Денис Кожанов
Денис Кожанов

«У кожному матчі гравці «Волині» відстоюють честь клубу, тренера та вболівальників», – футболіст Денис Кожанов

15:43 14.11.2019
2910

Перед початком минулого футбольного сезону до луцької «Волині» приєдналося кілька досвідчених гравців. Одним із таких став ексфутболіст донецького «Шахтаря», львівських «Карпат» та «Маріуполя» Денис Кожанов.

За півтора року перебування у складі «хрестоносців» талановитому півзахиснику вдалося стати ключовим виконавцем команди. Своєю грою на полі Денис вразив не лише вимогливу луцьку публіку, а й футбольних експертів. Вони визнали півзахисника «Волині» найкращим гравцем Першої ліги минулого сезону та кращим гравцем жовтня у нинішньому чемпіонаті.

В інтерв’ю для Район.in.ua. Денис Кожанов поділився враженнями від отриманої нагороди, планами на майбутнє та розповів про атмосферу в команді після серії з семи перемог поспіль.

Читайте також: Півзахисника «Волині» визнали найкращим гравцем Першої ліги в жовтні

– Вітаю зі званням кращого гравця Першої ліги України в жовтні. Якби не футбольна кар’єра, ким би стали?

– Дякую, дійсно, нагороди мотивують ставати ще кращим та підкорювати нові вершини. З п’яти років я з ранку до вечора міг ганяти м’яча у дворі і мріяв про футбольну кар’єру. Згодом таки досягнув своєї мети.

За час виступів за «Волинь» кількість ваших фанатів зростає. А хто був вашим кумиром у дитинстві?

– Мені дуже імпонувала гра Геннадія Зубова та Олексія Бахарєва (в середині 90-их–початку 2000-их – півзахисники донецького «Шахтаря» – ред.). З останнім мені навіть вдалося трохи пограти. Це дуже технічні футболісти з хорошою швидкістю та баченням поля. У дитинстві я рівнявся на них.


– Погодитеся, за рівнем гри Перша ліга майже нічим не поступається Прем’єр-лізі?

– Як мінімум, нижній шістці точно не поступається.

– Вашим наставником є колишній одноклубник Андрій Тлумак. Назвіть його п’ять основних рис як тренера.

– Амбіційний, емоційний, імпульсивний, наполегливий, цілеспрямований.

– Ви не задумувалися про тренерську кар’єру?

– На сьогодні – ні. Ще хочеться пограти та принести користь команді. Коли відчуватиму, що прийшов час закінчувати виступи за клуб, можливо, спробую себе у ролі тренера.


– Початок чемпіонату вийшов для «Волині» не дуже вдалим, а після поразки від «Металіста-1925» Андрій Тлумак сказав, що йде у відставку. Як команда сприйняла цю новину?

– Початок сезону був надто неприємним у плані результатів. Коли команда програє, соромно навіть з’являтися в місті. Було дуже важко, але знайшли в собі сили вийти з цього крутого піке з високо піднятою головою. Щодо Андрія Богдановича, ми відмовляли його йти у відставку. Кожна людина сама свідомо приймає рішення, яке нам не під силу змінити.

– І все ж керівництво клубу не прийняло відставку тренера й у «Волині» стартувала серія перемог.

– У кожному матчі ми відстоюємо честь клубу, тренера та вболівальників. Після поразки від «Металіста-1925» ми зрозуміли, що тільки позитивний результат у наступних матчах дасть нам можливість боротися за право підвищитися в класі.

Який настрій панує в команді після семи перемог поспіль?

Зараз у нас хороша робоча атмосфера. Попереду дві гри, які точно будуть не легшими за попередні, маємо професійно до них підійти. Не варто думати, що, перемігши у семи матчах, ми зробили щось надприродне. Боротьба за вихід в УПЛ тільки починається. Віримо, що й надалі рухатимемося в такому темпі, як зараз.


– У цьому сезоні під час ігор ви змінювали позицію на полі. Як швидко вдається звикнути до нового амплуа?

– У мене з цим не виникає жодних проблем. На міжсезонних зборах і тренуваннях штаб пробує награвати футболістів на тій чи іншій позиції. Я до цього звик. Сьогодні граєш на одній позиції, завтра – на іншій, усе залежить від ситуації на полі. Можливо, зміг би зіграти навіть на позиції голкіпера, але не знаю, наскільки б це вдалося успішно (сміється – ред.).

– Позаду перше коло чемпіонату, яка гра найбільше запам’яталася?

Найатмосфернішими видалися останні домашні поєдинки, особливо проти «Руха». Вийшла дуже цікава гра у виконанні обох команд. Думаю, задоволення від матчу отримали не лише футболісти, а й уболівальники, яких було чимало на стадіоні. Взагалі, в Луцьку чудова публіка, яка завжди палко підтримує команду, і це відчувається на футбольному полі.

Читайте також: П’ять голів та два вилучення: «Волинь» у «вогняному» дербі перемагає «Рух». РЕПОРТАЖ

– Якби вам довелося пропускати поєдинок, чи погодилися б ви переглянути його на секторі ультрас?

Залюбки. Не бачу жодних проблем в тому, аби підтримати команду поруч із фанатами.


У грі проти «Руха» ви забили гол після пасу Сіаваша. Майже ідентичний м’яч, який номінували на звання кращого у 2019 році, був у вашому виконанні у ворота «Черкащини». Награна комбінація?

– Усе залежить від взаєморозуміння між футболістами. З Сіавашем ми граємо разом вже півтора року і розуміємо один одного з півслова. Він забиває з моїх передач, а я – з його.

Читайте також: М'яч півзахисника «Волині» претендує на звання «Найкращого голу року». ВІДЕО

– Хто найбільший веселун у «Волині»? Хто найчастіше підколює партнерів по команді?

У нас дуже дружній колектив, тому кожен, хто є в команді, може видати щось нове та веселе.

Чи існує у «Волині» поняття штатного пенальтиста?

Іноді виконавців призначає тренерський штаб, але, зазвичай, під час матчу 11-метрові виконує той, хто найбільш впевнений у власних силах.

– В якому з європейських чемпіонатів хотіли б узяти участь?

З дитинства мріяв зіграти в Бундеслізі за дортмундську «Боруссію». Мені дуже імпонує їхній стиль та атмосфера на трибунах.


– Попереду у «Волині» два поєдинки проти «Прикарпаття» та «Миколаєва». Чи можна назвати їх найважливішими в першій половині сезону?

Це будуть одні з найважливіших ігор. Наприкінці завжди важкі поєдинки. Аби здобути гарний результат, до цих матчів треба підходити дуже серйозно.

Як плануєте провести відпустку?

– Хочу приділити час родині, поїхати на море, а вже потім зустрічати новорічно-різдвяні свята.

Кому хочеться сказати дякую за те, чого досягли у житті?

– Завдяки підтримці батьків, керівництва «Волині», тренерського штабу і загалом команди я став професійним футболістом. Щире спасибі всім, хто повірив у мене і стимулює підкорювати нові вершини.

Дмитро ЗІНЮК

Фото Юрія ЄВТУШКА

Передрук заборонено

загрузка...
Коментарі
14 грудня
Вчора
12.12.2019