«Ягодин» воєнного стану: як працює міжнародний пункт пропуску

Широка війна розбудила українців о 5 ранку 24 лютого і вже до обіду того ж дня на кордонах з Євросоюзом утворилися небачені черги. 

З початку воєнних дій через два пункти пропуску в межах Волинської області виїхало понад пів мільйона українців та іноземців, а в'їхало понад 200 тисяч. 

Але затори й черги швидко зникли. І, звісно, не самі собою. Державна прикордонна служба спрацювала блискуче: зараз черг на виїзд практично нема. 

Як витримав кордон такий потік людей у перші дні війни, чим живе зараз рубіж та як прикордонники впоралися з викликом, читайте з нагоди Дня прикордонника у репортажі з міжнародного пункту пропуску «Ягодин». 

***

… У пообідню пору на пункті пропуску молода сім’я: чоловік привіз автомобілем і проводжає дружину з двома дрібними дітьми до Польщі пішки. Перевірка документів усіх трьох займає кілька хвилин. Ці люди – з регіону, де зараз точаться бойові дії, тому мають право перетнути автомобільний пункт пропуску пішки. 

Натомість для жителів прикордоння та інших громадян працюють довоєнні правила: через Ягодин і Устилуг до Польщі можна потрапити тільки автотранспортом або залізницею.

«На волинській ділянці кордону з Польщею немає технічної можливості для пішого перетину. Але війна змусила швидко шукати рішення. Тому одну із смуг руху виділили для пішоходів. Це стало можливим завдяки й позиції польської сторони, яка дуже швидко все погодила і теж перелаштувала свою частину пункту пропуску у Дорогуську», – розповідає Маргарита Вершиніна, речниця Волинського прикордонного загону, яка супроводжує нас під час візиту на Ягодин.

Війна змусила відновити прикордонний рух і залізницею. Рейсові потяги курсують через Ягодин, а в найгарячіші дні, коли біженців було дуже багато, Укрзалізниця запускала евакуаційні потяги через вантажні пункти пропуску. 

Понад 80 тисяч людей скористалися залізничним транспортом, тікаючи від війни через кордон у межах його волинської ділянки.

Процедура перетину кордону потягом – найзручніша. Тут паспортний контроль здійснюють упродовж руху, без зупинок, і міжнародні рейси – це те, що треба буде зберегти після перемоги для комфортних подорожей у Польщу та інші країни Євросоюзу. 

Волонтери Ягодина: Кріс і Максим з Торонто, Василь з Києва, Людмила з Любомля

Автомобілів на виїзд всередині дня небагато і ця колейка, як кажуть поляки, рухається швидко. А от на вечір машин завжди більшає – люди доїжджають від ранку до кінця дня зі східних регіонів, де ситуація гаряча. Про це нам розказує пан Василь, сам киянин. 

Чоловік 24 лютого привіз свою сім’ю на державний кордон, а сам лишився тут волонтером. Так він вже понад два місяці чергує у наметі, який у сервісній зоні поставили ковельчани, з напарницею Людмилою, жителькою Любомля. 

Людмила і Василь турбуються про біженців

Їхній волонтерський пункт з їжею залишився один, а от наприкінці лютого-початку березня таких наметів було більше. Їх організували місцева громада і волонтери, долучався Координаційний центр Волинської ОДА, а рятувальники облаштували пункт життєзабезпечення. 

Ось так в екстрених обставинах органічно вийшло інтегроване управління кордонами (УІК), ідею якого просуває в Україні Європейський Союз. Сенс концепції інтегрованого управління якраз і полягає  в співпраці та координації між усіма причетними відомствами до безпеки кордону на місцевому, національному та міжнародному рівнях. В Україні є навіть розроблена Стратегія УІК до 2025 року, яка ще чекає на всебічне втілення після перемоги.

Читайте також: Оксамитова завіса: чому кордон має стати пріоритетом українсько-польських відносин

«У нас тут є багато харчів, дітям маємо підгузки. Все привезли польські волонтери. Не відмовляємо нікому. Особливо пильнуємо, щоб підгодувати людей, які прямують на евакуаційних автобусах. Їм роздаємо гарячі супи швидкого приготування», – розповідає пан Василь.

Тут щедро пригощають подорожніх гарячими напоями, бутербродами, навіть з собою дають. Підходять не тільки біженці, а й «бляхарі» – так на Волині називають людей, які займаються імпортом вживаних автомобілів. 

У них зараз золоті дні – держава скасувала мито, тож охочих пригнати автівку зараз так багато, що на в’їзді в Україну з’явилися черги.

Читайте також: Як розмитнити автомобіль під час воєнного стану: детальна інструкція

Поки спілкуємося з Василем і Людмилою, до намету постійно підходять люди, переважно просять чаю. А ще до розмови приєднується хлопець у червоній формі медика. Його звати Максим, він – канадський українець. 

«Я тут працюю перекладачем з канадськими медиками-волонтерами. Українську добре знаю, бо мої діди і баби – українці. Дід з Закарпаття, одна баба з-під Сяноку, а друга з боснійська українка, яка з Балкан потрапила до Австралії, звідти до Канади. Я ж виріс в Торонто», – знайомить Максим Дувалко зі своїм родоводом. 

Хлопець приїхав на ротацію разом з канадійкою Кріс Моффат. Жінка у пересувному медпункті має базовий набір ліків та обладнання, необхідного для першої медичної допомоги. Каже, що найчастіше звертаються люди з підвищеним тиском та діабетики. 

У цьому імпровізованому медпункті – строгі санітарні правила  – одягаємо медичні маски. Максим жартує, що поза контейнером – Україна, тут вже коронавірусу не бояться і масок ніхто не носить, а всередині – канадська дисципліна. 

Пункт медичної допомоги, який облаштували канадійці

«Ягодину» потрібен «Устилуг»

Поки гуляли по сервісній зоні – невеликій території перед пунктом пропуску, де підприємці можуть надавати комерційні послуги – то транспорту стало зовсім мало. Звертаємо увагу на якість дороги. Вона тут не першої свіжості. 

Міркуємо з Маргаритою, що війна оголила проблему, про яку давно говорять, а зараз це тільки загострилося: «Ягодин» потребує реконструкції і розширення! 

Це вимога не тільки воєнного, а й мирного часу. Цей пункт пропуску має високий трафік і потрібно подбати про комфорт подорожніх.

А ще «Ягодин» треба розвантажити – провести реконструкцію іншого пункту пропуску в межах Волинської області – «Устилуг», який надто маленький і має низьку пропускну спроможність. Держава навіть встигла оголосити тендер на 196 мільйонів гривень рівно за два місяці до широкомасштабного вторгнення. Зрозуміло, що всі ці плани тепер відкладені на після перемоги.

Поки що на «Устилуг» перекинули потік «автогонщиків», тобто тих, хто жене машини на безмитний ввіз. Це допоможе розблокувати гуманітарні вантажі на «Ягодині». 

Сама територія пункту пропуску – доглянута. Тут чисто, покошено, квітнуть декоративні кущі. Про доброустрій дбають митники.

Тут всередині дня стає і зовсім безлюдно, тож спокійно спілкуємося із прикордонницею Зоєю, яка здійснює паспортний контроль. 

На «Ягодині» був свій Вавилон

Прикордонниці розповідають, що рух через кордон хвилеподібний: коли на фронті стає гарячіше – миттєво збільшується кількість людей на виїзд. Коли наближаються свята, коли в якомусь регіоні стає спокійніше, коли звільняють наші території від окупантів – пожвавлюється рух на в’їзд. 

В обов’язки Зої входить перевірка документів. Зараз діють спрощені правила: жінки і діти можуть перетнути кордон навіть по внутрішніх документах.

Піші біженці на автомобільному пункті пропуску

Чоловіки можуть виїжджати теж, якщо є законні підстави: інвалідність, троє неповнолітніх дітей, довідка з військкомату про непридатність до служби, студенти показують свої студентські квитки або візи, перекладені та нотаріально завірені документи про навчання особи у закордонному виші.

Якщо люди втратили документи, допоможе Дія, водійське посвідчення чи будь-що інше. Щодо таких ситуацій прикордонники приймають так звані окремі рішення і здебільшого усіх пропускають. 

Читайте також: В'їзд біженців до ЄС без закордонного паспорта вирішуватимуть на кордоні

Але є і прикрі випадки. Щонайменше раз на день на «Ягодині» в руки прикордонників потрапляють недобросовісні чоловіки: хтось самотужки щось підправляє в документах, наприклад, рік народження власний чи своїх дітей, хтось показує фальшиві паспорти чи довідки. Однак, це явище все ж таки не масове, а поодиноке. Значно більше чоловіків повернулося із заробітків додому ще у перші дні війни. Їм навіть у чергах довелося померзнути, поки відкрили пішохідний рух. 

Тоді, наприкінці лютого, тут був не «Ягодин», а Вавилон. І щоб збільшити пропускну спроможність, керівництво Волинського прикордонного загону збільшило кількість нарядів, а особовий склад перебазовували з ділянки українсько-білоруського кордону, де міжнародний рух припинився повністю.

До речі, зараз охочі українці можуть вступити до лав Державної прикордонної служби України. 

«Призов громадян під час мобілізації на військову службу до 6 прикордонного загону здійснюється через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Але можна і самостійно прибути до нас. Найлегше це зробити колишнім військовослужбовцям Держприкордонслужби, які зараховані до військового оперативного резерву. А інші охочі можуть прийти на КПП прикордонного загону з собою документам. Це –  паспорт, ідентифікаційний код, військовий квиток, документи про освіту та трудову діяльність. З вами поспілкуються і підкажуть подальші дії», – пояснює речниця волинських прикордонників Маргарита Вершиніна. 

***

У Держприкордонслужбі зараз таки  чимало роботи з охорони держкордону та організації руху через межу, однак деяких клопотів таки поменшало: традиційні промисли місцевого населення – дрібна контрабанда чи переправи нелегалів по «зелених» ділянках кордону – зійшли на пси.

Наталія ПАХАЙЧУК

Вероніка ЦЕБЕНКО

***

Статтю створено в межах проєкту «Мультикомпонентна громадська підтримка реформ у сфері інтегрованого управління кордонами»? який реалізує ГО «Європа без бар’єрів» у рамках проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)»? який фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародним центром з розвитку міграційної політики (ICMPD).

Висловлені в тексті думки є особистою позицією авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи ICMPD.