ресурсів. Те, що відбулося з Буковелю може статися і в Свидовці», – додає активіст.

Читайте також: Заповідні території під час війни. Відновити міста буде простіше, ніж природу

Історія Свидовця – суцільна проблема. У центрі Карпат будують таку собі власну державу. Це є вплив, який зараз відбувається. Справа на Карті – Буковель, Паляниця. Заштрихований – Свидовець. Вище – круг з 2012-2014 років, погоджений біля річки Бистриці, біля Лопухова є шматок, який з'явився нещодавно. 

Це найбільш віддалений масив, де найменше людей і  найбагатші природні ресурси. Крім цінних територій, є і територіальні громади. Однаково голосує Паляниця, Бистриця, Чорна Тиса, Ясеня. Створюють моделі, десь більше, десь менше. Тут намагаються збудувати підконтрольну державу, на кшталт комуністичної, де обирають світле майбутнє. 

Та модель курорту, яка поки ще не була публічно оголошена може повністю змінити ландшафт Свидовця, адже там є запаси чистої води, їх підприємці використовують у своїх цілях, щоб перетворити у сніг і продовжувати лижний курорт. 

Наукові та благодійні організації підтримали ініціативу досліджень Свидовця. 

«Спробували зробити наукове дослідження, його підтримала вчена рада. (Слайд) Ми мали 5-6 груп, вивчали флору, рослинність, поселища, хребетних, безхребетних, старовікові ліси, оцінювали сніголавинні ситуації. Все це фотографували. Важливо виявити цінність для різноманіття і провести досліджень з метою розширення карпатського біосферника, зібрати матеріали для оцінки впливу на довкілля під час судового процесу. 

Важливо вказати конкретне приурочення певних рослин, GPS локації тих чи інших червонокнижних видів. Вони є досить добре задукоментовані, це свіжі дані за останні два роки», – продовжує науковець.

Це робили люди з різних інституцій. Вони мають багато наукових статей. 

Читайте також: Заповідні території під час війни. Відновити міста буде простіше, ніж природу

Ці популяції можуть бути повністю знищені, адже багато видів приурочені до струмків. 
50 видів хребетних є тут під загрозою зникнення. В небезпеці перебувають приджерельні ділянки і водно-болотні типи поселищ, які повністю зникнуть.

«Цікавим є те, що ми проводили дослідження сніголавинної ситуації, за його результатами значна частина території є ризикованою для будівництва. Приполонинні або ж старовікові ліси знищені через рубки (15%)/ Є групи науковців, які спроможні захищати свої дослідження в судді, а їх стандартизовані дані вказують на те, що будівництво курорту є недопустимим», – додав Богдан Проць.

Чим більше людей легко потрапить на Боржаву, тим більше поселищ з високогірною субальпійською флорою знищать

Ще одна спікерка, експертка громадської організації «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук розповіла, що загалом на Боржаві є два великі проєкти: спорудження великої і потужної вітрової електростанції та інфраструктурного курорту під Боржавою, збоку міжгірських громад.

Поляна Боржава
Як не втратити перлини Карпат: цінні гірські території Свидовець і Боржава

«На цей час туризм на Боржаві розвинений досить непогано. Вплив його розвитку на гірський хребет є достатнім. Тут є розвинені курорти, більш-менш незайманими залишаються праліси під Боржавою і сам хребет, який складає цілісність і є об'єктом Смарагдової мережі. Коли ми говоримо про великий проєкт тут, то все покрито таємничістю, ніхто не бачить їх, ні самого проєкту, ні наскільки інфраструктура повинна піднятися в самі гори і заглибитися в хребет», – зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук.

Єдине, що можемо прослідкувати – звернення місцевої райдержадміністрації до вилучення великої кількості лісів з держлісфонду і передача земель під заліснення. До війни можна було на кадастровій карті прослідкувати, які території вже вилучені з держлісфондів. Зараз це – неможливо.

«Все, що нам відомо про Боржаву, то це те, що там має бути канатна дорога на чотири кілометри збоку гори Бімба. Напевно, її хочуть збудувати, щоб полегшити похід на гори туристам. А чим більше людей легко потрапить на Боржаву, тим більше поселищ з високогірною субальпійською флорою знищать. 

Унікальна не лише для Карпат, а й для України в цілому. Загалом, це зовсім маленькі острівці, які повністю залежать від мікроумов. Вони можуть базуватися десь біля озерець. З цього потрібно було починати підготовку проєкту, насамперед визначити скільки озерець може знаходитися біля Боржави та що зробити, щоб їх не нищити», – розповіла спікерка.

В Україні не вистачає лісів, а проєкт передбачає вилучення величезної їх площі. Ми не знаємо, чи місцеві праліси підпадають під будівництво.

Читайте також: Атомні електростанції під час війни. Недопустима небезпека

«Хочемо зрозуміти суть економіки проєкту чи вартує це знеліснення таких значних жертв. Лісів там вже не буде, то який ефект і користь отримає з нього громада, область, країна. Тут багато питань, а діалогу, як такого, з владою немає. Складається враження, що вони займаються своєю діяльністю, ми – своєю», – додала активістка.

Боржава
Як не втратити перлини Карпат: цінні гірські території Свидовець і Боржава

Громадськість закликають підтримувати ініціативу збереження природи Боржави

Спікерка з Департаменту природно-заповідного фонду Мінприроди Анастасія Драпалюк на онлайн-дискусії зазначила, що на цю мить є лише оголошення про те, що на Свидовці планують проєкт будівництва. Конкретних умов від забудовника ще немає, тому поки порівнювати їх з даними науковців, які планують звертатися до суду, неможливо.

«Як відомо, в 2018 році і з питань Свидовця і по Боржави були звернення до Бернської конвенції. Почався процес розгляду справи і прийняття рішень щодо відкриття або ж не відкриття так званого файлу. Поки ніяких змін не має», – розповіла учасниця заходу.

Гори на Бложаві
Як не втратити перлини Карпат: цінні гірські території Свидовець і Боржава

З питання Боржави була скарга на будівництво вітроелектростанції ще у 2018 році. Адже вже тоді був позитивний звіт ОВД місцевого рівня. Експерти Бернської конвенції прийняли рішення провести виїзну комісію для перевірки цього висновку ОВД. Через ковід все ж вона прийшла дистанційно. 

Двоє англійських представників оцінювали ситуацію на полонині. Долучилась громадськість, органи місцевої влади. Рішення, яке прийняли в кінцевому результаті: будівництво вітроелектростанції заподіє шкоду місцевості. Експерти рекомендували зробити ще одне ОВД і оцінити реальну картину для того, щоб перенести активністю в інше місце. Також порадили створити в Боржаві національну природо-заповідну територію та прийняти національне законодавство управління територіями Смарагдової мережі в Україні. 

Також наголосили на важливості зустрічей з зацікавленими сторонами з питання будівництва об'єктів в Боржаві, створення карт, де можна зводити подібні станції, а де – ні. 

Велике прохання спікерка висловила до громадськості: підтримувати ініціативу збереження природи Боржави.

У воєнний час екологічні питання відкладають на другий план

Екологиня Катерина Борисенко на онлайн-дискусії розповіла, що брала участь у судовому процесі за позовом громадської організації Ноосфера, який закінчився 13 квітня. З її слів, верховний суд прийняв «тишком-нишком» рішення в самому розпалі війни в Україні. Жодної зі сторін на засідання чомусь не було. Про рішення суду дізналися по факту.

Міністерство не підключилося активно, могли підтримати аргументами громадськості, та цього не відбулося. Міністерство ще може взяти участь в справі неправомірного виділення земельних ділянок під вітрову електростанцію на Боржаві. Адже там була порушена процедура ОВД. Є ще дві інші справи щодо скасування дозволу на будівництво.

«У воєнний час така тенденція, що екологічні питання відкладають на другий план, та якщо говоримо про вступ до Євро Союзу, то питання Смарагдової мережі є дуже важливим. Закон про Смарагдову мережу має на меті створити правове поле метою якого є збереження заповідної території. Громадськість створила кілька обґрунтувань щодо об'єктів Боржави, що належать до природно-заповідного фонду. Жодну з пропозицію не погодили забудовники. Більшість земель знаходиться під державною власністю, тому на їх отримання потрібне лише дозвіл геокадастру. Три роки питання створення заповідного фонду зовсім не підтримано», – наголосила Катерина Борисенко.

Будь-які злочини, що стосуються шкоди природи краще випередити, ніж потім пожинати плоди

Представник громадської організації «Міжнародний інститут людини та глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша на онлайн-дискусії розповів, що з колегами розробив звіт стратегічно-екологічної оцінки регіональної стратегії Закарпатської області.

«Його визнали найкращим в Україні. Ми вирішили розставити червоні прапорці стосовно охорони природи у період з 2021- 2027 років. Зробили це. Брали участь у заходах плану реалізації стратегії,ічних де поклали багато природоохоронних екологічних проєктів. Нам запропонували звіт стратегічно-екологічної оцінки, ми туди внесли інновацію. Також в рамках цього звіту запропонували створити моніторинговий комітет, якого не існує в жодній області», – наголосив учасник дискусії.

Читайте також: Чисте повітря для українців: від проблеми до рішення

Гірський масив Боржава
Як не втратити перлини Карпат: цінні гірські території Свидовець і Боржава

Є закон про стратегічну екологічну оцінку, ми повністю базувалися на ньому. Ввели нову назву: позаплановий стратегічний інвестиційний проєкт (ПСІК). Передбачили процедуру, що спочатку всі проєкти, про які говоримо (Свидовець, Боржава) вимушено назвемо позапланові стратегічні проєкти. 

На основі підкомітету позапланових інвестиційних проєктів, визначимо, який саме інвестиційний проєкт заходить в область і чому він проходить повз регіональні стратегії та схеми планування. 

«Це наш потужний ресурс у судах, рішеннях, у позиції громадськості. Якби це все було у минулій стратегії до 2020 року, то суд не встиг би прийняти відповідне позитивне рішення по забудові Боржави. Цей же департамент екології міг визнати судовий позов і питання з Боржавою було б вирішеним. Існує проплачена група, яка навіть мала свій сайт, де нас поливали брудом. Опозиція постійно наголошує, що ми захищаємо невідомо чиї інтереси. Я радий, що нам на державному рівні все ж вдалося прокласти ці червоні прапорці», – зазначив Олег Лукша.

У рамках оцих червоних прапорців безоплатно з однодумцями розробили не менше 30 стратегій регіонального розвитку територіальних громад для Закарпаття. В жодній з них не має пункту, де б могли нашкодити природі. 

Є ще один закон, який внормовує просторове планування в громадах: це і постанова кабміну Міністрів, і комплексні плани просторового розвитку громади. Стежимо, щоб ні в кого не з'явилося подібних проєктів.

Читайте також: Як забруднене повітря впливає на здоров’я населення

В селі Нересниця Тячівського району Закарпатської області відбулися громадські слухання щодо будівництва гідроелектростанції на об'єкті Смарагд мережі – річці Тересва. Громадськість не допустила і не підтримала будівництво об'єкту.

«Ми офіційно не були учасниками слухань, та пояснювали дистанційно людям,  що тут і до чого, адже це відбувалося в умовах воєнного стану. Плануємо продовжувати в тому ж дусі. Будь-які злочини, що стосуються шкоди природи краще випередити, ніж потім пожинати плоди та розплачуватися за те, що ми десь щось пропустили», – наголосив спікер. 

***

Матеріал підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу. 
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024