стрічка

Зневажений геноцид: у Луцьку готують виставку про історію масових вбивств ромів

10 Вересня 2019, 17:00
4582

На Волині в період Другої світової війни вбили щонайменше тисячу ромів, які жили у Камінь-Каширському, Ратнівському, Ковельському, Локачинському та Горохівському районах. Однак, ця жахлива сторінка історії нашого краю залишається маловідомою для загалу. 

В області вже понад рік триває дослідницький проєкт «Зневажений геноцид», який має на меті змінити ставлення до ромів, як етнічної спільноти, та подолати ксенофобію. Для цього налагодили міжнародну співпрацю німецьких та українських неурядових установ.

Організаторами є німецька спілка «Освітня ініціатива з роботи заради миру», саме за її гроші діє програма, та Український центр вивчення історії Голокосту, представниця якого Ірина Майданець, розповіла для Район.in.ua про перебіг проєкту.

ІСТОРІЯ РОМІВ МАЛО ВІДОМА

«Зневажений геноцид» – на фінішній прямій. Залишилося реалізувати третій етап – показати результат роботи через виставку, яка відбудеться 13 вересня у Луцьку.

«Ми хочемо донести донести до європейців факти геноциду ромів. У полі зору дослідників є дискримінація ромського населення та боротьба з нею сьогодні – як в Україні, так і в Німеччині. На жаль, доля цього народу не є відомою широкому загалу, бо тривалий час історики не цікавилися цією темою», – пояснює локальна координаторка проєкту на Волині Ірина Майданець.

Ірина Майданець
Ірина Майданець

Ірина Майданець зазначила, що два його етапи вже реалізували. Організовували дві етнографічні експедиції по запису відеосвідчень ромів, які пережили період Голокосту, і запис свідчень українців, які були свідками цих подій. Знайшли багато матеріалів, виявили нові місця масових поховань ромів у роки Другої світової війни.

«Цей шматок історії не досліджений, як і ціла історія ромів. Перші згадки про ромів Волині з’являються на початку  ХVІ століття. Про них можна знайти окремі матеріали», – пояснила Ірина Майданець.

Дослідниця зауважила, що у рамках проєкту працювали з координаторами з Німеччини Франком Брендле та Герітом Ціглером і провідним спеціалістом по Геноциду ромів в Україні Михайлом Тяглим.

«Нацисти вважали, що роми – це арійці, які пішли з Індії. Блукаючи по світах, вони розгубили походження. Але виділяли серед них групу «сіньті», яка зберегла свої риси. Хоча насправді вбивали і їх. А ще роми кочували і ,на переконання гітлерівців, значить могли бути переносниками інформації, секретних даних чи чогось іншого», – пояснює Ірина Майданець.

Масові вбивства ромів на території Волинської області
Масові вбивства ромів на території Волинської області

Читайте також: Роми на Волині: перші згадки, трагедія геноциду та сучасні потреби громади

ЯК ГОТУВАЛИ ВИСТАВКУ «ЗНЕВАЖЕНИЙ ГЕНОЦИД»

На першому етапі, що відбувався з жовтня 2017-го по червень 2018-го група дослідників з Українського Центру вивчення історії Голокосту та німецького фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» вивчали становище ромів та їхню трагедію у роки Другої світової війни в Україні, записували відео, шукали старожилів ромів і українців. Загалом записали понад 50 історій з України, в тому числі й з Волині. Це практично підготували документальний фільм та пересувну виставку «Зневажений геноцид».

Тетяна Логвинюк
Тетяна Логвинюк

«Голова громадської організації ромів Волині «Терне рома» Тетяна Логвинюк нам дзвонила і домовлялася про зустріч, про запис свідчень. Ми також через голів сільських рад шукали героїв історій. Адже для того, щоб знати про геноцид ромів, потрібно дослідити долі старожилів. Найперше, потрібно було зрозуміти, як вони жили до війни, яке було ставлення українців до ромів перед війною і в ході війни», – веде Ірина Майданець.

Зі слів краєзнавиці, роми дуже добре відкликаються про співіснування з українцями у довоєнний період.

Неподалік Луцька зустрічалися з Парасковією Каленіківною Стоянович, яка народилась 12 травня 1930 р. Під час німецької окупації прийшли люди і шукали ромів: «Прийшли такі люди, вбивці, вбивці, прийшли і сказали кого вони шукають»
Неподалік Луцька зустрічалися з Парасковією Каленіківною Стоянович, яка народилась 12 травня 1930 р. Під час німецької окупації прийшли люди і шукали ромів: «Прийшли такі люди, вбивці, вбивці, прийшли і сказали кого вони шукають»

У селі Мельники Камінь-Каширського району, недалеко від польського кордону, розмовляли з Миколою Петровичем Бляшуком, який народився 1929 року. Він не ром, але розповів, що до Другої світової у селі мешкала одна ромська сім’я
У селі Мельники Камінь-Каширського району, недалеко від польського кордону, розмовляли з Миколою Петровичем Бляшуком, який народився 1929 року. Він не ром, але розповів, що до Другої світової у селі мешкала одна ромська сім’я

Другий етап дослідження тривав з кінця серпня по 9 вересня 2018 року – підготували освітню поїздку для української та німецької молоді – істориків, журналістів, правозахисників із Німеччини, Сербії, Угорщини та України. Активісти відвідали місця подій та ознайомилися зі станом збереження пам’яті про геноцид ромів у сучасній Україні.

Читайте також: Роми: жертви «непоміченого» геноциду



На третьому етапі створили пересувну виставку «Зневажений геноцид», що покаже історичні передумови, перебіг та наслідки вбивства ромів на теренах окупованої України, долі окремих людей та рівень репрезентації пам’яті про це явище в сучасному українському меморіальному просторі. В Луцьку її презентують 13 вересня у Волинському краєзнавчому музеї.

У рамках  заходу – семінар для вчителів історії за участю провідних спеціалістів України (дослідників геноциду ромів в Україні в роки Другої світової війни) та урочисте відкриття виставки. Важливою складовою цього етапу буде залучення до відкриття виставки представників другого покоління ромів, які пережили переслідування – носіїв родинної пам’яті про трагічні події минулого. 

На виставку готують відеоролики, матеріали для викладання в школах і проведення виховних заходів для подолання ксенофобії. Це буде імплементація в ході уроків історії.

«На уроках історії, присвячених Другій світовій війні і Голокосту, треба включати й тему геноциду ромів. Наприклад, в Жидичинській школі мене запрошували виступити про ці сторінки у рамках тижня історії», – додала Ірина Майданець.

Експонуватимуть виставку два тижні. Опісля її заберуть в Київ у музей Другої світової війни.

Читайте також: Забута історія: трагедія ромів у Берестечку

Фото редакції та з архіву Українського центру вивчення історії Голокосту

Анна МАНЮХІНА

 

Коментар
25/04/2024 Четвер
25.04.2024