Ірина Грабовська-Микитюк
Ірина Грабовська-Микитюк

«Приймати антибіотики без призначення лікаря – неприпустимо», – дитячий імунолог

18:51 17.11.2019
3732

18-24 листопада у світі триває тиждень правильного використання антибіотиків – препаратів, що з часу їх відкриття стали одними з найпотужніших засобів в арсеналі медицини. Таким чином Всесвітня організація охорони здоров’я привертає увагу до глобальної загрози, що може повернути людство до ери «до антибіотиків», коли антибактерійні препарати стануть зовсім не ефективними внаслідок надмірного та недоцільного їх використання.

За даними ВООЗ, щороку у світі помирає близько 25 тисяч людей від бактерійних інфекцій, спричинених нечутливими до антибіотиків мікробами. Це – серйозний виклик людству.

Чому виникла ця глобальна проблема, як кожен із нас може їй запобігти і водночас зберегти власне здоров’я? Про це запитуємо Ірини Грабовської-Микитюк, лікарки-імунолога дитячого Волинської обласної дитячої лікарні, фахівчині Волинського центру громадського здоров’я.

Читайте також: «Хвора на грип людина заразна з першого дня появи симптомів», – педіатр Леся Іванишин

«Антибіотики – це група медикаментів, що покликані вбити бактерії або зупинити їх ріст і розмноження. Це означає, що антибіотики впливають лише на бактерії, але жодної дії на віруси, грибки, на найпростіші організми та глисти не мають», – розповідає Ірина Грабовська-Микитюк.

За словами лікарки-імунолога, є деякі мікроби, на які діють тільки конкретні групи антибіотиків, відповідно у випадку такої інфекції важливо підбирати препарат цілеспрямовано і максимально точно. Існують антибіотики широкого спектру дії – вони вбивають велику кількість різних бактерій ( включаючи і позитивну флору організму, необхідну для його нормального функціонування). Тож призначення антибіотика – це досить серйозна справа, коли лікарю необхідно ретельно зважувати ризики і переваги.

«Доволі часто люди самостійно купують антибіотики в аптеці й приймають на власний розсуд. Наприклад, коли мають підвищену температуру, кашляють, через висипання на шкірі чи біль в животі. Однак у більшості випадків підвищена температура свідчить про вірусну інфекцію, а при вірусних інфекціях антибіотики скоріше шкодять і зовсім не допомагають. Тривалий нежить і кашель можуть бути ознаками алергії. В такому випадку підхід до лікування зовсім інший», – наголошує фахівчиня Волинського центру громадського здоров’я.

До речі, недоцільне призначення антибіотика не тільки не поліпшує стан людини і є серйозною фінансовою витратою, але й шкодить організму – вражає власну мікрофлору, може спричинити алергію чи токсичний вплив на внутрішні органи (печінку, нирки).

«Застосування антибіотика без призначення лікаря, у неправильному дозуванні чи незакінченим курсом спричиняє антиіботикорезистентність – стійкість до речовини препарату, коли раніше чутливий мікроб перестає реагувати на дію антибіотика. Саме тому обов’язково дисципліновано доводити лікування антибіотиками до кінця, випити всі пігулки до останньої, навіть, якщо симптоми зникли і ви прекрасно почуваєтеся», – зауважує Ірина Грабовська-Микитюк.

Одна з проблем в Україні – поширення стійкого (мультирезистентного) туберкульозу, який неможливо вилікувати протитуберкульозними ліками. Стійка до препаратів мутована мікобактерія туберкульозу є причиною важкого туберкульозу та смертей від нього. Але аналогічний високий ризик існує і тоді, коли йдеться про інші бактерійні інфекції, що потребують застосування антибіотиків: пневмонію, гнійний синусит, остеомієліт, сепсис, гнійники шкіри та м’яких тканин (абсцеси, фурункули). Наслідком безконтрольного прийому може стати неможливість застосування протимікробних засобів – вони просто не діятимуть.

Якщо необхідно дослідити, яка конкретно бактерія стала причиною гнійного запалення та який саме антибіотик буде найефективнішим у боротьбі із нею, проводиться бактерійний посів із місця запалення із подальшим визначенням чутливості до антибіотиків (аналіз називається «антибіотикограма»). Але таке дослідження триває досить довго – 3-5-7 днів. На практиці лікар не завжди має стільки часу, щоб прийняти клінічне рішення та відтерміновувати лікування пацієнта.

«З власної практики, згадуючи своїх маленьких пацієнтів, я часто маю справу з випадками, коли батьки призначають антибіотики дітям самі. Просто купують в аптеці на власний розсуд і дають при підвищеній температурі тіла чи вірусній інфекції. Інколи мотивація такого рішення – «підстрахуватися». Проте антибіотик аж ніяк не запобігає ускладненням при вірусних інфекціях. Батькам також варто знати, що за рік дитина, яка відвідує організований колектив, може до 10 разів хворіти на ГРЗ. Це – нормально, таким чином імунна система «вчиться» працювати правильно», – наголошує фахівчиня Волинського центру громадського здоров’я.

Загалом з антибіотиками потрібно поводитись обережно усім без винятку. Препарат має бути призначений лікарем і тільки лікарем, за рецептом у випадку такої потреби. Підбирати медикаменти треба до ймовірної бактерії, що спричинила гнійний процес, дозувати відповідно до віку та ваги пацієнта. Курс прийому призначених антибіотиків обов’язково потрібно завершити повністю. Лише таким чином вдасться призупинити поширення антибіотикорезистентності. А це дасть шанс майбутнім поколінням ефективно лікуватися і боротися з бактерійними інфекціями.

Читайте також: Не всі кури одної натури: як і чому волинські птахівники відмовилися від антибіотиків. ФОТО

Лариса АНДРІЙЧУК

загрузка...
Коментарі
14 грудня
Вчора
12.12.2019